Гросс-месер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Großes Messer з колекції Hofjagd- und Rüstkammer Wien. Австрія, 16 століття

Гросс-месер  — вид німецького одноручного меча, який використовувався протягом 14-16 століть. Цей меч має значну схожість з мечем Фальшіон. На початку 17 століття гросс-месер еволюціонував в дюсак[1]. Гросс-месер був зброєю простолюдинів і не застосовувався професійними військовими. Для більшості воїнів простого походження основна зброя мала задовольняти декільком критеріям: бути дешевою, ефективною, простою в ремонті і бажано багатофункціональною. Гросс-мессер відповідав усім цим вимогам - він був відчутно дешевшим інших мечів, відмінно підходив для пішої рубки, не мав складних елементів в конструкції[2].

Крім битв цей меч використовувався для повсякденної роботи, грос-мессер мав клинок з викривленим лезом, яке переходило в кінець клинка. Його ефес включав в себе пряму поперечну гарду і нагель (нагель буквально означає «цвях» - виступ, який йде від правого боку гарди уздовж клинка), щоб захистити руки фехтувальника. Вельми відомою частиною конструкції гросс-мессерів було прикріплення клинка до ефесу за допомогою дерев'яних пластин, затиснутих між двома збитими половинками руків'я. Також відомо те, що зазвичай навершя гросс-мессерів були витягнуті або зігнуті до однієї сторони ефеса (в сторону леза), ця особливість відома як «капелюшне навершя». Збережені екземпляри грос-мессеров мають загальну довжину близько 1-1.2м, з клинком довжиною близько 79см, і вагою 1.1-1.4кг. Володіння грос-мессером було частиною навчального плану кількох посібників з фехтування в 14-15 століттях, включаючи Leckuchner, Codex Wallerstein і Albrecht Durer.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]