Гриневич Антон Антонович
| Антон Гриневич | |
|---|---|
| біл. Антон Антонавіч Грыневіч | |
.jpg) | |
| Народився |
3 травня 1877 Іванівщина, Лепельський повіт (нині Полоцький район, Білорусь |
| Помер |
8 грудня 1937 Санкт-Петербург, Росія |
| Діяльність | збирач народної музики, видавець, педагог |
| Alma mater | Дісненське міське училище |
| Галузь | фольклористика |
| Заклад | Віленська білоруська гімназія, Інститут білоруської культури, Національна академія наук Білорусі |
| Членство | Білоруське наукове товариство |
 Гриневич Антон Антонович у Вікісховищі | |
Антон Антонович Гриневич (3 травня 1877, хутір Іванівщина, Лепельський повіт (нині Полоцький район, Білорусь) - 8 грудня 1937[1]) — збирач білоруського музичного меласу (фольклору), видавець, педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Дісненське міське училище. Колезький секретар у Санкт-Петербурзі, засновник «Видавництва Антона Гриневича» (1910). Учасник спільноти «Загляне сонце і в наше віконце». У 1910-1912 роках видав два томи книги «Білоруські пісні з нотами». Завідувач художньої підсекції Білнацкому (1918), Білоруського народного дому.
У Вільнюсі з 1920 р. Підтримував Білоруську драматичну майстерню. Під час перебування у Вільнюсі був заарештований дефензивою, відбув рік ув'язнення у варшавській в'язниці. Пізніше був звільнений з Віленської білоруської гімназії за неблагонадійність, знову піддавався слідству. Втік до БРСР.
.jpg)
У Мінську з 1925. Секретар музичної підсекції Інбілкульта (1925 - 1928), потім в Академії наук БРСР (1929 - 1930). Учасник етнографічних експедицій на Поліссі, в Полоцькому районі, в північних районах Білорусі.
Член видавничого товариства «Загляне сонце і в наше віконце». Видав за свій рахунок збірник «Білоруські пісні з нотами»[2] (1910), збірка «Білоруські народні пісні з нотами» (разом з А. Зязулею, 1912), збірки поезій Я. Купали «Гусляр», «Одвічна пісня», три збірки оповідань Я. Коласа, першу книгу В. Голубка «Оповідання», збірки новел Тавруса і Гвазда.
У Вільнюсі видав «Народний пісенник» (1920), «Шкільний пісняр»[3] (1920), «Наука співу»[4] (1923), «Білоруський дитячий пісняр» (1925). У Вільнюсі готував «Концертний пісняр»[5], «Одноголосні, двоголосні і хорові концертні пісні». Планував видання великого музично-етнографічного збірника білоруських пісень, записаних ним у 1906-1920 рр. З 1925 р. жив у БРСР. Підготував до друку збірники «Одноголосні, двоголосні і хорові концертні пісні», «Дитячі ігри», збірник фортепіанних творів революційного змісту на тексти білоруських письменників. Збирав фольклор на Поліссі та в Подвінні.
Автор статей у білоруській періодичній пресі. У журналі «Наш край» опублікував статтю «Програма-інструкція для збирачів білоруської музично-етнографічної творчості» (1925).
Заарештований у 1933 р., помер у таборі.
В архівах Білорусі та Вільнюса зберігається до 1000 записів білоруського меласу, зібраних Гриневичем.
Оцінки[ред. | ред. код]
Фольклористичну і музично-пропагандистську діяльність Гриневича високо оцінили З. Бядуля[6], композитор і знавець білоруського меласу М. Анцов.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За Белсат .
- ↑ Пісні, опубліковані в збірнику, збирав протягом 4 років сам Гриневич.
- ↑ Музичний посібник, повністю заснований на національному пісенному матеріалі.
- ↑ Підручник для білоруських початкових і середніх шкіл.
- ↑ Народні пісні, гармонізовані для хору А.
- ↑ У статті «Білоруський народна мелодія».
Література[ред. | ред. код]
- Крыловіч Н. П. Улюбёны ў песню // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі. — Мн.: Полымя. — ISSN 0131-2669., №1, 1980. С. 14—15.
- Ліс А. С. Грыневіч Антон Антонавіч // Беларуская Савецкая Энцыклапедыя. У 12 т. Т.4. Графік — Зуйка / Рэдкал.: П. У. Броўка (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1971. — 608 с.: іл., карты.. С. 56.