Гуам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гуам
чамор. Guåhån

Прапор Печатка
Гімн: Fanohge Chamoru
Розташування Гуаму
Столиця Хагатна
Офіційні мови англійська, чаморро
Державний устрій Представницька демократія
 - Президент Барак Обама (D)
 - Губернатор Едді Кальво (R)
 - Лейтенант-губернатор Рей Теноріо (R)
 - Делегат у Конгресі Мадлін Бордалло (D)
Площа
 - Загалом 541,3 км²
 - Води (%) negligible
Населення
 - перепис 2015 р. 161,785
 - Густота 320/км² (37а)
ВВП (ПКС) 2010 р., оцінка
 - Повний $4.6 млрд (Список країн за ВВП)
 - На душу населення $28,700 (Список країн за ВВП (ПКС) на душу населення)
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс  (UTC+10)
Коди ISO 3166 1
Домен інтернету .gu
Телефонний код ++1-671

Гуам — найбільший з Маріанських островів у західній частині Тихого океану, з заходу омивається Філіппінським морем. Є незалежною частиною США.

Площа острова — 540 км²; столиця Гаґатна; уряд — губернатор, що всенародно обирається, з 2003 р. Фелікс Камачо (англ. Felix Camacho) й однопалатний законодавчий орган; населення — 170 тис. (2006); мови: англійська, чаморро (в основі малайсько-полінезійський).

Історія[ред.ред. код]

Гуам був заселений одним з індонезійських народів, чаморро, близько 3,5 тисяч років тому. До початку XVI століття, коли експедиція Магеллана відкрила Гуам (в 1521), у чаморро вже почало утворюватися ранньокласовое суспільство. Чаморро ділилися на три основних соціальних шари: вождів, рядових общинників і рабів.

Гуам був оголошений колонією Іспанії в 1565 році. З 1600 року острів використовувався іспанськими галеонами, які прямували з Мексики на Філіппіни, для відпочинку команд і поповнення провіанту. В результаті почалося фізичне змішання аборигенів-чаморро з іспанцями, мексиканцями і філіппінцями, які входили до складу команд іспанських галеонів. Фактична іспанська колонізація, що супроводжувалася християнізацією чаморро, почалася з 1668 року, з прибуттям на острів католицьких проповідників. Період з 1670 по 1695 ознаменувався серією бунтів чаморро, пригнічених іспанськими солдатами. Чисельність чаморро, особливо чоловіків, сильно скоротилася. Це призвело до подальшого змішання чаморро з іспанцями, філіппінцями і мексиканцями. Однак у чаморро збереглися своя мова і деякі звичаї.

США завоювали острів в ході Іспано-американської війни у 1898 році, і отримали його за підписаною в тому ж році паризькою мирною угодою. Після цього Гуам служив уже перевалочною базою для американських суден, які вирушали з Філіппін або на Філіппіни. В ході Другої світової війни Гуам зазнав нападу з боку озброєних сил імператорської Японії в битві при Гуам (1941) через три години після атаки на Перл-Гарбор. Гуам здався японським силам 10 грудня. У розпал війни, приблизно 19 000 японських солдатів і матросів були розквартировані на острові. Гуам був захоплений Морською піхотою США 21 липня 1944 в битві за Гуам, через 13 днів після початку битви за визволення острова від японських загарбників.

Географія[ред.ред. код]

Острів Гуам витягнутий з півночі на південь на 50 км, ширина в самій вузькій середній частині - 12 км. Рельєф північної частини острова різко відрізняється від південної. Північна частина - це вапнякове плато, складене коралами. На північному заході і півночі плато круто обривається до берега. Південна частина острова - вулканічного походження і має горбистий рельєф. Найвища точка - гора Ламлі (406 м). Пагорби складені лавами, а також кварцитами і глинистими сланцями. Є виходи гранітів і пісковиків.

