Грозний В'ячеслав Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
В'ячеслав Грозний
В'ячеслав Грозний
Особисті дані
Повне ім'я В'ячеслав Вікторович Грозний
Народження 12 липня 1956(1956-07-12) (66 років)
  Оленівка, УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція захисник / півзахисник
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980 СРСР «Нива» П
1991—1992 Україна «Нива» В
1996—1997 Україна «Дніпро» Дн
1998 Болгарія «Левські»
2002—2004 Україна «Арсенал» К
2005—2006 Україна «Металург» З
2008—2009 Росія «Терек»
2010 Україна «Арсенал» К
2011—2012 Казахстан «Тобол»
2013—2016 Україна «Говерла»
2016—2017 Грузія «Динамо» (Тб)
2017 Казахстан «Іртиш» (Павлодар)
2018—2019 Україна «Арсенал» (Київ)
2019—2020 Казахстан «Шахтар» (Караганда)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений тренер України

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 7 вересня 2021.

В'ячесла́в Ві́кторович Гро́зний (нар. 12 липня 1956, Оленівка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область) — український і радянський футболіст і тренер. Заслужений тренер України. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Заслужений тренер Росії. Визнаний найкращим тренером України (1996, 2002).

Життєпис[ред. | ред. код]

В'ячеслав Грозний народився у Оленівці, що на Хмельниччині. На початках кар'єри гравця виступав за аматорську команду «Нива» Підгайці.

Надзвичайно важливу роль у житті В'ячеслава Грозного зіграв колишній гравець збірної СРСР Іван Вишневський, з яким вони перетнулися у тренерському штабі вінницької «Ниви». Надзвичайна цілеспрямованість та жага Грозного до навчання справили на Вишневського неабияке враження, тож він задіяв свої зв'язки у московському «Спартаку» та вивів українського наставника на потрібних людей. За декілька місяців В'ячеслав Грозний увійшов до тренерського штабу «червоно-білих», який очолював Олег Романцев[1].

Із 2013 по 2016[2] рік очолював ужгородську «Говерлу».

Наприкінці жовтня 2016 року В'ячеслав Грозний став головним тренером тбіліського «Динамо», уклавши з клубом угоду за схемою «1+2»[3], проте вже в лютому 2017 року заявив, що вимушений покинути команду з особистих причин[4]. Під керівництвом українського фахівця динамівці провели шість поєдинків, у яких здобули чотири перемоги.

1 жовтня 2018 року втретє за кар'єру очолив київський «Арсенал», що на той час займав останню сходинку в турнірній таблиці української Прем'єр-ліги[5]. У першому ж матчі нова команда Грозного з рахунком 2:0 здолала полтавську «Ворсклу», бронзового призера минулого чемпіонату[6], однак надалі знову була серія з п'яти поразок поспіль. Наставник киян намагався виправити ситуацію за рахунок кадрових змін, повернувши до команди футболістів, що здобули «золото» першої ліги минулого сезону[7], та запросивши декількох вільних агентів, з якими працював у попередніх клубах[8]. Втім, травми ключових гравців атаки звели нанівець усі старання Грозного. Після матчу з одеським «Чорноморцем» у 16 турі над клубом почали згущуватися хмари. 27 листопада журналіст телеканалів «Футбол 1/2» Ігор Бурбас оприлюднив інформацію, що усі гравці клубу протягом двох днів пройшли перевірку детектором брехні. Єдиним, хто відмовився приєднатися до команди, став В'ячеслав Грозний, що послався спочатку на втому, а згодом — на хворобу[9]. В свою чергу, Грозний на післяматчевій прес-конференції заявив, що йому вкрай некомфортно працювати в «Арсеналі» через фінансову нестабільність, що демотивує гравців. До приходу В'ячеслава Вікторовича на тренерський місток у клубі навіть не прали форму, а на базі було відсутнє гаряче водопостачання. Грозний не приховував, що має пропозиції від зарубіжних клубів і цілком може опинитися в одному з них вже протягом зимового міжсезоння, хоча за інформацією адміністрації «канонірів» контракт було укладено до 30 червня 2019 року[10]. Доля тренера, за його ж словами, мала вирішитися 8 грудня після розмови з керівництвом клубу, що розставило б усі крапки над «і» в питаннях фінансування клубу на другу половину сезону[11].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Тренерські здобутки[ред. | ред. код]

На чолі «Дніпра»
На чолі «Левські»
На чолі «Металурга» (Запоріжжя)
У ролі асистента головного тренера «Спартака» (Москва)

Індивідуальні досягнення[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Донька — Юлія Грозна, українська співачка[14], дружина Дмитра Некрасова[15] (Мальченка, Грозного, Соколовського, Торнера)[16].

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ваню вряд ли кто-то сможет пройти... (рос.). «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2018. 
  2. Грозний: «Про долю „Говерли“ краще запитати у Шуфрича». Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2016. 
  3. Офіційно: В'ячеслав Грозний очолив тбіліське Динамо. «Ua-Football». Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 28 листопада 2018. 
  4. Відомий український футбольний фахівець Грозний залишив тбіліське «Динамо». «Уніан». Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018. 
  5. Грозний — головний тренер «Арсенала-Київ». «Футбол24». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  6. «Арсенал» переміг «Ворсклу» у першому матчі Грозного. «Champion.com.ua». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  7. Арсенал-Київ дозаявив на УПЛ чотирьох футболістів. «Футбол24». Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  8. Арсенал-Київ підписав екс-захисника Говерли. Сайт телеканалу «Футбол». Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  9. Всі гравці Арсенала-Київ пройшли перевірку детектором брехні, а Грозний відмовився, – Бурбас. «Футбол24». Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018. 
  10. Керівництво клубу Прем'єр-ліги відреагувало на бажання наставника піти у відставку. «Новое Время». Процитовано 1 грудня 2018. 
  11. Грозний: Мені дуже некомфортно працювати в Арсеналі, розглядаю кілька зарубіжних пропозицій. «Ua-Football». Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  12. Грозного визнано найкращим тренером України-2002. «Динамомания». Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 12 жовтня 2018. 
  13. Указ Президента України від 11 жовтня 2004 року № 1214/2004 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів та активістів українського футболу »
  14. Юлия Грозная: «На сцене страшно первые 20 секунд» (рос.). «Starlife». Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018. 
  15. «Переговірник» Фірташа, якого оголошували у розшук, відвідував Офіс Зеленського — «Схеми» [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 2021. — 28 жовтня.
  16. Дмитро Торнер — засуджений молдавський «фантомас» із цинічною шахрайською хваткою знову планує масштабну аферу [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.].

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю