Перейти до вмісту

Громадянська війна в Судані (з 2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Громадянська війна в Судані.
Громадянська війна в Судані
alt=     Під контролем Збройних сил Судану      Під контролем сил швидкого реагування
alt=     Під контролем Збройних сил Судану      Під контролем сил швидкого реагування
     Під контролем Збройних сил Судану

     Під контролем сил швидкого реагування

Дата: з 15 квітня 2023
Місце: Хартум, Омдурман, Бахрі, Мараві
Результат:
Сторони
Сили швидкого реагування

Підтримується:
Лівійська національна армія[1] (заперечується)
ОАЕ ОАЕ
Ізраїль Ізраїль (ймовірно)
Група Вагнера[2] (до літа 2024)

 Збройні сили Судану
Підтримується:
Єгипет Єгипет[3][4]
ГУР МОУ (до літа 2024)[5]
Іран Іран
Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Туреччина Туреччина
Росія Росія (з кінця 2024)
Командувачі
Мухаммед Хамдан Дагало Абдель Фаттах аль-Бурхан
Втрати
Понад 150 000 вбитих[6]
2 мільйони внутрішньо переміщених осіб[7]
600 000 біженців[8]

Громадянська війна в Судані — бойові зіткнення, що почалися 15 квітня 2023 року у столиці Хартумі та інших містах країни між Збройними силами Судану і воєнізованою організацією «Сили швидкого реагування (СШР)» (англ. RSF).

Розбіжності між різними силовими структурами Судану протягом кількох місяців переросли у збройне протистояння на вулицях Хартума та інших міст Судану. 15 квітня 2023 року місцеві сили швидкого реагування атакували штаби армії, резиденцію головнокомандувача і стратегічні об'єкти в столиці.

Передумови

[ред. | ред. код]

В 2019 році Сили швидкого реагування об'єдналися з армією Судану для повалення президента Омара Хасана аль-Башира, його усунули від влади та заарештували. Обидві організації здійснили ще один переворот у жовтні 2021 року. Військовослужбовці відкрили вогонь по протестувальниках, які були проти перевороту. Загинули щонайменше 120 людей.

Армія підпорядковується військовому уряду (Суверенній раді) на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом, а «Сили швидкої підтримки» — віцепрезиденту, генералу Мохамеду Хамдану Дагало[9].

З того періоду відносини між армією Судану та СШР погіршилися, попри переговори про інтеграцію Сил швидкого реагування до Збройних сил держави, ситуація завадила підписати угоду про дворічний перехід до вільних виборів під керівництвом цивільних чиновників.

У межах плану розрахованому до 2026 року останні мали увійти до складу збройних сил, але уряд на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом та віцепрезидент генерал Мохамед Хамдан Дагало не змогли домовитись щодо строків та порядку переходу сил.

Бойові зіткнення розпочалися після того, як Сили швидкого реагування не погодилися на запропонований перехід до цивільного правління у країні, який передбачає інтеграцію СШР до національної армії Судану. Керівництво спецзагону наполягало на тому, щоб процедуру відклали на десять років, а регулярні війська вимагали проведення процесу протягом двох років[10].

Хронологія подій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія громадянської війни в Судані (2023)

Битва за столицю Судану Хартум стала центральною. Усе почалося з атак RSF на аеропорт і президентський палац у квітні 2023 року. RSF швидко захопили місто, але Збройні сили Судану у 2024 році почали контрнаступ. Лише у березні 2025 року армія Судану відвоювала президентський палац (21 березня)[11], аеропорт (26 березня)[12] і більшу частину столиці, змусивши RSF відступити. Аль-Бурхан оголосив Хартум "вільним", хоча бої в передмістях досі тривають.

У західному регіоні Дарфурі ключовою залишається боротьба за місто Ель-Фашир[13]. Хоч Сили швидкого реагування досі контролюють більшість регіону, але Збройні сили Судану і союзники утримували це місто понад 2 роки. У 2024 році RSF посилили облогу, атакуючи цивільні об’єкти, а у квітні 2025 року зазнали втрат від контратак SAF. 26 жовтня місто було остаточно захоплене RSF, і там почалася різанина[en], повідомлялося про численні випадки вбивств і зґвалтувань.[14]

У південному штаті Ель-Гезіра RSF захопили місто Вад-Медані в 2023 році[15], але урядові війська повернули його в січні 2025 року, зміцнивши позиції в центрі країни.

