Гриза Олексій Андріанович

Олексій Андріанович Гриза
Олексій Андріанович Гриза
1-й секретар Київського обласного комітету КП(б) України
5 лютого 1949 — вересень 1952
Попередник:	Сердюк Зиновій Тимофійович
Спадкоємець:	Гришко Григорій Єлисейович
Міністр радгоспів Української РСР
1957 рік — 1957 рік
Народження:	23 березня 1907(1907-03-23)  Степанці, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть:	10 серпня 1969(1969-08-10) (62 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання:	Байкове кладовище
Країна:	СРСР
Партія:	КПРС
Нагороди:

Олексій Андріанович Гриза (нар. 23 березня 1907(19070323), село Степанці, тепер Канівського району Черкаської області — 10 серпня 1969, місто Київ) — український радянський партійний державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го і 5-6-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Член ЦК КПУ в 1949—1952 рр. і в 1961—1966 рр. Кандидат в член ЦК КПУ в 1952—1954 рр. і в 1966—1969 рр. Член Організаційного бюро ЦК КПУ в 1949—1952 рр.

Біографія

Народився у родині робітника Степанецького цукрового заводу на Черкащині. У 1926 році закінчив Бобрицьку сільськогосподарську професійну школу. У 1926—1929 роках — на роботі в Бобрицькій сільськогосподарській професійній школі; голова Степанецького бурякового кооперативного товариства.

У 1929—1930 роках — в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1941 роках — спеціаліст Мартинівського бурякокомбінату; старший агроном Степанецької машинно-тракторної станції (МТС) Київської області; головний агроном, завідувач Канівського районного земельного відділу Київської області; 2-й секретар Канівського районного комітету КП(б)У Київської області; 1-й секретар Чорнобильського районного комітету КП(б)У Київської області. У вересні — грудні 1939 року — в Червоній армії, де служив на політичній роботі під час походу в Західну Україну.

У 1941—1943 роках — в Червоній армії. З лютого 1942 служив начальником політичного відділу Мурманського дивізійного району протиповітряної оборони.

У 1943 — серпні 1946 року — завідувач сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КП(б) України.

У 1946—1947 роках — начальник Управління західних областей Міністерства сільського господарства Української РСР. У 1947 році — заступник уповноваженого Міністерства заготівель СРСР по Київській області.

У 1947 — лютому 1949 року — 1-й секретар Димерського районного комітету КП(б)У Київської області.

5 лютого 1949 — вересень 1952 — 1-й секретар Київського обласного комітету КП(б) України. 5 березня 1949 — 23 вересня 1952 — член Організаційного бюро ЦК КП(б) України.

У вересні 1952—1955 роках — слухач курсів перепідготовки перших секретарів обкомів при ЦК ВКП(б) у Москві; слухач Партійної школи при ЦК КП України.

У квітні 1955 — січні 1957 року — 1-й заступник міністра сільського господарства Української РСР.

З 29 січня до 17 липня 1957 року — міністр радгоспів Української РСР.

У липні 1957 — лютому 1961 року — 1-й заступник міністра сільського господарства Української РСР.

У лютому 1961 — березні 1962 року — начальник Головного управління радгоспів при РМ Української РСР.

У березні 1962 — березні 1965 року — 1-й заступник міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР.

У березні 1965 — 10 серпня 1969 року — 1-й заступник міністра сільського господарства Української РСР.

Могила Олексія Гризи

Помер 10 серпня 1969 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Військові звання

• майор
• підполковник

Нагороди

• орден Леніна (26.02.1958)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Знак Пошани (23.01.1948)
• орден Червоної Зірки (3.06.1943)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (22.03.1967)

Джерела

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)