Грушевські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Грушевські — український рід, що бере свій початок з XVIII ст. на Чигиринщині з греко-католицьких священиків, дияконів, дячків і паламарів, що писалися прізвищем Груша, якому згодом надали типової шляхетської форми.

Походження[ред.ред. код]

На думку дослідника Володимира Кривошеї слід виводити священиків Груш від дипломата, генерального писаря у 1657—1659 рр. Івана Груші. Підставою цієї гіпотези є спільність їхніх прізвищ та мешкання священиків Груш поблизу козацької столиці Чигирина, де й працював у гетьманській канцелярії Іван Груша[1].

Відомо декілька шляхетських родів із прізвищем Грушевський та Ґрушевський, Ґрушовський, які мали різне походження і користувалися різними гербами. Частина Грушецьких часом писалася Грушевські. З Грушевських дуже цікавим є рід герба Корчак, який походить, як вважають, з галицьких бояр часів Галицько-Волинської держави і Руського королівства[2].

Сергій Федорович та Глафіра Захарівна Грушевські з дітьми. Зліва направо: Захар, Ганна, Федір, Михайло. Ставрополь, бл. 1876 р.

Рід[ред.ред. код]

I

  • Данило Груша (також Грушка і Грушевський) (? — бл. 1787) — православний священик церкви св. Параскеви с. Худоліївка на Чигиринщині (з 1746 р.)

II

+ Груша Меланія Семенівна (бл. 1759 — бл. 1804).

III

+ Ботвиновська Марія Кирилівна (бл. 1798 — бл. 1875) — донька священика із Суботова.

IV

+ Глафіра Захарівна Оппокова (1814—1895)

V

+ Ольга Володимирівна Ранцова.
+ Марія-Іванна Сильвестрівна Воятківська (1868—1948) — українська вчителька, перекладач.
+ Ольга Олександрівна Парфененко (1876—1961) — український історик, літературознавець, шевченкознавець, бібліотекар, букініст.
+ Ольга Никифорівна Левитська.
+ Лідія Вікторівна Радзімовська.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 томах, 12 книгах. / Редколегія: П. С. Сохань (голова) та ін. — Київ: «Наукова думка», 1991—2000. — Серія «Пам'ятки історичної думки України». — Т. 11: Покажчик імен. / Упорядники: М. М. Капраль, Я. О. Федорук. — Київ, 2000. — 520 с. (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Інститут історії України НАН України; Український Науковий Інститут Гарвардського університету; Канадський Інститут Українських Студій Альбертського університету; Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика).
  • Кучеренко М. О., Панькова С. М., Шевчук Г. В. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського) / Наук. ред. Л. Винар; відп. за випуск Т. Хоменко. — К.: Кий, 2006. — 662 с.
  • Чернецький Є. Грушевські (газета «День») (укр.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАНУ, 2008. — 452 с.
  2. Чернецький Є. Грушевські (газета «День»)

Посилання[ред.ред. код]