Грушки (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грушки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Хорошівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040570100017907
Код КОАТУУ 1821180401
Основні дані
Засноване 1795
Населення 414
Площа 18 км²
Густота населення 23 осіб/км²
Поштовий індекс 12142
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°29′34″ пн. ш. 28°27′18″ сх. д. / 50.49278° пн. ш. 28.45500° сх. д. / 50.49278; 28.45500Координати: 50°29′34″ пн. ш. 28°27′18″ сх. д. / 50.49278° пн. ш. 28.45500° сх. д. / 50.49278; 28.45500
Водойми р. Безіменна
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
33 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв України, буд. 13, смт Хорошів, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12101;
староста — вул. Шеченка, 1 А, с. Грушки, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12142
Карта
Грушки. Карта розташування: Україна
Грушки
Грушки
Грушки. Карта розташування: Житомирська область
Грушки
Грушки
Мапа

Грушки́ [1]село в Україні, у Хорошівському районі Житомирської області. Населення становить 414 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Загальна площа села — 18 км². Село розташоване в межах природно-географічного краю Полісся і за 15 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 33 км.

Селом протікає річка Безіменна, права притока Ірши.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт було засновано в 1795 році.

У 1906 році в селі мешкало 1080 осіб, налічувалось 203 дворових господарства[2].

У 1932—1933 роках Грушки постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 17 осіб[3].

На початку 1970-х років у селі діяла центральна садиба колгоспу «Маяк»[4].

До 3 серпня 2016 року — адміністративний центр Грушківської сільської ради Хорошівського району Житомирської області[5].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 414 осіб, з них 98,79 % зазначили рідною українську мову, а 1,21 % — російську[6].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі функціонують грушківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільський будинок культури, фельдшерський пункт і бібліотека<ref>Культурно-освітні установи.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

1965 року в селі з'явилися пам'ятник воїнам-односельчанам та братська могила радянських воїнів, які загинули впродовж німецько-радянської війни.

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання[ред. | ред. код]