Грот Яків Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Карлович Грот
Яков Карлович Грот.jpg
російський мовознавець
Народився 15 (27) грудня 1812(1812-12-27)
Петербург, Російська імперія
Помер 24 травня (5 червня) 1893(1893-06-05) (80 років)
Петербург, Російська імперія
Поховання
Громадянство Росія Росія
Діяльність мовознавець
Відомий завдяки мовознавство
Alma mater Імператорський Царськосільський ліцей
Науковий ступінь професор
Володіє мовами російська
Заклад Гельсингфорський університет
Членство Російська академія наук, Петербурзька академія наук і Імператорське російське археологічне товариство[d]
Діти Грот Костянтин Якович і Грот Микола Якович
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира 2 ступеня орден Святої Анни 1 ступеня орден Святого Станіслава 1 ступеня
віце-президент Російської Імператорської академії наук

Я́ків Ка́рлович Грот (*15 (27) грудня 1812(18121227), Петербург — †24 травня (5 червня) 1893) — російський філолог. З 1840 професор Гельсингфорського університету, з 1858 академік, з 1889 віце-президент Російської Імператорської академії наук.

Гроту належить ряд праць з історії російської словесності: «Філологічні дослідження»; зразкове для свого часу науково-критичне з обширним коментарем видання творів Державіна в 9 томах (18641883); видання творів Хемніцера (1873); книжка «Життя Державіна»; дослідження «Катерина II» і ін. Грот вивчав також історію шведської і фінської літератури, скандинавський фольклор і морфологію.

Грот дуже відомий своїми роботами в царині російської орфографії. У роботах «Суперечливі питання російського правопису від Петра Великого донині»(1873) і «Російський правопис» (довідник, що витримав 22 видання в 18851916) Грот сформулював основні принципи правопису — фонетичний і історико-етимологічний — а також запропонував норми російської дореформеної орфографії, з яких його допомога була найавторитетнішою аж до реформи 1918 року, хоча не всі орфографічні пропозиції Грота в цей період дотримувалися реально (наприклад, написання вядчина заміст ветчина, діэта заміст діета). Роботи Грота вважаються першим теоретично обґрунтованим зведенням правил російської орфографії. У них містяться також важливі зауваження про морфологічну роль російського наголосу.

Грот був також видатним лексикографом, почав видавати «Словарь русского языка» нормативного типу (вийшов початок, букви А-Д, 1891), займався словником і стилем окремих письменників («Словник до віршів Державіна», 1883), заснував картотеку словникового сектора Інституту російської мови РАН.

Посилання[ред. | ред. код]