Грот Яків Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яків Карлович Грот
Яков Карлович Грот.jpg
Народився 15 (27) грудня 1812(1812-12-27)
Петербург, Російська імперія
Помер 24 травня (5 червня) 1893(1893-06-05) (80 років)
Петербург, Російська імперія
Громадянство Росія Росія
Галузь наукових інтересів мовознавство
Заклад Гельсингфорський університет
Науковий ступінь професор
Примітки віце-президент Російської Імператорської академії наук

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Я́ків Ка́рлович Грот (*15 (27) грудня 1812(18121227), Петербург — †24 травня (5 червня) 1893) — російський філолог. З 1840 професор Гельсингфорського університету, з 1858 академік, з 1889 віце-президент Російської Імператорської академії наук.

Гроту належить ряд праць з історії російської словесності: «Філологічні дослідження»; зразкове для свого часу науково-критичне з обширним коментарем видання творів Державіна в 9 томах (18641883); видання творів Хемніцера (1873); книжка «Життя Державіна»; дослідження «Катерина II» і ін. Грот вивчав також історію шведської і фінської літератури, скандинавський фольклор і морфологію.

Грот дуже відомий своїми роботами в царині російської орфографії. У роботах «Суперечливі питання російського правопису від Петра Великого донині»(1873) і «Російський правопис» (довідник, що витримав 22 видання в 18851916) Грот сформулював основні принципи правопису — фонетичний і історико-етимологічний — а також запропонував норми російської дореформеної орфографії, з яких його допомога була найавторитетнішою аж до реформи 1918 року, хоча не всі орфографічні пропозиції Грота в цей період дотримувалися реально (наприклад, написання вядчина заміст ветчина, діэта заміст діета). Роботи Грота вважаються першим теоретично обґрунтованим зведенням правил російської орфографії. У них містяться також важливі зауваження про морфологічну роль російського наголосу.

Грот був також видатним лексикографом, почав видавати «Словарь русского языка» нормативного типу (вийшов початок, букви А-Д, 1891), займався словником і стилем окремих письменників («Словник до віршів Державіна», 1883), заснував картотеку словникового сектора Інституту російської мови РАН.

Посилання[ред.ред. код]