Грудневе повстання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрагмент монумента незалежності Казахстана, що присвячений грудневим подіям

Грудневе повстання (каз. Jeltoqsan köterılısı, Желтоқсан көтерілісі), також Желтоксан  — виступ молоді під антирадянськими гаслами в Алма-Аті, що була у той час столицею Казахської РСР, що відбулося 16 грудня 1986. В історичній літературі Казахстану дану подію називають «грудневими подіями». Події грудня 1986 стали першими в СРСР масовими мітингами, в ході яких висувалися антирадянські і націоналістичні гасла.

Виступи в Алма-Аті[ред. | ред. код]

Виступи почалися 16 грудня. Спершу групи казахської молоді вийшли на Нову (Брежнєва) площу столиці з вимогами скасування призначення Колбіна. Уряд у Москві передав справу МВС для розгону мітингу. У місті одразу було відключено телефонний зв'язок, ці групи були розігнані міліцією (операція «Заметіль»). Були зібрані загони спецназу з сибірського військового училища, а також солдати місцевого прикордонного училища. Усіх студентів стали жорстоко бити, війська використовували саперні лопатки, водомети, службових собак; стверджується також, що застосовувалися арматурний лом, сталеві троси.[1] Чутки про виступ на площі миттєво облетіли все місто.

Вранці 17 грудня на площу імені Л. І. Брежнєва перед будівлею ЦК вийшли вже натовпи молоді, «підбурювані націоналістичними елементами» . Плакати демонстрантів свідчили «Вимагаємо самовизначення», «Кожному народу — свій лідер!», «Не бути 37-му», «Покласти край великодержавному божевіллю!» Два дні тривали мітинги, обидва рази закінчуються заворушеннями. При розгоні демонстрації і для підтримки порядку в місті використовувалися робочі дружини.

В результаті розгону мітингів в Алма-Аті за даними КДБ КазРСР загинуло три людини, отримали тілесні ушкодження 11З7 осіб, серед яких тільки 365 були учасниками заворушень, а решта — співробітниками силових структур та випадковими жертвами погромників. Правоохоронні органи затримали близько 2200 учасників заворушень, серед яких понад 90 % були етнічними казахами. Студенти навчальних закладів Алма-Ати становили не менше половини затриманих, хоча основна маса учасників заворушень охарактеризована як «молоді робітники».

Виступи в Караганді[ред. | ред. код]

Виступ студентської молоді в Караганді відбувся 19-20 грудня 1986 року. Близько восьмої вечора 19 грудня студенти кількох вишів — приблизно 80-120 осіб — зібралися на площі імені Гагаріна. Потім рушили до Радянського проспекту, де їх розігнала міліція, а 83 особи затримали. 20 грудня студенти почали збиратися на площі біля обкому (близько 300 осіб). Зі службової записки: «…ніхто з них хуліганських дій не допускав». Проти студентів направили курсантів школи МВС. Серед протестувальників провели масові арешти. З вишів Караганди виключили 54 студентів, п'ятьох притягнули до кримінальної відповідальності.

Значення[ред. | ред. код]

Події грудня 1986 стали першими в СРСР масовим мітингом, у ході яких висували антирадянські й націоналістичні гасла. Небажання підкорятися рішенням центральної влади, відкрите невдоволення новим генеральним секретарем ЦК КПРС і проведеної ним політикою «зачистки кадрів» і, головне, нездатність центральної влади повністю взяти ситуацію під свій контроль, створили прецедент, яким скористалися інші сепаратистські й націоналістично налаштовані місцеві еліти по всьому СРСР.

Пам'ять[ред. | ред. код]

16 грудня — День незалежності Казахстану.

У 2006 році, у день 20-річчя грудневих подій, Н. А. Назарбаєв відкрив монумент «Тәуелсіздік таңы» (Зоря незалежності), встановлений поруч із тією самою Новою площею. Дінмухамед Кунаєв помер у 1993 році у віці 82 років. Його іменем названо проспект та інститут в Алмати, а також проспект у центрі міста Нур-Султан, який у 1997 році став столицею.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Godfrey, J. L. (1 травня 1956). MEMOIRS BY HARRY S. TRUMAN. VOL. I: YEAR OF DECISIONS. Garden City, New York: Doubleday & Company, Inc., 1955. 596 pp. $5.00. Social Forces. Т. 34, № 4. с. 387–388. doi:10.2307/2573688. ISSN 0037-7732. Процитовано 18 серпня 2022.