Гримучник зелений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гримучник зелений
Гримучник зелений
Гримучник зелений
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Справжній гримучник
Вид: Гримучник зелений
Crotalus viridis
Rafinesque, 1818

Посилання
Вікісховище: Crotalus viridis
Віківиди: Crotalus viridis
ITIS: 174319
МСОП: 64339
NCBI: 8739

Гримучник зелений (Crotalus viridis) — отруйна змія з роду Справжній гримучник родини Гадюкові. Має 2 підвиди.

Опис[ред. | ред. код]

загальна довжина досягає 1—1,51 м. Голова пласка. велика. Має 3 міжносові щитки. тулуб кремезний та товстий. Хвіст короткий. Забарвлення зеленувато-сірого кольору з темними округлими плямами, які тягнуться уздовж спини.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє сухі пустельні—степові ділянки зі скелястим або щебнисті ґрунтом, розріджену рослинність. зустрічається на висоті до 2500 м над рівнем моря. Ховається у глибоких ущелинах у скелях та норах гризунів. Активний вночі. Харчується дрібними гризунами (земляними білками, луговими собачками, молодими кролями), птахами, жабами, ящірками й комахами.

При укусі виникає дуже важке отруєння. Цей вид стоїть на другому місці після техаського гримучника за кількістю укусів зі смертельним наслідком на території США.

Це живородна змія. Самиця народжує до 25 дитинчат.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у провінції Альберта й Саскачеван (Канада), штатах Орегон, Південна Дакота, Монтана, Каліфорнія, Вашингтон, Аризона, Нью-Мексико (Сполучені Штати Америки), штатах Баха-Каліфорнія, Чіуауа, Коауїла (Мексика).

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Crotalus viridis nuntius
  • Crotalus viridis viridis

Джерела[ред. | ред. код]

  • McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.