Перейти до вмісту

Грот Яків Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яків Карлович Грот
Народився15 (27) грудня 1812(1812-12-27)
Петербург, Російська імперія
Помер24 травня (5 червня) 1893(1893-06-05) (80 років)
Петербург, Російська імперія
ПохованняНоводівочий цвинтар (Санкт-Петербург) Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРосія Росія
Діяльністьрусист, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Царськосільський ліцей Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство
ЗакладГельсингфорський університет
Науковий ступіньпрофесор
ЧленствоРосійська академія наук (2 червня 1855)[1]
Російська академія наук (26 лютого 1858)[1]
Російська академія наук[1]
Імператорське російське археологічне товариствоd
Сербське вчене товариствоd (15 листопада 1892)
Сербська академія наук і мистецтв (24 травня (5 червня) 1893) Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ110064680? Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ137865412? Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зQ110075988?[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГрот Костянтин Якович
Грот Микола Якович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня з імператорською короною орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня з імператорською короною орден Святої Анни II ступеня
віце-президент Російської Імператорської академії наук
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Грот Яків Карлович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Я́ків Ка́рлович Грот (*15 (27) грудня 1812(18121227), Петербург — † 24 травня (5 червня) 1893) — російський філолог. З 1840 року професор Гельсингфорського університету, з 1858 року академік, з 1889 року віцепрезидент Російської Імператорської академії наук.

Гроту належить низка праць з історії російської словесності: «Філологічні дослідження»; зразкове для свого часу науково-критичне з обширним коментарем видання творів Державіна в 9 томах (1864—1883); видання творів Хемніцера (1873); книжка «Життя Державіна»; дослідження «Катерина II» та ін. Грот вивчав також історію шведської і фінської літератури, скандинавський фольклор і морфологію.

Грот дуже відомий своїми роботами в царині російської орфографії. У роботах «Суперечливі питання російського правопису від Петра Великого донині»(1873) і «Російський правопис» (довідник, що витримав 22 видання в 1885—1916 роках) Грот сформулював основні принципи правопису — фонетичний і історико-етимологічний, а також запропонував норми російської дореформеної орфографії. Його праці в цій царині були найавторитетнішими аж до реформи 1918 року, хоча не всі орфографічні пропозиції Грота в той період дотримувалися реально (наприклад, написання вядчина замість ветчина, діэта замість діета). Роботи Грота вважаються першим теоретично обґрунтованим зведенням правил російської орфографії. У них містяться також важливі зауваження про морфологічну роль російського наголосу.

Грот був також видатним лексикографом, почав видавати «Словарь русского языка» нормативного типу (вийшов початок, букви А-Д, 1891), займався словником і стилем окремих письменників («Словник до віршів Державіна», 1883), заснував картотеку словникового сектора Інституту російської мови РАН.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 668. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
  2. ↑ Грот, Наталья Петровна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. Iа. — С. 635.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грот_Яків_Карлович&oldid=45380849