Двохмільйонне місто Омдурман і центральний регіон Кордофан також стали аренами важливих боїв[16]. Збройні сили Судану відвоювали Омдурман у березні 2025 року, а в Кордофані зняли облогу з міста Ель-Обейд в лютому.

За даними ООН, протягом 2023 року, в результаті етнічного насильства з боку воєнізованих Сил швидкого реагування (RSF) і союзних арабських бойовиків, в одному тільки місті регіону Західний Дарфур у Судані було вбито від 10 000 до 15 000 людей[17].

Іноземні учасники конфлікту

[ред. | ред. код]

Єгипет

[ред. | ред. код]

Підримує уряд Судану, розглядаючи аль-Бурхана як гаранта стабільності в регіоні та партнера у питаннях безпеки, зокрема щодо водних ресурсів Нілу. На початку війни RSF захопили в полон 27 солдат Єгипетської армії на авіабазі Мерове[18][19].

Росія

[ред. | ред. код]

РФ спочатку підтримувала путчистів, солдати ПВК «Вагнер» до кінця весни 2024 року співпрацювали з RSF у видобутку золота, постачаючи Силам швидкого реагування зброю. Зокрема, за даними західних експертів, у 2023 році в Судані було близько 3 тис. вагнерівців[20]. За це Москва намагалася отримати доступ до суданських портів для розміщення військово-морської бази. Але провал путчу та буксування наступу повстанців змусили росіян поступово змінювати сторону підтримки, щоб зберегти вплив у регіоні, Мета РФ незамінна — база в Порт-Судані[21].

Україна

[ред. | ред. код]

Україна також мала свої інтереси у Судані і активно допомагала Збройним силам країни. В свою чергу Судан постачав Україні зброю. Ще 19 вересня 2023 року CNN повідомило, що за ударами безпілотників і наземною операцією 8 вересня проти RSF, підтримуваних ПВК "Вагнер", поблизу Хартума, ймовірно, стоїть український спецназ[22]. Очільник української розвідки Кирило Буданов не підтвердив і не спростував цього, але заявив, що Україна переслідуватиме російських військових злочинців всюди де б вони не були. А вже у листопаді 2023 року Kyiv Post показав відео, де українські спецназівці атакують російських бійців за допомогою вибухівки[23]. Схожа історія була у лютому 2024 року, коли ГУР взяли у полон одного з вагнерівців в Судані[24].

У березні 2024 року The Wall Street Journal повідомило, що влітку 2023 року президент Судану звернувся до України за допомогою через підтримуючих повстанців ПВК «Вагнер» та колишніх поставок Україні з початку війни з Росією зброї суданською владою. Перша група українських солдатів в особі близько 100 військових, переважно з підрозділу українського Головного управління розвідки (ГУР) «Тимур», прибули до Судану в середині серпня 2023 року. Їхнім першим завданням була евакуація президента Судану з тоді оточеного Хартума. Після успішної операції він вирушив до Порт-Судану, а звідти планував поїздку до Ірландії для зустрічі з Володимиром Зеленським. Далі розвідники зосередилися на витісненні повстанців, підтримуваних ПВК "Вагнер", з міста. Українські військові використовували слабкості повстанців, проводячи нічні операції з дронами та пристроями нічного бачення[25].

ОАЕ

[ред. | ред. код]

Активно допомагають RSF, постачаючи їм зброю та фінансову допомогу. ОАЕ зацікавлені в економічних вигодах у випадку їх проходу до влади, зокрема в доступі до суданського золота та портів на Червоному морі. ОАЕ хочуть пільгових умов для своїх кораблів у Червоному морі[26]. ОАЕ також звинувачуються у використанні російських найманців з ПВК "Вагнера" для постачання зброї RSF[27][28].

В загиблих пасажирів літака Іл-76, який розбився в жовтні 2024 року в Судані, були російські паспорти та посвідчення осіб, пов'язаних з приватною військовою кампанією компанією, що базується в ОАЕ[29][30].

Ізраїль

[ред. | ред. код]

Офіційно зберігає нейтралітет. Ступінь залучення Ізраїлю до громадянської війни в Судані здебільшого невідома. Однак з деяких відкритих джерел стає ясно, що самі RSF дуже хочуть досягти співраці з Ізраїлем.

