Громада майя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Громада майя — громада, основна суспільна та територіальна одиниця у народів цивілізації майя, що об'єднувала навколо себе членів декількох родів. В класичний період зазнала значного розшарування.

Характеристика[ред. | ред. код]

Громади складалися з рядових землеробів, що становили основу майяського суспільства. Втім розвиток громади поки що не вдолася прослідкувати на всьому відрізну розвитку цивілізації майя. відомо, що найбільшої міці та впливу вона мала у доклачиний період. E hspyb[ uheg vfqz djyf yjcbkf hspye yfpde/

Спочатку громада майя північних та південних низовин — мекельте (mekelte) — представляла собою об'єднання декількох родів, що існували на одній території. Представляла собою своєрідну велику патронімію. В ній були заборонені внутрішні шлюби і члени яких були зобов'язані допомагати один одному у разі потреби.

В майя розвиток громад відбувався не скрізь однорідно: він відрізняється у майя Юкатана, майя Гватемали та Гондурасу (особливо у гірській частині). Якщо у перших відбувався бурхливий соціальний розвиток, то в других — значно триваліший час він був сталим, консервативним.

Зі зміною економічного і політичного статусу в них відбувається поступовий розпад родів, а відповідно міцності громади. Цей процес розпочав у класичний період. У післякласичний період процес розпаду родових зв'язків зайшов вже так далеко, коли люди з однаковим родовим ім'ям (про що свідчать дослідження стел, кодексів та інших джерел) під час війни брали участь в протилежних військах. При цьому траплялися випадки, коли знатний, общинник і раб носять одне і те ж родове ім'я. Старі родові відносини вже нікого ні до чого не зобов'язували. У силі залишалися лише шлюбні заборони.

Водночас в класичний період громада змінює свою сутність: зі значення об'єднання родів, пов'язаних кровними зв'язками вона перетворюється фактично на адміністративно-територіальну одиницю держав майя. Тепер тут мешкали представники різних родів, не пов'язаних між собою жодним чином, окрім спільного, сусіднього проживання. Оскільки до того звичаї суспільної праці у майя були скрізь однакові, то традиції колективної праці у громадах, особливо при обробці землі, зберігаються протягом усього існування цивілізації майя.

У гірських майя громади і в класичний період продовжували об'єднувати членів 2-3 поколінь одного роду-nimha, представляючи собою домашню (родову) громаду. Вона складалася з голова сім'ї, його дружин, синів і онуків, одружених і не одружених, незаміжніх доньоок і онучок, збіднілих родичів і рабів. Вони жили в одному великому будинку або комплексі з декількох маленьких. У майя-кіче така група носила назву ha (будинок), покомамів — hun patal, hun hail; какчикелей — hay (будинок).

Структура[ред. | ред. код]

На чолі громади стояв ahhoi pop («голова циновки»). Після іспанського завоювання його функції були зведені до спостереження над общинним будинком (popolna), де навчалися танцям учасники майбутніх міських святкувань. Спочатку ця посаду була виборна, з часом вибір сузився, вона перетворилася фактично на спадкову у одній родині або в одному роді. Він представляв громаду перед правителем і відповідав за покладені на неї податі і трудові повинності. Тому іноді іспанські хроністи називали голову великих мекельте касіками.

Спочатку він радився з громадою, збираючи раду мекельте (ah tan can) згодом (у класичний та післякласичний періоди) рішення приймав оише погоджуючи його з групою «старійшин», тобто найзнатніших та заможніших людей громади. У міських громадах існували посади ah puch cab, що стояли на чолі кожного «кварталу» міста. Вони брали участь у міській раді і мали в ньому право вето. Нижче за суспільним становищем перебували особи, що іменувалися ah kulel (ал-кулель), проте їх статус і права до кінця не з'ясовано. Вважається, що спочатку ах-кулель був на кшталт окличника громади, передавав доручення посадових осіб. Виконання рішень у міській громаді покладалося на тупілі (topilli).

Члени мекельте звалися в залежності від місця їх проживання (села, поселення, міста) та діяльністю (землеробство, ремесла, торгівля і рибальство): alba-unik (проста людина), ah pachcab (житель передмістя або простолюдин) і hoyan uinik (маленька людина). Для важких і складних робіт, зокрема обробка землі, полювання, видобуток солі, рибна ловля, зведення оселі або інших будівель жителі селища об'єднувалися у великі групи. Результати розподілялася між усіма учасниками, але перед цим частину виділялася місцевому правителю.

Водночас земля перероподілялася між членами громади, але на короткий час. Земельні ділянки, що перебували під цінними багаторічними культурами (фруктові дерева, какао та ін.) і вимагали вкладення тривалої індивідуальної праці, не підлягали періодичному переділу; вони залишалися постійної власністю окремих власників. Межі їх відзначалися спеціальними межовими знаками, що іменувалися ppic tun або boom. У приватній власності знаходилися також пасіки, родовища солі, городи чи сади біля будинку (pach hum, pakal).

Поява економічного розшарування всередині громади відбулося на позначені статуса її членів: ah-chim Oam, ah numya(бідняк, нещасний), chan (проста людина, простолюдин), anh con menyah (наймит, поденник), ah col (хлібороб), ah col bet (наймит, що працює за наймом), ah chac numya (незаможний, бідняк), ah nacab (житель селища), ah cuchnal та ayikal (багач), ah col cab (хлібороб), admep uinik (середня людина, між знатним і простолюдином"). Терміни ah cuchnal та ayikal представляв прмоіжний етап між знатю та рядовими членами громади.

У гірських майя ці процеси також поступово проявлялися: старший син звався ah echal («володар», «спадкоємець земельної ділянки»), komil (людина, що володіє багатством і статком всього в будинку); cokbetal, culvach (люди без майна, «маленькі наче насіння бавовнику», «нещасливці»), ха pа ruqueb («малоцінні люди»), ха et vinak («прості люди»). Крім вільних, які працювали за плату (peyuh), малися служниці (ixcun ahcamah).

Обов'язки[ред. | ред. код]

Члени громади платили податі правителю і регулярно підносили подарунки знатним особам. До складу данини входило все необхідне для дому правителя: птахи, кукурудза, мед, сіль, риба, дичина, одяг та інші речі. Кожен вид данини майя позначали окремо — lot, patan, bithil, cfieh. У випадку не сплати необхідного порушника чекало покараня, навіть страта.

Крім данини члени мекельте були зобов'язані будувати і відновлювати будинку касіка і знаті після руйнувань. Вони також обробляли поля правителя і знатних і збирали їм урожай . В обов'язки общинників входило спорудження доріг, храмів і святилищ. Під час походів жителі селищ були зобов'язані утримувати військові загони.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sharer, Robert J.; Loa P. Traxler (2006). The Ancient Maya. Stanford, CA: Stanford University Press. ISBN 0-8047-4817-9.
  • Bullard W. R. 1964. Settlement Pattern and Social Structure in the Southern Maya Lowlands during the Classical Period. 35 CНA, v. 1, pp. 279—287.
  • Coe M. D. 1965. A model of ancient community structure in the Maya Lowlands. SWJA, v. 21, PP. 97—114.
  • Borhegyi S. F. 1964. Pre-Columbian Cultural Similarities and Differences between the Highland Guatemalan and Tropical Rainforest Mayas. 35 CНA, v. 1, pp. 215—224.