Грім (ОТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грім-2
Военный парад в честь Дня Независимости Украины Military parade in honor of the Independence Day of Ukraine (43337211255) (cropped).jpg
Пускова установка, 2018 р.
Тип оперативно-тактичний ракетний комплекс
Походження Україна Україна
Історія виробництва
Розробник ДП КБ «Південне»
Розроблено перші напрацювання 1994,
проект комплексу «Грім-2» розроблено 2013
Виробник Павлоградський хімічний завод,
Павлоградський механічний завод
Характеристики

Ракетне паливо твердопаливне
Максимальна глибина 280 км

Commons-logo.svg Грім (ОТРК) у Вікісховищі

«Грім» — український оперативно-тактичний ракетний комплекс на базі твердопаливної балістичної ракети, розроблений конструкторським бюро «Південне». Комплекс розробляється з 2013 року на базі попередніх розробок за проектами «Борисфен» та «Сапсан».

Радіус дії комплексу заявлено у 280 км, озвучена можливість створення версії з радіусом дії до 500 км. Комплекс призначений для створення щита неядерного стримування агресора.

Історія[ред. | ред. код]

Попередні розробки[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР, з 1994 у Дніпрі була розроблена ідея створення оперативно-тактичної ракети для своєї армії з дальністю до 500 км. Тоді ця розробка називалася «Борисфен» і вважалося, що саме вона мала замінити застарілі ракети, отримані українською армією в спадок від радянської армії — понад 200 пускових установок оперативно-тактичних ракет типу «Скад» і тактичних ракет типу «Точка-У». Стверджувалося, що новий комплекс — це високоточна зброя нового покоління, здатна забезпечити створення надійного щита неядерного стримування, як для самої України, так і для будь-якої держави. Проте на тлі постійного скорочення армії і вирішення соціальних проблем, в умовах хронічного безгрошів'я, лобістів у цієї ідеї було мало.

Грім[ред. | ред. код]

Проект комплексу було розроблено 2013, а у буклетах, які виставлялися на міжнародних виставках озброєнь, оперативно-тактичний ракетний комплекс назвали «Грім». Випробування дослідного зразка системи «Грім» мали пройти ще взимку 2015 року, але через тяганину, яку з вересня 2015 року «організувало» Державне космічне агентство України, не погоджуючи спецдокументи на введення в експлуатацію спеціальних будівель і споруд, випробування були перенесені на осінь 2016 року[1][2].

5 серпня 2016 польський ресурс Defence-24, з посиланням на власні джерела, повідомив про заплановані на осінь 2016 перші випробування українського ракетного комплексу балістичних ракет тактичного радіусу дії. Повідомлялося, що замовником випробувань став іноземний замовник[1]. 18 серпня 2016 року з'явилася інформація, що замовником є Саудівська Аравія[3].

25 серпня 2016 у газеті «Конструктор» (№ 16/969), яку видає конструкторське бюро «Південне», було оприлюднене фото збирання прототипу-ходового екземпляру самохідної пускової установки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Грім»[4][5].

Завершення першої черги випробувань було заплановано на осінь 2016[2]. 1 грудня 2016 було опубліковане повідомлення про успішні запуски тактичних ракет «Грім» та зенітних ракет «Дніпро» на полігоні на півдні України[6].

12 квітня 2017 генеральний конструктор КБ «Південне» Олександр Дегтярьов повідомив, що комплекс «Грім» перебуває на стадії остаточного доведення ракети[7].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні медіафайли
Зображення
Searchtool.svg 1. Побудова самохідної пускової установки // 2016
Searchtool.svg 2. ОТРК «Грім-2» під чохлом // травень 2017
Відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. ОТРК «Грім-2» // 2017
Nuvola apps kaboodle.svg 2. Новий ОТРК гуляє містом // 2018

17 травня 2017 в мережі вперше з'явилося фото самохідної пускової установки комплексу.[8] За наявними даними, шасі виготовляє ХКБМ.[8][9]

6 грудня 2017 року директор НВО «Павлоградський хімічний завод» Леонід Шиман повідомив, що майже завершені випробування системи управління та переміщення ракет, гідравліки, механіки та усього, що пов'язано із транспортуванням.[10]

2 січня 2018 року були опубліковані фото транспортно-пускової установки комплексу без маскувального чохла, а також фото випробувань двигуна ракети на стенді.[11]

Відповідно до Ухвали 640/11626/17 Київського районного суду м. Харкова, «Про арешт майна по кримінальному провадженню N 22017220000000130 від 22.05.2017 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України» стало відомо про накладання арешту на майно, яке вилучене 25 липня 2017 у співробітників та ТОВ НВП Хартрон-Аркос ЛТД.

