Гриценко Микола Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Гриценко
Микола Гриценко.jpg
Микола Гриценко, 2014
Народився 9 травня 1962(1962-05-09) (56 років)
Тимченки, Сумська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Україна Україна, Київ
Діяльність журналіст
Alma mater факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка
Партія безпартійна

Мико́ла Семе́нович Грице́нко (* 9 травня 1962(19620509), Тимченки, Сумська область, УРСР) — український журналіст, поет, прозаїк, громадський діяч. Президент благодійної організації "Фонд сприяння ініціативам газети «День». Член Національних спілок журналістів та письменників України. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій і конкурсів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення Козелянської середньої школи вступив на факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка, де отримав фах телевізійного журналіста.

Служив у лавах Радянської Армії. У 1986 році у складі військових підрозділів брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Після демобілізації почав працювати у Сумському облтелерадіокомітеті. При створенні головної редакції телебачення в 1987 році, став першим головним редактором телебачення Сумського облтелерадіокомітету. На сумському телебаченні був автором і ведучим багатьох циклів популярних телепрограм з 1987 по 1995 рік. В 1995 році був призначений представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області. Брав безпосередню участь в розробці та реалізації концепції розвитку телерадіомовного простору Сумської області.

З 2000 року працює в центральному апараті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, є керівником прес-служби Національної ради, головним редактором журналу «Вісник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення».

З 2012 року — президент благодійної організації "Фонд сприяння ініціативам газети «День»;

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Микола Гриценко є автором низки книг прози, поезії і публіцистики:

  • «Довго кувати зозулі» (1993),
  • «Білий налив» (1994),
  • «Самар» (1998),
  • «Книжка» (2000),
  • «Голоси на вітрі» (2004),
  • «Живи добром» (2009),
  • «Повернення дощу» (2010),
  • «САМАР-І-Я» (2012)
  • «На зелених іконах дерев» (2014).

Він є автором тексту гімну міста Сум (композитор і виконавець Валерій Козупиця), низки популярних пісень, що стали лауреатами пісенних Всеукраїнських фестивалів «Пісня року»: «Сумська мелодія», «Дві долі», «Юності пора» та інших.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

В Сумах у 1998 році був ініціатором створення обласного громадського об'єднання Мистецький центр «Собор», з 1998 — голова правління цієї організації. Мистецький центр «Собор» став консолідуючою організацією митців краю, представників різних громадських осередків. На базі мистецького центру у 2009 створений арт-клуб «Сумка». Микола Гриценко автор ідеї та координатор проекту зі спорудження в Сумах пам'ятного знаку «Сумка», який вирізняється оригінальністю, щирістю і народністю.

Після переїзду в Київ став членом ради громадської організації «Сумське земляцтво в м. Києві», головним редактором альманаху Сумського земляцтва «Земляки».

З 2005 по 2015 роки очолював ГО «Недригайлівське земляцтво у місті Києві»

У різні роки був співкоординатором та головою журі Всеукраїнських літературних конкурсів «Коронація слова» та «Золотий лелека».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений діяч мистецтв України (2017)[1].

Лауреат премій:

Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1993).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України №251/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 23 серпня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]