Групове мислення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ефект групового мислення — груповий ефект, специфічний спосіб мислення, за якого в згуртованій групі домінує пошук згоди, що підпорядковує собі реалістичну оцінку можливих альтернативних дій. Відкритий Ірвіном Дженісом.

Психологічна характеристика[ред.ред. код]

Це специфічний спосіб мислення, за якого в згуртованій групі домінує пошук згоди, що підпорядковує собі реалістичну оцінку можливих альтернативних дій. Відкриття цього феномена, як і запровадження терміну «групомислення» (groupthink), належить Ірвінові Дженісу. Описаний ефект виникає тоді, коли критерієм істинності слугує узгоджена позиція групи, яка протиставляється думці окремої людини. Коли ж члени групи зустрічаються з загрозою розбіжностей позицій, думок, суперечок та конфліктів, вони намагаються зменшити груповий когнітивний дисонанс і усунути негативні почуття, які при цьому виникають, та одночасно знайти рішення, хоча це може бути недостатньо продуманим і розумним з погляду кожного окремого члена групи. Якщо група втягується в такі стратегії прийняття рішень, пошуки консенсусу стають настільки важливими, що члени групи відмовляються добровільно від будь-яких сумнівів і можливостей подивитись на завдання новим оригінальним поглядом. Окремі члени групи можуть перетворюватись також на так званих групових наглядачів, які зайняті тим, що фіксують і жорстоко карають будь-яке інакомислення.

Див. також[ред.ред. код]

Групові ефекти

Література[ред.ред. код]

  • М. Слюсаревський. Групомислення концепція // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.161 ISBN 978-966-611-818-2
  • Janis I. Victims of group-think. — Houghton Mifflin, 1972.


Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.