Про співробітників йде мова:

  • директора з наукової роботи
  • генерального директора ТОВ НВП Хартрон-Аркос ЛТД
  • директора з фінансово-економічних питань ТОВ НВП Хартрон-Аркос ЛТД

Ця ухвала відбулась в рамках передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України — «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю».[12]

В жовтні 2018 року на виставці «Зброя та безпека 2018» Конструкторське бюро «Південне» показало демонстраційні ролики про польові випробування шасі бойової машини, випробування демонстратора бойової частини, а також збирання конструкторського макету бойової ракети[13].

Конструкція[ред. | ред. код]

Огляд[ред. | ред. код]

Виставка «Зброя та безпека—2016»
Макет ракети
Макет двигуна

Характеристики комплексу були озвучені у 2016 році[1][2][14].

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім» розробляється для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на дальностях від 50 до 280 км. Бойовий блок одноступеневої балістичної ракети проектується масою 480 кг. Бойова частина могла бути виконана за моноблочною або касетною схемою. Моноблочна схема використовує осколково-фугасну або проникаючу осколково-фугасну ампулу. Касетна бойова частина споряджена осколково-фугасними бойовими елементами. Розрахункова площа ураження ракети при використанні осколково-фугасного — понад 10 000 м², а касетного заряду — 2–3 гектари. Маса ракети з пусковим контейнером довжиною 7,2 м становить 3,5 т. Бортова система управління ракети інерційна, комплектується системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними).

Низка джерел стверджує, що дальність у 280 км є формальним обмеженням для експортної версії ракети, а для потреб власної армії дальність стрільби комплексу може бути збільшена до 450—500 км[14].

Політ ракети може відбуватися не тільки за прогнозованою балістичною траєкторією, а й за аеробалістичною. При такій траєкторії вона робить непередбачувані «стрибки», ухиляючись від протиракет противника. Це має допомагати в подоланні системи протиповітряної оборони ворога будь-якої складності. Подібні властивості мають і ракети ОТРК «Іскандер»[14].

Оптимальним варіантом структурної побудови підрозділів, оснащених оперативно-тактичним ракетним комплексом «Грім», стали б батареї з 2-3 самохідних пускових установок і пересувного командного пункту.

Ракета[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg ОТРК «Грім-2» та ЗРК «Дніпро» були успішно випробувані на півдні України. 1 грудня 2016

Ракета, що планується для використання у ОТРК «Грім», розроблялася з універсальними характеристиками. При використанні у інших комплексах, її характеристики дозволяють вражати наземні, морські і повітряні цілі залежно від встановленої бойової частини і системи наведення.[15]

Характеристики маршового двигуна за даними 2015 року:[16]

  • загальна маса — 3 т
  • питомий імпульс тяги — 264 с
  • макс. тиск у камері згоряння — 131 кгс/см²
  • тяга — 17500 кгс

Паливо складається з:

Шасі[ред. | ред. код]

Шасі цього комплексу є першою виготовленою в Україні платформою з колісною формулою 10×10. До цього в Україні не було власних шасі, здатних бути самохідними пусковими установками для такого класу ракетних комплексів. Найбільше, що могла запропонувати промисловість — це 4-вісне шасі КрАЗ-7634НЕ (КрАЗ Н27.3ЕХ) з формулою 8×8.[17]

Відповідні шасі для більшого навантаження, які б підходили для такого класу ракетних комплексів, як ОТРК «Грім-2», випускають небагато країн в світі — це Білорусь (МЗКТ), Росія (БЗКТ, КАМАЗ), Китай (DongFeng) а також MAN і низка компаній з США. Постачання таких шасі перебуває під суворим експортним контролем і через низку причин була недоступна для українського ВПК. Тому Україна була змушена самостійно розробити і освоїти виробництво ракетних шасі, тим самим повністю позбувшись залежності з зовні у розробці ОТРК.

Як стало відомо, розробкою і будівництвом самохідного шасі для ОТРК «Грім-2» займається ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» за участю ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. А. А. Морозова». Саме тут створили і втілили в ходовий зразок перше українське самохідне 5-вісне шасі, яке було з нуля розроблене українськими конструкторами.

