Гріх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Грішник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єронімус Босх, Стіл зі сценою семи смертних гріхів і карами за них, 1475 рік

Гріх — релігійне поняття, що переважно означає порушення релігійно-моральних догм, настанов. У профанному значенні — поганий, непорядний вчинок, недолік, помилка, недогляд, дещо недозволене чи непорядне[1].

Етимологія[ред. | ред. код]

Українське слово «гріх» походить від старослов'янського грѣхъ, яке пов'язується зі значеннями «горіти» або «кривий», «змішувати»[2].

В івриті з ним асоціюється «хет» (חֵטְא) — «порушення», «провина», «сходження зі шляху»[3]. У грецькій мові слову «гріх» відповідає «гамартія» (ἁμάρτημα, ἁμαρτία), що походить від «гамартано» (αμαρτανω) — «промахуватися повз ціль», «помилятися»[4].

Розуміння гріха[ред. | ред. код]

У християнстві, згідно Біблії, гріх розуміється в трьох аспектах: непослух і порушення Божого Закону, руйнування взаємин з іншими людьми, і повстання проти Бога. Гріх походить від диявола, оскільки світ і люди були створені Богом досконалим, але диявол найперший з усіх істот згрішив, посягнувши на Божу владу. Перші люди свідомо порушили Божий закон, послухавши диявола, тим самим вчинивши першородний гріх, віддалившись від Бога, що передалося їхнім нащадкам[5].

Існує різниця між розумінням гріха у православ'ї, католицизмі та протестантизмі. В католицизмі гріх розуміється більше як порушення встановленого Богом закону, за яке люди зазнають покарання[6]. Гріх у католицтві — це, як визначив Тома Аквінський, слово, дія або бажання, котрі суперечать Закону[7]. Гріхопадіння Адама зробило людей схильними порушувати Закон[8]. Православ'я трактує гріх передусім як зіпсованість людської природи, що змушує її робити те, що шкодить людині[9]. За визначенням богослова Сергія Булгакова, гріх є не дією людини, а станом недосконалості, у якому вона перебуває. Гріх змушує людину чинити так, як не властиво її природі, що веде до її загибелі[5]. Згідно богослова Олексія Осипова, гріх — це загалом завдання людиною шкоди своїй природі, конкретно — нехтування цінностями, даними Богом людині: тілом, душею і свободою[10]. Протестантизм переважно пояснює суть гріха як моральну зіпсутість, яка дає підстави до недосконалих, неморальних вчинків[11]. В таких течіях як кальвінізм, вважається, що гріх безповоротно позбавив людину первісної досконалості і її розум не може побороти бажання тіла[12]. Тому позбавлення від гріха може бути тільки дарунком Бога, але не результатом якої-небудь людської діяльності[13].

Класифікація гріхів[ред. | ред. код]

Традиційно гріхи класифікуються згідно умисності на смертні та простимі (інакше прийнятні чи буденні). Смертним називається гріх, здійснений свідомо і добровільно, а тому він може бути прощений тільки самими Богом, навіть за умови подальшого покаяння грішника. Найбільшим зі смертних гріхів вважається «хула на Святого Духа» — свідоме і вперте ігнорування благих діянь Святого Духа — прийняття як блага зіпсутості своєї природи. За вченням святого Августина, смертним гріхом є остаточне нерозкаяння. Згідно з Рішаром Сен-Вікторським, проти Бога-Отця грішить той, хто грішить зі слабкості; проти Сина — той, хто грішить через незнання, а проти Святого Духа — той, хто грішить, бажаючи зла як такого і зневажаючи засоби, покликані досягнути Спасіння[14]. Простимий же гріх скоюється несвідомо, або людина має для нього певне виправдання. Прощається він через прощення іншою людиною чи завдяки каяттю грішника та здійсненню ним добрих вчинків[15].

Поширеним є уявлення про Сім смертних гріхів і Сім чеснот, протилежних їм. Вперше такий поділ гріхів був виконаний Григорієм Великим:

  • Гординя (марнославство) — надмірна віра у свої можливості. Вважається початком всякого гріха, позаяк це перший гріх, скоєний дияволом. Гордині протистоїть Смиренність.
  • Жадібність (скупість, користолюбство) — бажання матеріального багатства з нехтуванням багатством духовним. Їй простоїть Щедрість.
  • Заздрість — бажання чужих якостей, статусу, можливостей. Їй протистоїть Лагідність.
  • [Неправедний] гнів — обурення, спрямоване на шкоду іншим людям. Йому протистоїть Терплячість.
  • Лінощі (відчай) — уникання належної фізичної і духовної діяльності. Їм протистоїть Старанність.
  • Хтивість (розпуста) — бажання плотських задоволень, часто — статева активність, що виходить за межі шлюбу, і помисли про неї. Їй протистоїть Доброчесність.
  • Чревоугіддя (зажерливість) — споживання більшої кількості матеріальних благ, ніж необхідно, часто — конкретно їжі, надмірна вибагливість у ній. Йому протистоїть Стриманість[16][17].

