Грубешів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грубешів
Hrubieszów
Герб
Герб
Розташування міста Грубешів
Основні дані

50°49′ пн. ш. 23°53′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 23.883° сх. д. / 50.817; 23.883

Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Магдебурзьке право 1440
Населення 18 479 (2008[1])
Площа міста 33,03 км²
Густота населення 559 осіб/км²
Поштові індекси 22-500
Телефонний код 48 84
Міська влада
Веб-сторінка http://www.miasto.hrubieszow.pl/

Commons-logo.svg Грубешів у Вікісховищі

Грубéшів (пол. Hrubieszów) — місто у східній Польщі, розташоване на річці Гуща, за 5 км від кордону України.

Адміністративний центр Грубешівського повіту Люблінського воєводства.

Історія[ред.ред. код]

Учні Української Торгівельної Школи, Грубешів. 1942р
Викладачі та випускники Української Торгівельної Школи в Грубешові
Бойовий Прапор Холмської Самооборони в Грубешові
Кооператив "Пробоєм" в Грубешові. 1 липня 1943 року
Православна церква у Грубешеві
У центрі міста

1254 р. вперше згадується як князівське село. До 1340 року Грубешів входив до складу Галицько-Волинської держави.
1400 р. місто отримало Магдебурзьке право. У 1498—1626 р. зазнало неодноразових руйнувань від татар.
Упродовж століть було центром українського життя у південно-східній Холмщині.

Станом на 1893 р. тут мешкало 9600 осіб, з-поміж них — 5260 юдеїв, 3260 православних і 1070 римо-католиків.

За переписом населення 1897 у Грубешівському повіті Люблинської губернії Російської імперії українською мовою розмовляли 60 413 осіб (з-поміж 101 392 жителів повіту), у Грубешеві — 2285 осіб (з-поміж 10 639 жителів міста).

У 1915 р. до Росії примусово вивезли населення православного обряду.

У міжвоєнний період українці у повіті становили 38 %, україномовні римо-католики — 20 %, поляки — 32 %.

Діяло товариство «Рідна хата». В Грубешові працювала філія Українського Центрального комітету під керівництвом адвоката Миколи Багринського, а пізніше Михайла Струтинського вбитого польським націоналістичним підпіллям. 16 червня 1942 року в Грубешові було створено перший відділ Української Самооборони на чолі з колишнім підполковником Армії УНР Яковом Гальчевським - Войнаровським, який складався з 20 чоловік і охороняв українські установи.

Також у місті діяв повітовий союз українських кооперативів "Пробоєм", яким керував колишній сотник УГА Іванів. Союз постачав товари членам кооперативу і видавав "Інформативний Бюлетень".

Була в Грубешеві Українська районна молочарня із млином, якою керував адвокат Галущак. У місті працювали курси для волосних секретарів, де викладалося aдміністративне право.

Під час німецької окупації в часи Другої світової війни знищено близько 7 000 мешканців міста (50 %). Протягом 1942—1944 рр. польські шовіністи знищили в місті і на Грубешівщині близько 4 тис. осіб.

В ніч з 27 на 28 травня 1946 Грубешів був атакований силами УПА та ВІН, що стало одним з прикладів успішної співпраці між обома партизанськими угрупованнями та навело жах на комуністів.[2]

Виселення українців з Польщі до УРСР в 1944—1946 роках завершило полонізацію міста (за офіційними даними 1945—1946, для переселення з Грубешівському повіту на територію УРСР на облік узято 69 937 осіб (18 984 родини) — переселено 68 656 осіб (18 654 родини).

Населення[ред.ред. код]

Станом на 31 грудня 2008 року в Грубешеві проживало 18 603 особи (з них 47,2 % — чоловіки, 52,7 % — жінки).

Культура[ред.ред. код]

Щороку у Грубешеві відбуваються Надбужанські культурні зустрічі з участю ансамблів з України.

Релігія[ред.ред. код]

Нині у Грубешеві діє православна парафія з Успенською церквою (побудована 1873—1875 у русько-візантійському стилі, з 13-ма куполами, розписи інтер'єру здійснив 1936 О. Цикуцький). Також до 1875 діяла греко-католицька, а 1875—1918 — як православна церква св. Миколая (зведена 1795—1828 р. за проектом австрійського інженера Л. де Лозено у стилях бароко і класицизму), — нині це римо-католицький костел святого Станіслава Костки. Храм св. Миколая з лампадою вічного вогню відомий з 1954 року, тут молився Данило Галицький.

З 2002 року в Грубешеві в костелі св. Станіслава перебуває чудотворна ікона Сокальської Богородиці.

Сучасність[ред.ред. код]

У 2005 році відкрито газопровід Устилуг — Грубешів. Поблизу міста на автошляху 74 діє пункт пропуску через державний кордон Польщі з Україною Зосин — Устилуг.

Відомі особи[ред.ред. код]

Грубешівські старости[ред.ред. код]

.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. ГРУБЕШІВСЬКА АТАКА 1946 р. чи руйнування двобічного стереоти | ХайВей. h.ua. Процитовано 2016-06-17. 
  3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 158 с. — ISBN 966-8201-26-4
  4. Danilowiczowie (01) (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.