В рамках проекту «Грім-2» передбачені ще два спеціальних транспорти — це транспортно-заряджаюча машина (ТМ ТЗМ) і транспортна машина для перевезення ракет (ТМ ТрМ). Сама ж самохідна пускова установка (ТМ СПУ) укомплектована двома контейнерами для ракет класу «земля-земля».[18]

Підвіска на шасі незалежна торсіонна, подібна БТР-4[13].

Модифікації[ред. | ред. код]

  • «Грім» — оперативно-тактичний ракетний комплекс для ураження об'єктів, розташованих в оперативно-тактичній глибині противника на відстані до 280 км від точки старту, а саме: вогневих засобів противника (батареї зенітно-ракетних комплексів, ракетні комплекси); літаків і вертольотів на стоянках аеродромів; об'єктів протиповітряної та протиракетної оборони; командних пунктів і вузлів зв'язку.
  • «Грім-М» — тактичний ракетний комплекс для ураження наземних об'єктів, розташованих у тактичній глибині противника на відстані до 100 км від точки старту.
  • «Грім-2» — мобільна пускова установка з двома ракетами типу «земля-земля» на шасі п'ятивісного вантажного автомобіля високої прохідності, розробленого для комплексу «Грім» у Дніпрі[15]. Установка має набір систем та обладнання для автономного здійснення підготовки та запуску ракети. Запуск відбувається мінометним типом.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Україна, Польща та зброя реформування. Defence Express. 16 серпня 2016. 
  2. а б в Українські розробники створили унікальне озброєння далекої дії: армія зможе розширити свої завдання обороноздатності. Військова панорама. 5 серпня 2016. 
  3. Саудівська Аравія закупить українські ракетні комплекси «Гром-2». Народна Армія. 26 серпня 2016. 
  4. З'явилися перші фото збирання самохідної пускової установки ОТРК «Грім». Ukrainian Military Pages. 30 серпня 2016. 
  5. В Україні почалося виробництво новітнього ракетного комплексу «Грім-2». Військова панорама. 31 серпня 2016. 
  6. Цензор.НЕТ. Пуски керованих ракет середньої дальності на півдні України. ВIДЕО (оновлено). Цензор.НЕТ (uk-UA). Процитовано 2017-04-12. 
  7. Цензор.НЕТ. КБ "Південне" завершує розробку для армії ракетного комплексу "Грім", - генеральний конструктор Дегтярьов. Цензор.НЕТ (uk-UA). Процитовано 2017-04-13. 
  8. а б З'явилися фото самохідної пускової установки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Грім». www.ukrmilitary.com. Процитовано 2017-05-17. 
  9. “Бацька” поміг. Новітній український ракетний комплекс “Грім” поставили на білоруське шасі. Новинарня (uk-UA). 2017-05-18. Процитовано 2018-01-02. 
  10. МОРОЗ, Антон. Розробка КБ "Південного" ОТРК "Грім" знаходиться на завершальній стадії. Суспільство ДНІПРОГРАД. Процитовано 2017-12-11. 
  11. Вражаючі фото вітчизняного ракетного комплексу "Грім-2". Український мілітарний портал (uk-UA). 2018-01-02. Процитовано 2018-01-02. 
  12. Порушення законодавства одним з розробників ОТРК “Грім”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-05-14. Процитовано 14 травня 2018. 
  13. а б Ракета “Грім”: відбулись важливі випробування та готовий конструкторський макет!. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-10-10. Процитовано 10 жовтня 2018. 
  14. а б в Андрій ЛИСЕНКО (28 вересня 2016). «Грім» ухиляється від протиракет противника. Народна Армія. 
  15. а б В КБ «Южное» уже приступили к сборке ракетного комплекса Гром-2 (рос.)
  16. Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ “Вільха”. Подробиці проекту | MILITARY NAVIGATOR. www.milnavigator.com (uk-UA). Процитовано 2017-05-29. 
  17. Раніше в Україні не було власних шасі, здатних бути самохідними пусковими установками для такого класу ракетних комплексів. http://milnavigator.com.ua/. Військовий навігатор України. 2018-01-09. Процитовано 9 січня 2018. 
  18. Шасі для ОТРК «Грім» розробив та виготовив Харківський завод транспортного устаткування. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-01-16. Процитовано 16 січня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]