Ще в квітні 2023 року, коли війна тільки-но почала розгорятися політичний радник командувача RSF Юсуф Ізат в інтерв'ю ізраїльському телеканалу, заявив, що удари суданської армії по RSF — це «як терористичні атаки ХАМАС проти Ізраїлю». За його словами, те, що переживають RSF, Ізраїль "переживав тисячі разів" з боку "терористичних угруповань на кшталт ХАМАС"[31].

Деякі ЗМІ також повідомляли про контакти RSF з ізраїльськими спецслужбами. Так само самі ізраїльські ЗМІ раніше писали, що структури, пов'язані з Ізраїлем, поставляли RSF обладнання для стеження і злому телефонів, і що восени 2023 року в Хартумі було зафіксовано ізраїльське обладнання для перехоплення зв'язку, доставлене через європейських посередників. Ще як мінімум два відео від вересня-жовтня 2023 року, опубліковані на ресурсах RSF, показують на озброєнні армії Хемедті дуже цікаву реактивну систему залпового вогню – ізраїльська LAR-160[32].

Іран

[ред. | ред. код]

З осені 2023 року активно допомагає уряду Судану, постаючи йому передове озброєння, зокрема, безпілотники Mohajer-6 та Ababil[33][34]. Аналітики розглядають цей крок як частину стратегії Ірану щодо протидії впливу ОАЕ та Ізраїлю в Судані та забезпеченню доступу до Червоного моря[35][36]. Хоча офіційні особи Судану заперечували отримання іранської допомоги, численні джерела, включаючи Reuters, підтвердили її вплив на поле бою[37].

Реакції

[ред. | ред. код]

Внутрішня

[ред. | ред. код]
  • Ексміністерка закордонних справ Судану Маріам аль-Махді заявила, що обом сторонам «має бути соромно»: «Ви пообіцяли повернути владу цивільним особам, і тепер, коли політична цивільна операція добігає кінця, вибухає ця безглузда війна. Це демонструє, як ці дві групи озброєних чоловіків нехтують суданським народом».
  • Коаліція громадянських політичних груп, яка раніше підписала проєкт Угоди про створення нового цивільного уряду, закликала до негайного припинення бойових дій. «Це поворотний момент в історії нашої країни. Це війна, в якій ніхто не виграє, і яка назавжди знищить нашу країну», — йдеться в заяві.
  • Суданський союз лікарів 15 квітня повідомив про велику кількість поранених — щонайменше 595 осіб, включаючи комбатантів[38].

Міжнародна

[ред. | ред. код]
  • США Посол Сполучених Штатів у Судані Джон Годфрі розповів, що ховався зі своєю командою в укритті: «Ескалація напруги всередині військового компонента до прямих боїв є надзвичайно небезпечною. Я терміново закликаю старше військове керівництво припинити бойові дії»[39].
  • Єгипет Єгипет закликав до негайного припинення вогню.
  • ОАЕ ОАЕ закликали до негайного припинення вогню.
  • Чад Чад закрив кордон із Суданом[40].
  • Україна МЗС України рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до цієї країни, а тим, хто там перебуває — уникати відвідання районів біля аеропортів, військових баз та урядового кварталу, залишатися в місцях свого проживання[41].
  • Велика Британія Голова МЗС Британії Джеймс Клеверлі закликав сторони припинити військові дії, бо вони нічого не вирішать[42].

Організації

[ред. | ред. код]
  • Всесвітня продовольча програма ООН призупинила роботу в Судані через загибель трьох працівників ВПП. Про це повідомила у спеціальному пресрелізі виконавча директорка програми Сінді Маккейн. Маккейн повідомила, що «приголомшена горем через трагічну загибель трьох співробітників ВПП у Кабкабії, Північний Дарфур», які займалися «порятунком життів на передньому краї боротьби з глобальною голодною кризою». У тому ж інциденті було поранено ще двох співробітників ВПП[43].

