Грот Микола Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грот Микола Якович

Грот Микола Якович (18 (30) квітня 1852(18520430), Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899) — російський філософ-ідеаліст, професор Московського університету (з 1886), голова Московського психологічного товариства, перший редактор журналу «Питання філософії і психології» (з 1889).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї філолога, академіка Я. К. Грота і письменниці Наталії Петрівни Семенової (1824–1899), сестри відомих діячів і письменників Миколи Петровича Семенова і Петра Петровича Семенова-Тян-Шанського.

Дружина — Наталя Миколаївна Лавровська. Діти: Євгенія, Олексій, Марія, Наталія, Ольга, Олена, Надія, Лев.

Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1875). Нагороджений золотою медаллю за твір «Спростування Платона і піфагорійців по метафізиці Арістотеля».

Після річного стажування в Німеччині влаштувався в Ніжині, викладав психологію, логіку та історію філософії в місцевому Історико-філологічному інституті.

Захистив магістерську дисертацію «Психологія почувань в її історії та головних основах» (1880) і докторську "До питання про реформу логіки. Досвід нової теорії розумових процесів "(1882).

Неодноразово друкувався у французькому журналі «Філософське огляд» за редакцією академіка Теодюля Рибо.

В 18831886 рр. завідував кафедрою філософії Новоросійського університету в Одесі з 1886 р. — Професор Московського університету, де до самої смерті працював на кафедрі філософії.

З 1888 року — голова Московського психологічного товариства.

В 1889 р. заснував журнал «Питання філософії та психології», який і очолював з 1889 до 1896 р.

Наукові погляди[ред. | ред. код]

В ранній період під впливом К. Д. Кавеліна погляди Грота тяжіли до позитивізму. Надалі Грот еволюціонував до побудови метафізики на основі даних дослідної науки (так званому монодуалізму) і до пошуку природничонаукових підстав для етики та аксіології.

Принципова різниця між психологією і соціологією вбачалася М.Гротом незначною — психологія розглядає індивідуальні психічні явища, які мають загальний і порівняно простий характер, а соціологія, вважав соціолог, опікується явищами суспільними (колективними), які складніше за перші і мають специфічний ха-рактер. У цьому, зокрема, проявляється тенденція вченого до психологізації соціології — так, скажімо, суспільство, подібно до індивіда, виявляє пізнавальну діяльність, яка виражається у накопиченні наукових знань, розвиткові мови тощо. Розглядаючи питання побудови соціології як науки, М.Грот наполягав на виділенні таких її підрозділів:

  • Суспільні і філологічні науки,
  • Соціальна етика і наука про мистецтво,
  • Політична історія і релігієзнавство,
  • Юридичні та економічні науки.

Концепцію суспільного розвитку професор виклав зокрема у праці «Прогрес і наука» (1883 рік), тлумачив його як безперервну вервечку природних перетворень, фіналом якого є взаємне пристосування природних об'єктів.

Праці[ред. | ред. код]

Соловйов Вл. С., Трубецькой С. Н., Грот М. Я., Лопатін Л. М.

Окремі видання

Статті

Посилання[ред. | ред. код]