Грюнерит

Грюнерит
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)
IMA-номер	IMA2012 s.p.
Абревіатура	Gru
Хімічна формула	☐Fe²⁺₂Fe²⁺₅Si₈O₂₂(OH)₂
Nickel-Strunz 10	9.DE.05
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Вид симетрії	моноклінно-призматичнаd
Просторова група	просторова група C2/m
Спайність	{110}
Інші характеристики
Першовидкривач	Емануель-Луї Грюнер
Названо на честь	Емануель-Луї Грюнер
Грюнерит у Вікісховищі

Грюнерит, ґрюнерит (рос. грюнерит; англ. grunerite; нім. Grünerit m) – мінерал, гідроксилалюмосилікат заліза, залізисто-магніїстий амфібол ланцюжкової будови, групи амфіболів.

Етимологія та історія

Названий на честь французького геолога і металурга швейцарського походження Емануеля-Луї Грюнера.

Основні характеристики

Хімічна формула: 2[(Fe²⁺)₇Si₈O₂₂(OH)]. Інша версія хім. формули (Є. Лазаренко): (Fe²⁺, Mg)₇[(OH)]|Si₄O₁₁]₂. Домішки: СаО, Fe₂O₃, Na₂O, MnO, K₂O. Містить (%): FeO – 38,16; MgO – 5,53; SiO₂ – 48,96; H₂O – 2,5. Сингонія моноклінна. Густина 3,1-3,6. Твердість 5-6. Колір темно-зелений, бурий, безбарвний або тьмяно-зелений. Зустрічається в контактово- та регіональнометаморфізованих багатих залізом кременистих первинно-осадових породах. Асоціює з альмандином, фаялітом та геденберґітом. Знайдений в залізорудних формаціях США (штати Мічиган та Міннесота).

Розрізняють:

• ґрюнерит марганцевистий (відміна ґрюнериту, яка містить до 9 % MnO).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Грюнерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Грюнерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Webmineral data [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Mindat [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.]