Санкції

[ред. | ред. код]

Неодноразові порушення домовленостей про припинення вогню призвели до того, що 1 червня 2023 року США запровадили свої перші санкції, пов'язані з конфліктом, спрямовані проти двох фірм, пов'язаних з Суданськими збройними силами, і двох інших, пов'язаних з RSF. Вони також запровадили візові обмеження проти осіб, причетних до насильства, але не розголошували жодних імен[44].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Faucon, Benoit; Said, Summer; Malsin, Jared (19 квітня 2023). Libyan Militia and Egypt's Military Back Opposite Sides in Sudan Conflict. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2023. Khalifa Haftar, the commander of a faction that controls eastern Libya, dispatched at least one plane to fly military supplies to Sudan’s paramilitary Rapid Support Forces
  2. ↑ Elbagir, Nima; Mezzofiore, Gianluca; Qiblawi, Tamara (20 квітня 2023). Exclusive: Evidence emerges of Russia's Wagner arming militia leader battling Sudan's army. CNN. Архів оригіналу за 20 квітня 2023. Процитовано 20 квітня 2023. The Russian mercenary group Wagner has been supplying Sudan's Rapid Support Forces (RSF) with missiles to aid their fight against the country's army, Sudanese and regional diplomatic sources have told CNN. The sources said the surface-to-air missiles have significantly buttressed RSF paramilitary fighters and their leader Mohamed Hamdan Dagalo
  3. ↑ الدعم السريع: نتعرض لهجوم من طيران أجنبي في بورتسودان [Rapid Support: We are under attack from foreign aircraft in Port Sudan] (араб.). Al Arabiya. 16 квітня 2023. Архів оригіналу за 17 квітня 2023. Процитовано 18 квітня 2023.
  4. ↑ Rickett, Oscar (18 квітня 2023). Sudan and a decade-long path to turmoil. Middle East Eye. Архів оригіналу за 18 квітня 2023. Процитовано 18 квітня 2023. The Egyptians are already heavily involved," Cameron Hudson, a former CIA analyst, told MEE. "They are actively in the fight. There are Egyptian fighter jets that are part of these bombing campaigns. Egyptian special forces units have been deployed and the Egyptians are providing intelligence and tactical support to the SAF.
  5. ↑ ГУР і Африка: Буданов розкрив мету спецоперацій української розвідки у Судані. 24 Канал. 26 лютого 2024. Архів оригіналу за 27 лютого 2024. Процитовано 27 лютого 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  6. ↑ In Sudan, hundreds killed in attacks on famine-hit displacement camps. April 14, 20256:44 AM ET
  7. ↑ UN Refugee Chief Says Over 500,000 Have Fled Sudan. Barron's. AFP. 20 червня 2023. Архів оригіналу за 20 червня 2023. Процитовано 21 червня 2023.
  8. ↑ Battle For Key Police Base Kills At Least 14 Sudan Civilians. Barron's. 26 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  9. ↑ У Судані йдуть бої між силовиками через питання ієрархії: бронетехніка на вулицях, авіаудари та штурми баз. 15.04.2023, 17:38
  10. ↑ Владу в Судані намагається захопити спецназ, пов'язаний із ПВК «Вагнера» // Богдан Скаврон. 15.04.2023, 17:56
  11. ↑ Sudan army within 500m of Republican Palace, battles in North Darfur and North Kordofan. Dabanga Radio TV Online. 20 березня 2025.
  12. ↑ 'Khartoum is free', Sudan's army chief says after military retakes airport. France 24. 26 березня 2025.
  13. ↑ Salih, Zeinab Mohammed; Michaelson, Ruth (1 травня 2023). Medics in Sudan warn of crisis as health system near collapse. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 6 червня 2024. Процитовано 8 травня 2023.
  14. ↑ Війна, яку Трамп не зупинив: у Судані просто зараз гинуть тисячі людей. ФОКУС (укр.). 31 жовтня 2025. Процитовано 1 листопада 2025.
  15. ↑ Salih, Zeinab Mohammed (16 грудня 2023). Thousands flee Wad Madani, Sudan’s second city, to escape fighting. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 17 грудня 2023.
