Грузинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грузинська мова
ქართული ენა
   Грузинська мова є мовою більшості    Грузинська мова є мовою меншості
   Грузинська мова є мовою більшості
   Грузинська мова є мовою меншості
Поширена в Грузія Грузія, Туреччина Туреччина,
Іран Іран, Росія Росія
Регіон Південний Кавказ
Носії 5 млн.[1]
Писемність Грузинська писемність
Класифікація Картвельська
Офіційний статус
Державна Грузія Грузія
Офіційна Грузія Грузія
Коди мови
ISO 639-1 ka
ISO 639-2 geo (B); kat (T)
ISO 639-3 kat
Поширення мов картвельської родини

Грузи́нська мо́ва, також картлійська мо́ва (груз. ქართული ენა, трансліт. kartuli ena) — одна з картвельських мов, державна мова Грузії. Разом із мегрельською, сванською та лазською мовами вони утворюють картвельську сім'ю. Мова поширена в Грузії, частково в Азербайджані, Ірані, Туреччині та Росії. У сучасній мові виділяють до 20 діалектів[2], а літературний стандарт створено на основі картлійського діалекту[3].

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Написи Бір Ель-Кут

За дослідженнями вчених-мовознавців, грузинська мова відділилася від мегрельської і лазької мов близько першого тисячоліття до нашої ери.

Історія грузинської мови поділяється на наступні фази:

  • Ранньостарогрузинська: 5–8 століття
  • Класична старогрузинська: 9–11 століття
  • середньогрузинська: 11/12–17/18 століття
  • сучасна грузинська: 17/18 століття – сьогодні

Найраніші згадки про грузинську мову знаходяться в творах Марка Корнелія Фронтона, римського граматика з 2 століття н.е. Перші прямі засвідчення мови є написами та палімпсестами з 5 століття.

З поширенням християнства в Грузії у середині 4 століття здавалося, що грузинська мова стала писемною мовою, що призвело до заміни арамейської мови як літературної.

До 11 століття Старогрузинська мова розвинулася в Середньогрузинську. Найвідомішим твором цього періоду є епічна поема "Лицар у тигровій шкірі", написана Шота Руставелі у 12 столітті.

У 1629 році певний Ніколоз Чолокашвілі написав перші надруковані книги, написані (частково) грузинською мовою: "Alphabetum Ibericum sive Georgianum cum Oratione" та "Dittionario giorgiano e italiano". Вони призначалися для того, щоб допомогти західним католицьким місіонерам вивчати грузинську мову для евангелізаційних цілей.[9]

Грузинська абетка була створена у V столітті. У 864 році з'явився перший чітко датований рукопис «Мравалтаві». У 1629 році з'явилося перше видання грузинською мовою у Римі, а 1819 року — перше періодичне видання грузинською мовою — «Сакартвелос газеті».

Грузини мають багату давню традицію. Перша писемна пам'ятка «წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ» (Страсті святої цариці Шушанік) з'явилася між 476 і 483 роками.

Поширеність[ред. | ред. код]

Грузинська мова є основною мовою спілкування для 3,9 мільйонів грузинів в самій Грузії (83 % від населення), та, приблизно, для 800 тис. за кордоном (переважно у Туреччині, Ірані, Росії, США, та Європі). Грузинська є літературною мовою для всіх етнічних спільнот Грузії.

Діалекти[ред. | ред. код]

Грузинська каліграфія.

Грузинські діалекти:

Фонетика[ред. | ред. код]

Голосні звуки[ред. | ред. код]

Голосні[4]
Передні Задні
Високі [i] [u]
Середні [ɛ] [ɔ]
Низькі   [ɑ]

Приголосні звуки[ред. | ред. код]

Приголосні[5]
  Губні Зубні/
Альвеолярні
Пост-
альвеолярні
Велярні Увулярні Гортанні
Носові m n
Проривні з придихом
дзвінкі b d g
абруптивні
Африкати глухі ts
дзвінкі dz
абруптивні tsʼ tʃʼ
Фрикативні глухі s ʃ x1 h
дзвінкі v z ʒ ɣ1
Дрижачі r
Бокові l

1 Щодо властивостей цих звуків немає єдиної думки. Їх описують як велярні, поствелярні, велярні з увулярними варіантами.

Графіка[ред. | ред. код]

Докладніше: Грузинська абетка

Впродовж своєї довгої історії грузинська мова мала багато різних систем писемності. Проте найкраще закріпився алфавіт мхедрулі. Нинішня грузинська абетка складається з 33 літер.

Лексика[ред. | ред. код]

Грузинська мова має багату систему словотвору. Використовуючи корінь і додаючи певні визначені суфікси та префікси, з одного кореня можна утворити дуже багато прикметників та прислівників. Наприклад, з кореня Карт можна утворити такі слова:

  • Картвелі (грузин)
  • Картулі (грузинська мова)
  • Сакартвело (Грузія).

Грузинська мова має двадцяткову систему числення. Такі ж системи використовуються у старофранцузькій та баскській мовах, проте у більшості народів Європи переважає десяткова система числення, зокрема і в Україні. Для того, щоби назвати число більше 20 і менше ста, кажуть спочатку скільки двадцяток містить дане число і додають число, що залишається. Для прикладу, число 93 називають так: ოთხმოცდაცამეტი, (otkh-m-ots-da-tsamet'i) тобто чотири-рази-двадцять-і-тринадцять.

Морфологія[ред. | ред. код]

Грузинська мова є аглютативною. Є спеціальні префікси та суфікси, які додаються у певному порядку для формування дієслів. У деяких випадках, слова можуть мати по 8 морфем. Для прикладу слово ageshenebinat (Вам слід було збудувати). Слово можна розкласти на частини: a-g-e-shen-eb-in-a-t. Кожна морфема у слово вносить певну ознаку: особу чи час.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Encyclopedia of the Languages of Europe By Glanville Price»
  2. Грузинский язык [Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Georgian Dialects [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.], The ARMAZI project. Retrieved on March 28, 2007
  4. Shosted & Chikovani (2006:261)
  5. Shosted & Shikovani (2006:255)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія
Вікіпедія