Гряда (Жовківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гряда
Гряда-2.JPG
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада/громада Грядівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622782501
Основні дані
Населення 1,221
Площа 15,80 км²
Густота населення 77,28 осіб/км²
Поштовий індекс 80380[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 49°56′16″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.93778° пн. ш. 24.03417° сх. д. / 49.93778; 24.03417Координати: 49°56′16″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.93778° пн. ш. 24.03417° сх. д. / 49.93778; 24.03417
Водойми р. Капелівка
Місцева влада
Адреса ради 80380, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Гряда
Карта
Гряда. Карта розташування: Україна
Гряда
Гряда
Гряда. Карта розташування: Львівська область
Гряда
Гряда

Гряда у Вікісховищі?

Гряда́ — село у Жовківському районі Львівської області. Біля села (на півночі) протікає річка Капелівка.

Історія та географія[ред. | ред. код]

Село Гряда (пол. Grzęda) разом з Вількою Грядецькою (тепер Воля-Гомулецька), Гомульцем (Гамульцем[2], тепер Воля-Гомулецька) і Ситиховом належало до Львівського повіту.

Гряда лежала за 12 км на північ від Львова і 4 км на північ від Дублян, на самому кордоні Львівського та Жовківського повітів.

Вілька Грядецька віддалена на 3 км на захід від Гряди, Гомулець 1 км на пд.-зах. від Вільки, а Ситихів — на 5 км на схід від Гряди.

Всі ці населені пункти лежать на вузькій височині, утворюючи частину Жовківського Розточчя, що тягнеться з заходу на схід, і оточені від півночі вузькою і підмоклою долиною потоку Недільчина, а від півдня дещо ширшою, також болотистою долиною Старої Ріки. Західна частина цієї височини називається Бучина (висотою 355 м) і переходить до колишнього Жовківського повіту, де ще більше розширюється. На схід височина звужується і щораз більше знижується так, що Грядна гора (на південь від Гряди) має висоту тільки 277 м; гора Клин, яка міститься на схід від попередньої, спадає до 270 м, а Ситихів, розміщений на східному найвищому краї височини, має висоту лише 254 м над рівнем моря.

Поселення Гряда відоме з 1500 року. Довгий час ці землі були королівщиною.

Грядецький маєток (Гряда, Вілька Грядецька, Гомулець, Ситихів) належав перше до Дроговизького староства (люстрація з 1765 року), але був у володінні брацлавського та київського воєводи Станіслава Любомирського.

У 1781 Гряду з околицями в австрійського уряду купила княгиня Людвіка Любомирська з Потіїв (померла в 1786), дружина Станіслава Любомирського (1704—1793).

В руках Любомирських Гряда з околицями (Вілька Грядецька, Гомулець і Ситихів) була недовго — вже 1806 року Любомирські продали маєток шляхтичу-правнику Ігнацію Червінському (одному з перших галицьких етнографів і краєзнавців, досліднику Бойківщини). Деякі свої публікації Червінський підписував криптонімом «З Гряди»[3]. Він керував маєтком у Гряді до 1822, потім, розділивши його між синами, Рудольфом і Яном, відійшов від господарських справ. Невдале господарювання синів Червінського призвело до продажу грядівського маєтку 1829 року[4].

За наступні 110 років (до вересня 1939) село ще кілька разів змінювало власників.

Кількість будинків у 1880 році становила: в Гряді — 128 (716 жителів), в Ситихові — 28 (196 жителів); у Вільці з Гомульцем — 57 (269 жителів). Значну частину жителів становили греко-католики, також було 220 римо-католиків (греко-католицька парафія була в селі, римо-католицька — в Костеєві). В Гряді була 1-класна школа і ґмінна кредитна каса (з капіталом у міжвоєнний період 1106 злотих). У 1870—1875 у селі діяла школа вирощування льону, перенесена потім до Городка). Всі ці населені пункти належали раніше до королівської власності.

Наприкінці 19 — на початку 20 ст. більшість мешканців села були москвофілами[5].

Маєток у Гряді[ред. | ред. код]

Маєток у Гряді — це невеликий двоповерховий палац, палацова каплиця та чотири стовпи брами. Довкола маєтку є сліди досить потужних валів, а також залишки парку зі старими деревами.

Останній власник маєтку, Каєтан Чарковський-Голейовський (Kaetan Czarkowski-Golejowski), мешкав тут перед початком Другої світової війни неповні два роки. Він встиг привезти в свій маєток багато цінних предметів мистецтва: живописні полотна, серед яких дві картини Юліуша Коссака, два старих пейзажі голландської школи, куплених у Дідушицьких, скульптури, а також високохудожні твори декоративного мистецтва.

За радянської влади палац перетворили на багатоквартирний житловий будинок. Нині він перебуває в жалюгідному стані та поволі руйнується.

Уродженці[ред. | ред. код]

Фотографії (2012 р.)[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]