Група реагування на інциденти інформаційної безпеки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інформаційна безпека
Критерії оцінки інформаційної безпеки

Цілісність · Доступність · Конфіденційність · Спостережність· Невідмовність

Нормативні документи

COBIT · ITIL · ISO/IEC 17799:2005 · ISO/IEC 27001:2013 ·

Забезпечення

Політика · СУІБ · КСЗІ · СЗІ

Захист інформації

Технічний захист інформації · Інженерний захист інформації · Криптографічний захист інформації · Організаційний захист інформації

Група реагування на інциденти інформаційної безпеки (ГРІІБ), (англ. Information Security Incident Response Team (ISIRT)) — це група кваліфікованих та надійних членів організації, яка виконує, координує й підтримує реагування на порушення інформаційної безпеки, що зачіпають інформаційні системи в межах визначеної зони відповідальності.

Опис[ред. | ред. код]

Дана група іноді може доповнюватися зовнішніми експертами, наприклад, з загальновизнаною групи реагування на комп'ютерні інциденти або комп'ютерної групи швидкого реагування (КГШР).

ГРІІБ створюється для забезпечення організації відповідним персоналом для оцінки, реагування на інциденти інформаційної безпеки та отримання досвіду з них, а також необхідної координації, менеджменту, зворотного зв'язку і процесу передачі інформації. Члени ГРІІБ беруть участь у зниженні фізичної, матеріальної та фінансового шкоди, а також шкоди для репутації організації, пов'язаної з інцидентами інформаційної безпеки[1].

Склад ГРІІБ[ред. | ред. код]

  1. Кількість і склад даного персоналу повинні відповідати масштабу й цілям діяльності організації.
  2. ГРІІБ може представляти собою окремо створену команду або колектив залучених працівників з різних підрозділів організації (наприклад, ІТ/телекомунікації, бухгалтерія, відділи кадрів і маркетингу).
  3. Керівник ГРІІБ повинен мати окрему лінію для оповіщення керівництва, ізольовану від інших бізнес-процесів[1].

Обов'язки ГРІІБ[ред. | ред. код]

Обов'язки ГРІІБ можна розділити на 2 основні групи:

  • дії в реальному часі, безпосередньо пов'язані з головним завданням — реагуванням на порушення;
  • профілактичні дії, які відіграють допоміжну роль і здійснюються не в реальному масштабі часу.

Перша група включає оцінку входять доповідей (класифікація порушень) і роботу над надійшла інформацією разом з іншими групами, постачальниками послуг Internet та іншими організаціями (координація реагування), а також допомога локальним користувачам у відновленні роботи після порушення (вирішення проблем). Класифікація порушень включає в себе:

  • оцінка доповідей: вхідна інформація ранжується за ступенем важливості, співвідноситься з триваючими подіями і виявляються тенденціями;
  • верифікація: виявляється порушення і його масштаби[1].
  • категорування інформації: інформація, що відноситься до порушення (реєстраційні журнали, контактна інформація і т. д.) категоризується відповідно до політики розкриття інформації;
  • координація: у відповідності з політикою розкриття відомостей про порушення повідомляються інші сторони.

Обов'язок вирішення проблем:

  • технічна підтримка;
  • викорінення проблем: усунення причин порушення та його проявів;
  • відновлення: допомога в поверненні систем у нормальний стан[2].

Профілактичні дії:

  • надання інформації: підтримка архіву відомих уразливих місць, способів вирішення минулих проблем чи організація списків розсилки з рекомендаційними цілями; надання засобів безпеки (наприклад, коштів аудиту);
  • навчання і підготовка кадрів;
  • оцінка продуктів;
  • оцінка захищеності організації;
  • консультаційні послуги.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в МЕНЕДЖМЕНТ ИНЦИДЕНТОВ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 24 квітня 2018.
  2. Computer Security Incident Response Team (CSIRT). Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]