Гряди
| село Гряди | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Володимирський район |
| Громада | Нововолинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07020130040017901 |
| Облікова картка | с. Гряди |
| Основні дані | |
| Засноване | 1946 |
| Населення | 5550 |
| Площа | 11,8 км² |
| Густота населення | 66,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45320 |
| Телефонний код | +380 3372 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°43′51″ пн. ш. 24°13′55″ сх. д. / 50.73083° пн. ш. 24.23194° сх. д.Координати: 50°43′51″ пн. ш. 24°13′55″ сх. д. / 50.73083° пн. ш. 24.23194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
228 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Л. Українки, 4 А, с. Гряди, Володимирський р-н, Волинська обл., 45320 |
| Карта | |
  Гряди | |
 Гряди | |
| Мапа | |
| |
Гря́ди — село у Нововолинській міській громаді Володимирського району Волинської області України. Населення становить 780 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2020) |
Село знаходиться приблизно в 100 км на захід від обласного центру Волинської області, поблизу адміністративного кордону з Львівською областю. До колишнього районного центру смт Іваничі і залізничної станції, через яку відбуваються пасажирські та вантажоперевезення — 20 км. Поряд (на відстані 3 км) проходить шосе Володимир — Львів.
Найближчі міста — Нововолинськ (відстань близько 1 км) та Володимир (відстань близько 18 км).
Найбільше погорбовання рельєфу виражене на північно-східній околиці села Гряди. Решта території представляє рівнинну поверхню, місцями хвилясту, з абсолютними відмітками в межах 230—240 м над рівнем моря і яка поступово понижується у південно-західному напрямку
Історія[ред. | ред. код]
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2020) |
Село Гряди згадується в 1545 р., коли воно належало до Петра Калусовського, який зобов'язаний був забезпечувати 2 городні володимирського замку. В 1570 р. село Калусів належало до Гнівоша та Івана Калусовських. В 1577 р. Іван Варицький з Врончина платить від Калусева за 3 дими, 8 город., Петро Калусовський з 4 димів 5 город., Василь Калусовський від 3 димів і 3 город., Іван Калусовський від 3 димів, на пів дворищах і 5 город. В 1583 р. Іванова Волинська платила з цього села від 4 димів, 5 город., Богуш Луковецький від 4 димів, Іван і Гнівош Калусовські від решти. В XVI і XVII ст. до Калусова належали великі простори земель і переважно лісів, які на північ від села межували з маєтками с. Зимна і Шистівськими маєтками Володимирських владик.
Під час польського повстання 1831 р. Калусів належав вже до Стецьких, які брали активну участь в цьому повстанні. Жінка Стецького чинно виступала і особисто брала участь в обороні свого укріпленного маєтку в Калусеві.
В кінці ХІХ ст. там було 55 домів і 405 жителів. На землях села Калусів в 2 — половині ХІХ ст. виникла польська колонія. За переписом 1911 р. до великої земельної власності Стецького належало там 739 десятин (переважно ліси).
У 1870 р. в с. Гряди, з благословіння преосвященнійшого Агафангела, була збудована нова церква, на місці старої Різдво — Богородичної церкви, що проіснувала близько 130 років і за старістю своєю була розібрана. Нова Свято — Казанська, простояла лише 19 років і згоріла від блискавки.
29 липня 1889 року село Калусів і Хренів було приписано до Свято — Успенської церкви с. Низкиничі.
У описі Волинської єпархії секретаря П. Переверзєва зазначено, що Свято — Казанська Богородична церква є приписною до Низкиницької церкви, де богослужіння відбуваються на другу неділю.
Храм с. Гряди був побудований в 1903—1905 рр. Дерево на будівництво дав місцевий пан Турчак. Храм був приписним то до с. Будятичі, то до с. Низкиничі. В кінці 50-х на початку 60-х років був закритий радянською владою. Після закриття був переданий місцевому колгоспу, який використовував приміщення храму як комору для збереження зерна та запчастин до с/г техніки. В кінці 80-х — на початку 90-х років храм повертають громаді. Старостою було обрано Міщука Степана Йосиповича, касиром — Шлапак Антоніну Володимирівну. Першим настоятелем храму був о. Анатолій Карпенко. З 1993 р. і по сьогодні настоятелем є протоієрей Юрій Мартиновський.
З кінця ХІХ століття в селі Калусів було відкрито церковноприходську школу, яка діяла до 1914 року. В міжвоєнний період в селі функціонувала утраквістична (двомовна) школа. Після включення в 1939 році західноукраїнських земель до складу УРСР школа знаходилась у маєтку панів Кримських. Після звільнення села в липні 1944 року навчання дітей проводилось в будинку Марії Якоб'юк. В наступні роки Грядівська семирічна школа знаходилась в будинку пана Григорія Турчака. В 1961 році було завершено будівництво нового приміщення школи. В 1974 році Грядівська восьмирічна школа була реорганізована в середню. З 1961 по 2012 роки школу закінчили 640 випускників, з них 59 медалістів.
У 1946 р. с. Калусів переіменовано у с. Гряди.
У селі діяв колгосп «Україна», мав 3560 га земельних угідь, у тому числі 2559 га орної землі. За високі показники у вирощуванні зернових, цукрових буряків та у виробництві продуктів тваринництва колгосп 7 разів був учасником Виставки досягнень народного господарств СРСР.
Після ліквідації Іваничівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимирського району[1].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 786 осіб, з яких 382 чоловіки та 404 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 780 осіб.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,72 % |
| російська | 1,03 % |
| білоруська | 0,13 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Гря́ди // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.241-242
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Гряди [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Під іконою з волинського храму виявлено шар іншої ікони 18 століття
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