Звільнення від гріха[ред. | ред. код]

Християнське віровчення стверджує спокуту гріха як недосконалості людини Ісусом Христом, Який взяв наслідок гріха — смерть, на себе, тим самими давши людям змогу не померти остаточно, а отримати життя вічне. Відтоді, хоча людина може загинути тілесно і духовно, піддаючись своїй недосконалості, вона також здатна боротися з нею, тим самими наближаючись до Бога і отримавши врешті Спасіння[18]. Поширене уявлення про покарання людини Богом за скоєні нею гріхи, хоча богослів'я дотримується думки, що негативні наслідки гріха як вчинків, що суперечать людській природі, закономірні. Таким чином, Бог не карає людину за гріх особисто, але гріх в силу своєї природи шкодить їй[19]. У християнстві, попри народні уявлення, заперечується, що такі події як стихійні лиха є покараннями за гріхи конкретних людей або людства взагалі, хоча визнається, що страждання через них — це наслідок першородного гріха. Позаяк гріхопадіння перших людей пошкодило їхню природу, людина втратила гармонію зі світом і його явища почали шкодити їй[20].

У католицизмі побутує уявлення про Чистилище — посмертний стан, перебуваючи у якому, душі грішників можуть очиститися від скоєних за життя гріхів шляхом страждань і цей стан полегшується молитвами за померлих[21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГРІХ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  2. Фасмер, М. (1986). Этимологический словарь русского языка 1. Москва. с. 455–457. 
  3. Strong's Hebrew: 2399. חֵטְא (chet) -- a sin. biblehub.com. Процитовано 2018-06-08. 
  4. Strongs's #264: hamartano - Greek/Hebrew Definitions - Bible Tools. www.bibletools.org. Процитовано 2018-06-08. 
  5. а б Основні аспекти біблійного вчення про гріх — Київська православна богословська академія. www.kpba.edu.ua (uk-ua). Процитовано 2018-06-08. 
  6. Гріх | Українська Католицька енциклопедія. catholicencyclopedia.in.ua (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  7. Summa Theologica: TREATISE ON HABITS IN PARTICULAR (QQ[55]-89) GOOD HABITS, i.e. VIRTUES (QQ[55]-70): Question. 71 - EVIL HABITS, i.e. VICES AND SINS (QQ[71]-89). www.sacred-texts.com. Процитовано 2018-06-08. 
  8. Адам і Єва, прабатьки | Українська Католицька енциклопедія. catholicencyclopedia.in.ua (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  9. What is Sin According to Holy Orthodox Christian Church?. St. Andrew Greek orthodox Church (en-US). Процитовано 2018-07-11. 
  10. Осипов А. И. Понятие греха. Читать дословный конспект лекции. poslushnik.info. Процитовано 2018-06-08. 
  11. Converging Catholic and Protestant concept of sin (en). Процитовано 2018-07-11. 
  12. Bouwsma, William J. (1989-03-17). John Calvin: A Sixteenth-Century Portrait (en). Oxford University Press. с. 139. ISBN 9780199762972. 
  13. Alexander, David E.; Johnson, Daniel M. (2016-07-13). Calvinism and the Problem of Evil (en). Wipf and Stock Publishers. с. 175. ISBN 9781620325780. 
  14. Важкі питання. Що значить - хула на Святого Духа не проститься? | Католицький Оглядач. catholicnews.org.ua (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  15. Важкі питання. На якій біблійній підставі католики ділять гріхи на «смертні» і «повсякденні»? | Католицький Оглядач. catholicnews.org.ua (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  16. Чому сім смертних гріхів, і як вони вбивають душу (рос.) (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  17. Sins, Virtues, and Tales. The Seven Deadly Sins. Процитовано 08.06.2018. 
  18. 10. Salvation From Sin. Bible.org (en). Процитовано 2018-06-08. 
  19. Punishment for our Sins. www.goodnews.ie (en). Процитовано 2018-06-08. 
  20. Важкі питання. Чи правильно вважати стихійні лиха карою за гріхи? | Католицький Оглядач. catholicnews.org.ua (uk). Процитовано 2018-06-08. 
  21. Важкі питання. Чи існування чистилища є догмою? | Католицький Оглядач. catholicnews.org.ua (uk). Процитовано 2018-06-08. 

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Святий Тома Аквінський. Сума теології (Summa Theologiae). Повний Переклад Англійською мовою (за редакцією Тімоті МакДермота). Нотр Дам[en], Індіана: Друкарня Аве Марія, Християнська Класика, 1989, 1999. (англ.). Див. розділ VIII: Живучи добре та живучи погано (Living well and living bad). Підрозділ: Гріх і порок (Sin an vice)
  • Пітер Кріфт. Назад до Чесноти (Оригінал: Peter Kreeft. Back to Virtue). Сан Франциско: Друкарня Іґнатіус, 1992. (англ.). Розділ VI: Блаженства протистоять Сімом смертельним гріхам (Beautitudes confront Seven Deadly Sins)
  • Гріх Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
  • Біблія. Книги священного писання Старого та Нового завіту/ Видання Київської патріархії УПЦ КП — 2009 рік. ISBN 976-966-472-052-3