Гриневич Людмила Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гриневич Людмила Володимирівна
Народилася 2 лютого 1962(1962-02-02) (55 років)
Київ
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Alma mater Київський державний університет
Галузь наукових інтересів історія України
Вчене звання доктор історичних наук[джерело?]
Відома завдяки: дослідження історії України першої третини 20 сторіччя

Гриневич Людмила Володимирівна (* 2 лютого 1962, Київ) — український історик, досліджує військово-історичну антропологію, національну політику й міжетнічні взаємини в Україні першої третини XX сторіччя.

Життєпис[ред.ред. код]

1986 року закінчила історичний факультет Київського державного університету.

Працювала в Центральному державному архіві вищих органів державної влади УРСР, та ряді музеїв Києва.

З 1991 року — інженер-дослідник, молодший науковий співробітник науковий співробітник відділу української історіографії.

1995 року захистила кандидатську дисертацію «Військове будівництво в УСРР у 20-х — на початку 30-х років XX століття: національний аспект», керівник — доктор історичних наук Ю. А. Пінчук.

З 1996 року — старший науковий співробітник відділу історії України 20-30-х рр. ХХ сторіччя Інституту історії України НАН України.

1998 року входить до складу Робочої групи з розроблення пропозицій для підготовки історичного висновку щодо діяльності ОУН-УПА Урядової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА.

Є науковим редактором і упорядником «Енциклопедії єврейського життя в Україні».

Деякі з її праць[ред.ред. код]

  • 2005 — «Нариси з історії та культури євреїв України.», Київ, у співавторстві,
  • 2005 — «„Тест на політичну лояльність“: суспільно-політичні настрої населення УСРР в умовах „воєнної тривоги“ 1927 року», «Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки», випуск 13, Київ,
  • 2003 — «Соціальні почуття та політичні настрої червоноармійців в роки голодомору», «Голод 1932—1933 років в Україні: Причини та наслідки.», Київ,
  • 2003 — «Сталінська „революція згори“ та голод 1933 р. як фактори політизації української спільноти», «Український історичний журнал», № 5,
  • 2003 — «Політична історія України ХХ століття.», том 3, у співавторстві, Київ,
  • 2003 — «Політика українізації і Червона армія», « „Українізація“ 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки.», Київ,
  • 2003 — «Державні гімни як символи політичної влади і боротьби в Україні (перша половина ХХ сторіччя)», « Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки», випуск 9, Київ,
  • 2002 — «Морально-психологічний аспект державного терору. Політичний терор і тероризм в Україні.», Київ,
  • 2001 — «Військове будівництво у ХХ столітті: історичний нарис, події, портрети.», Київ, у співавторстві,
  • 2001 — «Слідча справа М. А. Муравйова: Документована історія.», Київ, у співавторстві,
  • 2001 — «Національне військове питання в діяльності Союзу євреїв-воїнів КВО (липень 1917 — січень 1918 рр.)», Київ, 2001, у співавторстві,
  • 2001 — «День РСЧА в контексті історичних міфотворень радянської доби.», «Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки.», випуск 5, Київ,
  • 1999 — «Історія ОУН-УПА на тлі політичної боротьби в сучасній Україні. Протистояння. Звернення, заяви, листи громадських організацій, політичних партій, громадян України до Комісій з вивчення діяльності ОУН-УПА. 1996—1998 рр.», Київ,
  • 1999 — «Покажчик публікацій про діяльність ОУН та УПА (1945—1998 рр.).», Київ, у співавторстві,
  • 1996 — «Військове будівництво в Радянській Україні. 1917 — поч. 30-х рр.», «Історія українського війська», Львів, «Участь військ ДПУ та РСЧА в антиселянських акціях 1930 рр.»,
  • «„Надзвичайні заходи“ 1928 р. та особовий склад УВО»,
  • «Виявлення національної ідентичності українського селянства в роки колективізації»,
  • «Методи хлібозаготівель 1928/29 р. по-сталінському.»

Джерела[ред.ред. код]