Грузький Яланчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грузький Яланчик, Грузький Єланчик
Грузький Єланчик у Новоазовську
47°39′33″ пн. ш. 38°17′48″ сх. д. / 47.65932100002777361° пн. ш. 38.29666800002777194° сх. д. / 47.65932100002777361; 38.29666800002777194
Витік с. Культура
• координати 47°39′33″ пн. ш. 38°17′48″ сх. д. / 47.65932100002777361° пн. ш. 38.29666800002777194° сх. д. / 47.65932100002777361; 38.29666800002777194
Гирло Азовське море
• координати 47°06′42″ пн. ш. 38°03′53″ сх. д. / 47.11191100002777432° пн. ш. 38.064971000028° сх. д. / 47.11191100002777432; 38.064971000028
Країни:  Україна
Прирічкові країни: Україна Україна
* Донецька область
Регіон Донецька область
Довжина 91 км
Площа басейну: 1 250 км²
Притоки: Гірка (річка)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Грузьки́й Яла́нчик, Грузький Єланчик — річка в Україні, впадає до Азовського моря. Довжина 91 км. Площа водозбірного басейну 1 250 км². Похил 1,3 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км. Заплава двобічна, шириною до  м. Річище слабкозвивисте, шириною до 10 м, глибиною 1,5 м, на окремих ділянках розчищене. Стік зарегульований ставками. Використовується на зрошення.

Бере початок за с. Культура, до Азовського моря впадає у Новоазовську. Тече територією Старобешівського, Бойківського, Новоазовського районів Донецької області.

На лівому березі річки розташований один із чотирьох відділів Українського державного степового заповідника Хомутовський степ.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
  3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 158