Грушевська Ольга Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ольга Грушевська
Грушевська Ольга Олександрівна.jpg
При народженні Ольга Парфененко
Псевдоніми, криптоніми О. Олександренко
Народження 16 січня 1878(1878-01-16)
  Шуя, Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть 20 травня 1961(1961-05-20) (83 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Національність українка
Громадянство Російська імперіяУНРСРСР
Рід діяльності бібліотекознавство, літературознавство, шевченкознавство
S: Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Грушевська Ольга Олександрівна на Вікісховищі

О́льга Олекса́ндрівна Груше́вська (псевдонім О. Олександренко) (дівоче прізвище Парфененко; *16 (4 січня) 1878, Шуя, Владимирська губернія, Російська імперія — †20 травня 1961 Київ, Українська РСР, СРСР) — український історик, літературознавець, шевченкознавець, бібліотекар, букініст. Дослідниця творчості Пантелеймона Куліша та Леоніда Глібова.

Докладніше: Грушевські

Громадська діячка та дружина історика Олександра Грушевського, брата українського історика Михайла Грушевського.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася в місті Шуя в родині військового.

Закінчила історичний відділ Вищих жіночих курсів у Києві (навчалася з 1906 року), правничо-історико-літературні курси в Санкт-Петербурзі 1914 року. В 1914—17 рокаї слухала лекції з мовознавства в Петроградському університеті та з бібліотекознавства при бібліотеці Російської академії наук — читали Олексія Шахматова, Івана Бодуена де Куртене, А. Щерби, Володимира Перетца.

З 1917 року повернулася до України, де проживала в Києві. 1917-18 років, у добу УНР, постійний секретар Комітету по заснуванню Українського університету в Києві, секретар правління, діловод та скарбник.

У 1918—1920 роках працює помічником бібліотекаря університету, у 1920—1925 роках — бібліотекар Київського вищого інституту народної освіти. У 1925—1927 роках працює постійним позаштатним співробітником бібліотеки Історико-філологічного відділення ВУАН. У 1919—1927 роках — позаштатний співробітник, в 1927—1930 роках  — штатний співробітник Комісії по складанню історико-географічного словника українських земель при ВУАН.

Масові радянські репресії інтелігенції, створили обставини, щоб залишити ВУАН. З 1931 року працює бібліотекарем Київського хіміко-технологічного інституту. Організувала науково-технічну книгозбірню Українського інституту кераміки та скла. Після арешту чоловіка Олександра Грушевського — під постійним наглядом спецслужб Радянського Союзу.

Не зважаючи на постійну загрозу арешту, Ольга Грушевська зберегла архів свого чоловіка — Олександра Грушевського та його брата Михайла Грушевського. 1956, де після смерті, вона передала ці документи до Центрального державного архіву України.

Померла 20 травня 1961 року, похована в Києві.

Мешканці будинку на Паньківській, 9. Крайня праворуч — Ольга Олександрівна Грушевська. Близько 1928 рік

Наукові та публіцистичні роботи[ред.ред. код]

Ольга Олександрівна є автором праць із шевченкознавства, історії України 18—19 століть, з них:

  • «З Петербурзьких років Шевченка» (Шевченківський збірник, 1914),
  • «Оксана», «З діяльності Куліша в 1850-х роках» (Науковий збірник за рік 1924. Київ, 1925),
  • «Київські суперечки з приводу шинкування» (Науковий збірник за рік 1928. Київ, 1928),
  • Гетьманські універсали м. Київа // Історико-географічний збірник. — К., 1928. — Т. ІІ
  • Київська форпостна лінія // Історико-географічний збірник. — К., 1927. — Т. І
  • З історії кріпацтва в XVIII в. на Гетьманщині // Історико-географічний збірник. — К., 1928. — Т. ІІ
  • 3 минулого м. Стародуба // Історико-географічний збірник. — К., 1929. — Т. ІІІ
  • статті «Леонід Глібов» (1919), «З діяльності Куліша в 1850-х роках» (1924).

У своїх дослідженнях Ольга Грушевська аналізує стан тогочасного книжкового руху; опрацювала важливий фактичний матеріал для написання історії наукових бібліотек Києва.

Джерела та література[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.