Громеки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Громеки — литовсько-руський шляхетський рід, які гербувалися гербом «Абданк».

Свій родовід Громеки вели від Григорія Ісайовича Громики (?-1533), який був писарем литовським (1503), мав володіння під Мінськом, був державцем свісловським (1511), віленським ключником, старостою й державцем красносельським (1529 — 30 червня 1533). Через доньку Настасію поріднився з Горностаями, яка стала дружиною Оникія Остафійовича Горностая (?-1566), намісника господарського, старости черкаського й канівського (1544—1547), старости ржецицького, державця любочанського. Можливо, через це родичання й потрапили Громики на черкасько-канівське порубіжжя. Нащадки Громик були внесені до VI частини родовідних книг Могилівської, Віленської і Гродненської губерній.

На відміну від литовсько-білоруських Громик, білоцерківські писалися Громеками. Потомство військового товариша Василя Громеки було внесене до II частини родовідних книг Полтавської та Петербурзької губерній. Михайло Громека (?-1651), будучи полковником білоцерківським (?-1649-1651), загинув у Корсуні при складанні нового козацького реєстру. Якийсь його родич Григорій Громека в той же час обіймав посаду полкового старшини Білоцерківського полку (1649, другий у реєстрі). Син Михайла Громеки — Василь Михайлович (?, ран. 1652—1704-бл.1706) — близько 1674 р. переселився з Правобережжя до м. Смілої і с. Томашівки. Спочатку був військовим товаришем (?-1676-1687), а потім сотником смілянським (1687—1688). На деякий час залишив сотницький уряд, будучи значним військовим товаришем (1688-?), але пізніше повернув собі смілянське сотництво (?-1695-?). А потім уже був абшитований і закінчив життя значним військовим товаришем. Інший син Михайла Громеки — Степан — також був значним військовим товаришем.

Відомі представники[ред. | ред. код]

Інше[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]