Грот Микола Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грот Микола Якович
Grot Nikolay Jakovjevich 2.jpg
Народився 30 квітня 1852(1852-04-30)
Гельсінкі, Російська імперія[1]
Помер 4 червня 1899(1899-06-04) (47 років)
Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність філософ
Alma mater Q58918586?
Науковий ступінь доктор філософії
Вчителі Q4113335?
Володіє мовами російська
Заклад Ніжинська гімназія вищих наук
Батько Грот Яків Карлович
Брати, сестри  • Грот Костянтин Якович

Грот Микола Якович (18 (30) квітня 1852(18520430), Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899) — російський філософ-ідеаліст, професор Московського університету (з 1886), голова Московського психологічного товариства, перший редактор журналу «Питання філософії і психології» (з 1889).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї філолога, академіка Я. К. Грота і письменниці Наталії Петрівни Семенової (1824–1899), сестри відомих діячів і письменників Миколи Петровича Семенова і Петра Петровича Семенова-Тян-Шанського.

Дружина — Наталя Миколаївна Лавровська. Діти: Євгенія, Олексій, Марія, Наталія, Ольга, Олена, Надія, Лев.

Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1875). Нагороджений золотою медаллю за твір «Спростування Платона і піфагорійців по метафізиці Арістотеля».

Після річного стажування в Німеччині влаштувався в Ніжині, викладав психологію, логіку та історію філософії в місцевому Історико-філологічному інституті.

Захистив магістерську дисертацію «Психологія почувань в її історії та головних основах» (1880) і докторську "До питання про реформу логіки. Досвід нової теорії розумових процесів "(1882).

Неодноразово друкувався у французькому журналі «Філософське огляд» за редакцією академіка Теодюля Рибо.

В 18831886 рр. завідував кафедрою філософії Новоросійського університету в Одесі з 1886 р. — Професор Московського університету, де до самої смерті працював на кафедрі філософії.

З 1888 року — голова Московського психологічного товариства.

В 1889 р. заснував журнал «Питання філософії та психології», який і очолював з 1889 до 1896 р.

Наукові погляди[ред. | ред. код]

В ранній період під впливом К. Д. Кавеліна погляди Грота тяжіли до позитивізму. Надалі Грот еволюціонував до побудови метафізики на основі даних дослідної науки (так званому монодуалізму) і до пошуку природничонаукових підстав для етики та аксіології.

Принципова різниця між психологією і соціологією вбачалася М.Гротом незначною — психологія розглядає індивідуальні психічні явища, які мають загальний і порівняно простий характер, а соціологія, вважав соціолог, опікується явищами суспільними (колективними), які складніше за перші і мають специфічний ха-рактер. У цьому, зокрема, проявляється тенденція вченого до психологізації соціології — так, скажімо, суспільство, подібно до індивіда, виявляє пізнавальну діяльність, яка виражається у накопиченні наукових знань, розвиткові мови тощо. Розглядаючи питання побудови соціології як науки, М.Грот наполягав на виділенні таких її підрозділів:

  • Суспільні і філологічні науки,
  • Соціальна етика і наука про мистецтво,
  • Політична історія і релігієзнавство,
  • Юридичні та економічні науки.

Концепцію суспільного розвитку професор виклав зокрема у праці «Прогрес і наука» (1883 рік), тлумачив його як безперервну вервечку природних перетворень, фіналом якого є взаємне пристосування природних об'єктів.

Праці[ред. | ред. код]

Соловйов Вл. С., Трубецькой С. Н., Грот М. Я., Лопатін Л. М.

Окремі видання

Статті

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]