Грос-Лібентальська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Грос-Лібентальська волость | ||||
| Центр | Грос-Лібенталь | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 30 530 (1886) | |||
| Населення | 14 528 осіб (1886) | |||
| Густота | 43.6 осіб / км² | |||
| Попередники | Лібентальський колоністський округ | |||
| Наступники | Овідіопольський район | |||
Грос-Лібентальська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Одеського повіту Херсонської губернії.
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 14528 осіб (7345 осіб чоловічої статі та 7183 — жіночої), 1139 дворове господарство[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 29330 | 19230 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 1200 | 1160 |
| Загалом | 30530 | 20390 |
Поселення волості:
- Грос-Лібенталь (Велика Вокаржа) — колонія німців при балці Вокаржа за 22 версти від повітового міста, 3869 осіб, 263 двір, кірха, 2 школи, поштова станція, паровий млин, 6 лавок, 4 винних погреба, ярмарок 1 травня.
- Олександерхільф — колонія німців при річці Барабої, 1567 осіб, 98 дворів, кірха, школа.
- Іозефсталь — колонія німців при річці Барабої, 1153 осіб, 121 двір, римо-католицька церква, школа.
- Клейн-Лібенталь (Мала Закарона) — колонія німців при Дальницькому Сухому лимані, 2152 особи, 162 двори, римо-католицька церква, ресторан, гідропатичне відділення, 2 винних погреба.
- Люстдорф — колонія німців при Чорному морі, 717 осіб, 46 дворів, кірха, школа, лавка, винний погріб.
- Марієнталь (Барабой) — колонія німців при річці Барабої, 1018 осіб, 108 дворів, римо-католицька церква, школа.
- Нейбург — колонія німців при річці Барабої, 1476 осіб, 110 дворів, кірха, школа.
- Петерсталь — колонія німців при річці Барабої, 1450 осіб, 126 дворів, лютеранська церква, школа, лавка.
- Францфельд (Гараголь) — колонія німців при річці Дністровському лимані, 1742 особи, 98 дворів, римо-католицька церква, школа.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
