Мацейко Григорій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гриць Мацейко)
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Мацейко
Maceiko.jpg
Прізвисько «Ґонта», «Петро Книш», «Володимир Ольшанський»
Народився 7 серпня 1913(1913-08-07)
смт. Щирець, тепер Пустомитівський район Львівської області
Помер 11 серпня 1966(1966-08-11) (53 роки)
м. Буенос-Айрес, Аргентина Аргентина
Приналежність УВО, ОУН

Григорій Мацейко, (псевдонім «Гонта») (нар. 7 серпня 1913, смт. Щирець, Пустомитівський район, Львівська область — пом. 11 серпня 1966, м. Буенос-Айрес, Аргентина) — член Організації українських націоналістів, виконавець замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у містечку Щирці, Львівщина. Був членом спортивного товариства «Луг», гімнастом. У 1929 році став членом ОУН, арештовувався польською поліцією у 1933 році. Відомий завдяки вбивству міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, здійсненого 15 червня 1934 року. Після замаху на Перацького втік з Галичини[1], був переправлений спочатку до Чехословаччини, згодом до Аргентини.

Помер у Буенос-Айресі в 1966 році.

Резонанс вбивства[ред.ред. код]

За справою вбивства Б. Перацького було порушено кримінальну справу та затримано 12 підозрюваних членів ОУН, серед яких опинилися Степан Бандера (крайовий провідник ОУН) та Богдан Підгайний (псевдо Бик; другий, після Шухевича, бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН), яких було заарештовано за два дні до вбивства при спробі перетнути польсько-чеський кордон. Слідству, яке тягнулося півтора роки, значно посприяло викриття «Архіву Сеника» у 1934 році. Закінчилася справа двомісячним Варшавським процесом 1935—1936, який отримав міжнародний резонанс. Як і в інших своїх судових процесах, ОУН використало всеосяжне висвітлення Варшавського процесу в польській та міжнародній пресі для власної пропаганди та інформування громадськості щодо своєї діяльності.

Невдовзі по завершенню Варшавського процесу усі 12 його підсудних, разом з іншими 15 членами ОУН, стали звинувачуваними у новому процесі, який було відкрито у Львові з приводу вбивства педагога Івана Бабія та студента Якова Бачинського. Як показала експертиза, Броніслав Перацький та останні дві жертви ОУН були застрелені з одного револьвера, який Григорій Мацейко, втікаючи, віддав бойовій референтурі ОУН у Львові. Приводом до страти Івана Бабія стали його заклики до молоді співпрацювати з польською поліцією, а Яків Бачинський був агентом цієї поліції. (На суді Степан Бандера відмовився свідчити про те, як це було викрито ОУН заради безпеки організації). За результатами двох процесів Степана Бандеру було засуджено до двох довічних ув'язнень; Микола Лебідь, Ярослав Карпинець, Микола Климишин, Богдан Підгайний та Роман Мигаль — отримали по довічному ув'язненню. Інші підсудні отримали менш жорсткі вироки.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

10 грудня 2015 року у місті Конотоп з'явилася вулиця Григорія Мацейка.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]