  16. ↑ Further clashes between military factions in Khartoum (англ.). 5 червня 2023. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  17. ↑ В результаті етнічного насильства в одному місті Судану вбили 10-15 тис. людей, — звіт ООН. 20.01.2024, 22:19
  18. ↑ As War Rages in Sudan, Countries Angle for Advantage. New York Times. Процитовано 22 квітня 2020.
  19. ↑ 2023 Yearender: Cairo - The peace broker.
  20. ↑ Українські спецпризначенці нищать найманців ПВК “Вагнер” у Судані. Роман Приходько
  21. ↑ Росія і Судан можуть підписати угоду про обмін зброєю, - ISW 28 травня, 2024 вівторок 06:18
  22. ↑ Exclusive: Ukraine’s special services ‘likely’ behind strikes on Wagner-backed forces in Sudan, a Ukrainian military source says. September 20, 2023
  23. ↑ EXCLUSIVE: Videos Show Ukrainian Special Forces ‘Cleaning Up’ Wagner Fighters in Sudan. Nov. 6, 2023, 12:53 pm
  24. ↑ EXCLUSIVE: Ukrainian Special Forces Interrogate Wagner Mercenaries in Sudan. Feb. 5, 2024, 4:38 pm
  25. ↑ Ukraine Is Now Fighting Russia in Sudan. The Wall-Street Journal. 6 березня 2024. Архів оригіналу за 6 березня 2024. Процитовано 6 березня 2024.
  26. ↑ Evidence of Iran and UAE drones used in Sudan war. 13 June 2024
  27. ↑ Farmer, Ben (14 вересня 2024). UAE using Wagner fighters to smuggle weapons into Sudan. The Telegraph.
  28. ↑ UAE 'used Russian mercenary group to arm Sudan rebels'. SourceMaterial. 14 вересня 2024.
  29. ↑ Farmer, Ben (22 жовтня 2024). Sudan rebels 'shoot down own plane with Russians on board'. Процитовано 5 листопада 2024.
  30. ↑ Gambrell, Jon (22 жовтня 2024). Mystery of downed aeroplane in Sudan deepens as Kyrgyzstan insists aircraft had been de-registered. Процитовано 5 листопада 2024.
  31. ↑ Sudan army resembles 'terrorist' Palestinian attacks on Israel, says RSF advisor - Jordan News | Latest News from Jordan, MENA. Jordan News | Latest News from Jordan, MENA (англ.). 26 квітня 2023. Процитовано 30 жовтня 2025.
  32. ↑ Is Sudan's RSF using Israeli military equipment? | Al Bawaba. www.albawaba.com (англ.). Процитовано 30 жовтня 2025.
  33. ↑ ADF (15 жовтня 2024). Iran Seeks Influence in Sudan Through an Influx of Weapons - Africa Defense Forum (амер.). Процитовано 27 квітня 2025.
  34. ↑ Curbing Outside Intervention in the Sudan War | The Washington Institute. www.washingtoninstitute.org (англ.). Процитовано 27 квітня 2025.
  35. ↑ Why Sudan's army is pivoting towards Iran. The New Arab. 12 лютого 2024. Процитовано 1 лютого 2024.
  36. ↑ Sudan denies receiving military aid from Iran. Sudan Tribune. 24 березня 2024. Процитовано 26 березня 2024.
  37. ↑ Abdelaziz, Khalid; Hafezi, Parisa; Lewis, Aidan (10 квітня 2024). Sudan civil war: are Iranian drones helping the army gain ground?. Reuters.
  38. ↑ Десятки вбитих, авіаудари і важка артилерія в столиці: підсумки першого дня війни в Судані. // Юрій Кобзар. 16.04.2023, 09:44
  39. ↑ У столиці Судану — стрілянина та вибухи. Воєнізовані групи заявили про захоплення аеропорту. Громадське. 15 квітня 2023. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
  40. ↑ Боротьба за владу у Судані. Що відомо? // Надія Карбунар. 15.04.2023, 20:45
  41. ↑ Заворушення у Хартумі: МЗС прокоментувало долю українців. // Віталій Саєнко. 15.04.2023, 18:10
  42. ↑ У Британії відреагували на військові дії у Судані. // Ігор Бережанський. 15.04.2023, 21:22
  43. ↑ Продовольча програма ООН тимчасово йде з Судану — там убито її співробітників. 16.04.2023, 20:21
  44. ↑ US imposes first sanctions over Sudan conflict. Aljazeera (англ.). 1 червня 2023. Архів оригіналу за 4 червня 2023. Процитовано 2 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Громадянська_війна_в_Судані_(з_2023)&oldid=47414850