Гроссгейм Олександр Альфонсович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гроссгейм Олександр Альфонсович
Народився 23 лютого (6 березня) 1888(1888-03-06)
Flag of Russia.svg Російська імперія Лихівка Верхньодніпровський повіт Катеринославська губернія
Помер 4 грудня 1948(1948-12-04) (60 років)
СРСР СРСР Ленінград
Поховання Літераторські мостки
Місце проживання Тбілісі, Баку, Ленінград
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність ботанік
Alma mater Московський університет
Сфера інтересів біологія, систематика, філогенія
Заклад Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН і Санкт-Петербурзький державний університет
Посада академік
Член Академія наук СРСР
Нагороди
Grossh. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Гроссгейм Олександр Альфонсович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Олександр Альфонсович Гроссгейм (23 лютого (6 березня) 1888(18880306), Лихівка Верхньодніпровський повіт Катеринославська губернія — 4 грудня 1948, Ленінград) — російський ботанік, академік АН СРСР (1946), академік АН Азербайджанської РСР (1945), лауреат Сталинської премії (1948) за роботу «Рослинні ресурси Кавказу».

Галузь наукових інтересів: систематика, філогенія, флористичні та ботаніко-географічні дослідження вищих рослин.

Життєпис[ред. | ред. код]

1907 року поступив до Харківського університету, перевівся та 1912 року закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету.

Після закінчення навчання Олександр Гроссгейм працював на Кавказі: був практикантом, а потім ботаніком-флористом ботанічного саду Міністерства землеробства Грузії (Тифліс, 19131926).

Отримав посаду асистента, а потім доцента Тифліського політехничного інституту (19171926).

З 1926 по 1947 роки наукова та педагогічна діяльність Олександра Гроссгейма пов'язана з Баку.

19261931 роках працював ботаніком Наркомзему Азербайджанської РСР.

19311932 роках став ботаніком Азербайджанського державного науково-дослідного інституту.

19251929 роках обіймав посаду доцента, a в 19291946 роках — професора та завідувача кафедри морфології та систематики вищих рослин Азербайджанського державного університету.

1929 року був також затверджений в званні професора Вищого педагогічного інституту, де викладал до 1934 року.

В 19321936 роках О. А. Гроссгейм очолював сектор Азербайджанського відділення Закавказької філії АН СРСР.

Організатор та директор Ботанічного інституту Азербайджанської філії АН СРСР.

29 січня 1939 року А. А. Гроссгейм був обраний член-кореспондентом по відділенню математичних і природничих наук АН СРСР.

1945 року О. А. Гроссгейм запропонував нову філогенетичну систему квіткових рослин (покритонасінніх). Теоретичне обґрунтування цієї системи викладено ним у роботі «До питання про графічне зображення системи квіткових рослин». За цю роботу АН СРСР надала О. А. Гроссгейму премію ім. В. Л. Комарова (1946).

1945 року було обрано дійсним членом АН Азербайджанської РСР.

30 листопада 1946 року Олександра Гроссгейма було обрано академіком по відділенню біологічних наук (спеціалізація ботаніка) АН СРСР.

19461948 роках був консультантом АН Азербайджанської РСР.

1947 — переїхав до Ленінграду, де очолив сектор кавказької флори в Ботанічному інституті АН СРСР та кафедру морфології та систематики рослин в Ленінградському державному університеті.

4 грудня 1948 року Олександр Альфонсович Гроссгейм помер, поховано в Ленінграді.

Визнання[ред. | ред. код]

О. А. Гроссгейм був Почесним членом Російського ботанічного товариства, членом Московського товариства дослідників природи та Всесоюзного географічного товариства. Був членом Ботанічного товариства Болгарії.

1945 року Сосновський Дмитро Іванович і Тахтаджян Армен Леонович назвали на честь Гроссгейма рід рослин Гроссгеймія (Grossheimia) родини Айстрові (Asteraceae)[1].

За працю «Рослинні ресурси Кавказу» в 1948 році А. А. Гроссгейм став лауреатом Сталінської премії СРСР.

Нагородженний орденом Трудового Червоного Прапора (1945) та медалями.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • «Флора Кавказа» в 4 томах (1928–1934),
  • «Анализ флоры Кавказа» (1936),
  • «Растительные ресурсы Кавказа» (1946),
  • «Растительный покров Кавказа» (1948),
  • «Определитель растений Кавказа» (1949).

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Доклады Академии наук Арм. ССР. — Ереван: 1945. — Т. III, № 1. — С. 22 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]