Гродзеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гродзеве
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Рада/громада Гродзевська сільська рада
Код КОАТУУ 7124382001
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 757
Поштовий індекс 20350
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°43′06″ пн. ш. 30°20′29″ сх. д. / 48.71833° пн. ш. 30.34139° сх. д. / 48.71833; 30.34139Координати: 48°43′06″ пн. ш. 30°20′29″ сх. д. / 48.71833° пн. ш. 30.34139° сх. д. / 48.71833; 30.34139
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Місцева влада
Адреса ради с. Гродзеве, вул. Леніна, 1, тел. 9-24-31
Сільський голова Новіцький Петро Іванович
Карта
Гродзеве. Карта розташування: Україна
Гродзеве
Гродзеве
Гродзеве. Карта розташування: Черкаська область
Гродзеве
Гродзеве
Locator Dot2.gif
Розташування села Гродзеве

Гро́дзеве — село в Уманському районі. Населення - 757 людей.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932-19333 та 1946-1947.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване по обох берегах річки Уманки на старому автошляху Умань-Кропивницький, за 15 км від м.Умань. Кілька років тому в обхід села збудували нову магістраль державного значення «Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знаменка», тим самим розвантаживши Гродзеве від надмірного транспортного потоку.

За селом проходить старий чумацький шлях.

Археологія[ред. | ред. код]

В археологічних відомостях Антоновича згадується на території села 5 курганів. Залишки великого поселення черняхівської культури із залізоробним виробництвом.

Історія[ред. | ред. код]

Відоме з 18 століття. 1759 тут збудовано греко-католицьку церкву. У ХІХ столітті Гродзева Слобода, як і територія Уманського повіту Київської губернії, належала польському магнату графу Станіславу Потоцькому.

Внаслідок невдалого революційного виступу проти російського панування в Королівстві Польському спадкоємець Станіслава Потоцького та Софії Полоцької – Олександр втратив усі свої маєтності, в тому числі і Гродзеву Слободу. Конфісковані землі упродовж 1836-1857 знаходяться у розпорядженні Міністерства військових поселень Росії.

У процесі придушення польського повстанського руху греко-католицьку церкву у селі переосвячено на православну. Перехід під контроль Російської православної спричинив початок русифікації у цьому регіоні. Дотепер церква під контролем росіян з Московському патріархату.

З 1917 - у складі УНР. З 1921 - стабільний комуністичний режим. 1929 у селі почали терор проти незалежних селян, який переріс у акцію Голодомору.

2014 у селі встановлено пам'ятний знак на честь закатованих голодом односельців.[2]

Походження назви[ред. | ред. код]

Є кілька варіантів походження села: І. Походить від польського слова «родзинка», яке в українців має значення чогось прекрасного, гарного[джерело?]. ІІ. Назву села пов’язують з лісовим промисловцем, паном Гродзьом, який у пошуках густих лісів, для випалювання його на поташ, прибув у цю місцину. Для вирубки лісу він привіз із собою робітників Білоуса і Ткаченка, які й стали першими поселенцями.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Завод з виробництва міцелію (грибниці) шампіньйонів — ТОВ «Мікоген-Центр».[3]

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народився Корчак Йосип Павлович (* 8 листопада 1914 — † 13 жовтня 1943) — солдат сталінської армії, герой СССР. [4];

Інтернет-посилання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]