Грозинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Грозинці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Хотинський район
Рада/громада Грозинецька сільська рада
Код КОАТУУ 7325081201
Основні дані
Перша згадка 1572
Населення 2113
Поштовий індекс 60020
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°25′17″ пн. ш. 26°09′02″ сх. д. / 48.42139° пн. ш. 26.15056° сх. д. / 48.42139; 26.15056Координати: 48°25′17″ пн. ш. 26°09′02″ сх. д. / 48.42139° пн. ш. 26.15056° сх. д. / 48.42139; 26.15056
Середня висота
над рівнем моря
250 м
Місцева влада
Адреса ради 60020, Чернівецька обл., Хотинський р-н, с.Грозинці, вул.Головна, 3 , тел. 44-2-16
Карта
Грозинці is located in Україна
Грозинці
Грозинці
Грозинці is located in Чернівецька область
Грозинці
Грозинці

Гро́зинцісело в Україні, в Чернівецькій області, Хотинському районі.

Грозинці — село, центр сільської Ради. Розташовані за 31 км від районного центру, за 19 км від залізничної станції Магала. У Грозинцях є середня школа, Будинок культури відмінної роботи, бібліотека; лікарня на 50 ліжок. За радянських часів споруджено близько 350 добротних будинків.

Вперше Грозинці згадуються в писемних джерелах 1572 року. Під час Другої світової війни понад 400 мешканців села боролися з нацистами на різних фронтах, а Д. М. Голішко, І, Є. Тодоріко, І. І. Ткач, Ф. X. Бейлишин, В. В. Горошов, В. К. Тодоріко, В. П. Білик, Д. Н. Баблюк — у партизанських загонах. Уродженець села А. Г. Фуга — кандидат сільськогосподарських наук, доцент.

На території села виявлені поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), ранньослов’янської черняхівської культури (II—VI століття н. е.) та слов’янське городище (IX—X століття н. е.).

Грозинці – батьківщина відомого буковинського краєзнавця і письменника Івана Снігура, який присвятив своєму рідному селу дві книги: «Грозинці на вітрах історії» та «Село між двома кішмами».

5 червня виповнюється 80 років від дня народження Заслуженого майстра народної творчості України, етнографа, відомого на Буковині краєзнавця і колекціонера Івана Назаровича Снігура.

Народився Іван Снігур 5 червня 1929 р. у с. Грозинці. З 1949 року розпочав свою роботу в системі Художнього фонду України. У 60-х він яскраво виявив свою творчу вдачу в такій самобутній галузі мистецтва, як декоративна дерев’яна композиція.

У 1960—1961 рр. закінчив 2 курси Ленінградського художнього училища ім. Мухіної. В 1947—1949 рр. працював столярем-різьбярем на підприємстві, з 1949 до 1992 — в системі художнього фонду Спілки художників України та художньо-виробничого комбінату. Працював у різних жанрах мистецтва: живопис, оформлення декорацій, реклама, кераміка, дерево, скло, емаль, ткацтво та різні народні вишивки. Багато уваги приділяє писанкарству та реставрації образів на гутному склі. Впродовж багатьох років займається лозоплетінням, близько 20 років представляє Буковину цим давнім народним промислом на виставках різноманітних рівнів (колекція включає понад 800 видів), підготував 80 майстрів лозоплетіння.

Учасник 24 Республіканських та 7 Всесоюзних виставок народно-прикладного мистецтва, провів 13 персональних виставок (різьби по дереву, живопису, лозоплетіння, писанкарства). Багато десятків років збирає і вивчає зразки творчості народних майстрів Буковини. Добре знаючи буковинський побут та етнографію, працював консультантом кіностудій Києва, Москви та Кишинева, за його участі знято 13 фільмів (“Білий птах з чорною ознакою”, “Гадюка”, “Яка тепла пізня осінь” та ін.).

Іван Снігур працював кореспондентом газети «Час», друкував статті з історії, мистецтва та побуту. З-під його пера вийшли такі книги: «Легенди Буковини» (1998), «Грозинці на вітрах історії», «Покровитель Буковини — святий великомученик Іван Новий Сучавський (2004), «Чернівці і чернівчани» (2005).

Посилання[ред.ред. код]

Погода в селі


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.