Грушів (Яворівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грушів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Яворівський район
Рада/громада Дрогомишльська сільська рада
Код КОАТУУ 4625883903
Основні дані
Населення 464
Площа 1,327 км²
Густота населення 349,66 осіб/км²
Поштовий індекс 81016
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати 50°05′26″ пн. ш. 23°18′32″ сх. д. / 50.09056° пн. ш. 23.30889° сх. д. / 50.09056; 23.30889Координати: 50°05′26″ пн. ш. 23°18′32″ сх. д. / 50.09056° пн. ш. 23.30889° сх. д. / 50.09056; 23.30889
Середня висота
над рівнем моря
230 м
Водойми р. Завадівка, Грушівське (Завадівське) водосховище
Місцева влада
Адреса ради 81022, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Дрогомишль, тел. (03259) 6-33-29
Карта
Грушів. Карта розташування: Україна
Грушів
Грушів
Грушів. Карта розташування: Львівська область
Грушів
Грушів
Мапа

Грушів у Вікісховищі?

Грушів (пол. Hruszów) — село в Україні в Яворівському районі Львівської області. Населення становить 464 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дрогомишльська сільська рада.

Розташування[ред. | ред. код]

Село лежить на Терногородському плато на кордоні з Польщею за 85 км від Львова. Розташоване за 20 км на північ від районного центру м. Яворова та за 10 км на захід від смт. Немирів на автодорозі місцевого значення Т 1403. Межує з селами Лужки (1 км на південь), Колониці (1 км на південний схід) та Щеплоти (2 км на схід). На захід через кордон межує з польським селом Будомєж.

Історія[ред. | ред. код]

У 2008 році археологи неподалік від Грушева виявили давнє поселення якому понад чотири тисячі років. У науковій літературі пам’ятка відома як «Грушів-ІІ». Це багатошарове поселення. Найдавніший матеріал походить ще з ІІ тисячоліття до н. е. Фактично на пам’ятці можна виділити два культурно-хронологічні етапи функціонування. Перший етап – ранньобронзовий (друга половина ХХ –перша чверть ХІХ ст. до н. е.) і відповідає межановіцькій культурі. Другий – ранньозалізний, що датується кінцем ІХ –VII ст. до н. е. Під час розкопок на площі приблизно 3000 м кв. Науковці виявили 252 об'єкти, серед них наземні житлові і господарські споруди, відкриті вогнища, стовпові та господарські ями тощо. Серед виявлених артефактів фрагменти вінець і боковин горщиків та уламки мисок ранньозалізного часу. Крем’яні знаряддя представлені вістрями стріл, відщепами, пластинами, фрагментами ножів, серпів тощо.[1]

Історія самого ж Грушева, на підставі археологічних досліджень, сягає середньовіччя. Згадка з 1442 року робить Грушів одним з найстарших поселень, яке в той час зв'язане було з посадою любачівського старостату. У 1554 році, разом з Кровицею, село перейшло в приватні руки. Стало воно власністю Літинських - руського дворянського роду. У 1621 році брати: Михайло, Микола, Василь, Данило, Самуїл і Ксенофонт Літинські видали для отця Антонія привілей на заснування в грушівському лісі, над річкою Чорнявка, монастиря Святої Трійці. П'ять років пізніше, в 1626 році, це зібрання було приєднане до саме еригованого василіанського монастиря, розташованого на території тодішнього грушівського присілка Щеплоти. На новому місці монастир значно розвинувся.

Напевно вже близько половини XVII століття, за часів Яна Собєського, придворний маєток змінив власників. На початку XVIII століття були ними Розвадовські. Один з них, що був галицьким каштеляном, заснував в 1715 році існуючий досі церковний комплекс з дерев'яною церквою Святого Михайла і окремо стоячою дзвіницею. Парафія східного обряду існувала в Грушеві вже у XVI столітті. З цього найстаршого періоду походять дві кам'яні надгробні плити, сперті тепер на стіну церкви. Ці пам'ятники датовані на XVI - XVII століття і мабуть пов'язані з першими власниками села.

Дерев'яна церква і сполучене з нею кладовище з цікавими пам'ятниками образотворчого надгробного мистецтва належить тепер до головних культурних пам'ятків Грушева. З пізнішого періоду походить існуючим на території села комплекс військових казарм. У його склад входять: будівлі адміністрації, казарми, стайні, а також, зруйнований тепер, неоготичний гарнізонний костел (XIX/XX ст.).[2]

В 1920—1934 роках Грушів входив в Львівське воєводство Республіки Польща. 15 червня 1934 р. село вилучено з Яворівського повіту і приєднано до Любачівського повіту[3]. Після анексії Галичини Союзом Радянських Соціалістичних Республік належало до Львівської області спочатку УРСР а потім і незалежної України.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На схилі західної околиці Грушева розсташована дерев'яна церква святого Михаїла, збудована ще в 1715 році. Є пам'яткою архітектури національного значення. Церква у почерговому користуванні громад УГКЦ і УПЦ КП.[4] Також на південо-західній околиці села є закинутий невеликий неоготичний костел з початку 20 століття.[5][6] Він був побудований разом з комплексом військових казарм на початку XX ст. для австрійської армії. Більшість будівель комплексу перебуває у напівзруйнованому стані, а в одній із будівель відреставрованій сьогодні розташована прикордонна застава Державної прикордонної служби України.[7]

На Схід від села розташоване Грушівське (Завадівське) водосховище, яке наповнюється водами річки Завадівки (Любачівки). Його максимальна глибина 8 м. Сюди традиційно приїжджають відпочивальники покупатися та на риболовлю.[8] Риба яка там водиться: короп, товстолоб, карась, лин, лящ, плотва, краснопірка, окунь, щука.[9]

У селі є приватна продуктова крамниця.

Пункт пропуску Будомєж-Грушів[ред. | ред. код]

У зв'язку з вигідним прикордонним положенням у селі Грушів був облаштований прикордонний пункт пропуску Будомєж-Грушів. Вперше такі плани виникли у 2007 році і планувалися бути втіленими до Чемпіонату Європи з футболу 2012.[10] Однак вчасно вони не були втілені.[11] Будівництво пункту було завершене в травні 2013 року. Відкриття відбулося 2 грудня 2013 року.[12]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Львівські археологи досліджують «Грушів-ІІ» gazeta.lviv.ua, 20 серпня 2013
  2. Шлях Немирівський → Грушів Програма польського розвиткового співробітництва
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem. (пол.)
  4. Грушів церква св. Михаїла 1715 "Дерев'яні церкви Галичини"
  5. Записки краєзнавця. Грушів: рік по тому LiveJournal, nazarlanko
  6. Грушів blox.ua, nazarlanko
  7. На прикордонній заставі «Грушів» відбулося святкування Дня прикордонника Zik.ua, 30 травня 2005
  8. Грушів (Завадівське водосховище) Львівський клуб активного відпочинку
  9. ДЕ ПОРИБАЛИТИ НА ЛЬВІВЩИНІ? → ГРУШІВ (Завадівське водосховище) БЛОГ КАРПАТИ.INFO
  10. Польща будує новий перехід на кордоні з Україною Німецька хвиля, 12.05.2010
  11. Пункти пропуску «Грушів – Будомєж» і «Угринів – Долгобичув» поляки розбудують до 2013 року Гал-інфо, 13 Березня 2012
  12. «Грушів-Будомєж»: Януковичу не до кордонів Zaxid.net, 02-12-13

Посилання[ред. | ред. код]