Грунти острова - родючі фералітні, місцями малопотужні. Північна частина Гуаму покрита саванною рослинністю. Вологі тропічні ліси зустрічаються лише в долинах річок і на схилах пагорбів південної частини острова. Уздовж узбережжя - гаї кокосових пальм. Тваринний світ Гуаму бідний. Водяться гризуни (щури, миші), кажани. У лісах зустрічаються олені, завезені іспанцями з Філіппін. Раніше на острові водилося досить багато птахів; в даний час більшість з них винищені завезеної в 1940-х рр. змією - коричневою бойгою.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат острова тропічний мусонний. Середньодобова температура круглий рік становить 26—27 °C. Сезон дощів триває з травня по листопад. Найсприятливіший період для туризму — з грудня до травня. Найбільша кількість опадів - в серпні (410 мм), найменше - в квітні (55 мм). У сухий зимово-весняний період (з січня по квітень) дмуть північно-східні вітри. Річна сума опадів перевищує 2000 мм. Острів схильний до дії тайфунів, обрушуються в літній дощовий період. Один з найсильніших тайфунів в 1962 зруйнував майже всі будівлі на Гуамі. У сезон дощів на Гуамі зароджуються й набирають сили тихоокеанські тайфуни, що завдають шкоди самому острову, а потім прямують до берегів Південно-Східної Азії. Через їх руйнівну силу Гуам називають Алеєю Тайфунів англ. Typhoon Alley.

Політичний устрій[ред.ред. код]

Адміністративний устрій Гуаму (2006)

Гуам має офіційний статус «організованої приєднаної території США». Управляється на підставі Органічного закону острова Гуам, прийнятого конгресом США в 1950 році. Цей закон надав острову право на місцеве самоврядування і оголосив його жителів громадянами (nationals) США.

Виконавча влада здійснюється губернатором (обирається населенням Гуаму на 4-річний термін), який призначає місцевий уряд. Гуам має одного делегата у палаті представників США, але він не володіє правом голосу. Законодавчий орган - Законодавчі збори, що складається з 15 сенаторів (обираються населенням на 2-річний термін).

У Гуамі існує рух за повну незалежність від США, але більшість жителів Гуаму воліють зберегти нинішній статус в модифікованому вигляді, отримавши більш широку автономію. Гуам - найбільша стратегічна військова база США в Тихому океані. Військовослужбовці США зосереджені в основному на авіабазі Андерсен і військово-морській базі Апра-Харбор.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення - 180,9 тис. (Оцінка на липень 2010);

Річний приріст - 1,3%;

Народжуваність - 18,1 на 1000; Смертність - 4,6 на 1000;

Середня тривалість життя - 75 років у чоловіків, 81 рік у жінок;

Етно-расовий склад: чаморро - 37,3% (59 381 чол.), чуук - 7,0% (11 230 осіб.), інші народи Океанії - 5,0% (7971 чол.), філіппінці - 26,3 % (41 944 чол.), інші народи Азії - 5,9% (9437 чол.), змішаного походження - 9,4% (14 929 чол.), білі - 7,1% (11 321 чол.), чорні - 1,0% (1540 чол.), інші - 1,0% (1 605 чол.) (за переписом 2010 року)[1];

Мови: англійська - 43,6% (63 238 осіб.), Чаморро - 17,8% (25 827 чол.), Філіппінські мови - 21,2% (30 720 чол.), Мови Океанії - 10,0% ( 14 441 чол.), азійські мови - 6,3% (9192 чол.), інші мови - 1,1% (1651 чол.) (за переписом 2010 року)[2];

Грамотність - 99%;

Міське населення - 93%.

Туристичні зони[ред.ред. код]

Північний район Гуаму найменше заселений на острові. Його найменше відвідують туристи. Більша частина регіону зайнята військовими базами США. Тут же розташований Рітідіан-Біч (Ritidian Beach), який вважається найкрасивішим пляжем Гуаму. Центральний регіон — найбільш густонаселений і найбільш відвідуваний туристами. Саме тут розташована столиця Гуаму, а також головний, і по суті єдиний туристичний центр острова — Тумон. 90 % туристів проводять свою відпустку там. Південний регіон — наймальовничіший на острові, але найменш розвинений. У цьому районі найкраще збереглася культура корінних жителів Гуаму — чаморро. Туристів тут приваблюють Кокосовий острів[en] і пляжі затоки Талофофо[en]. Тихоокеанські пляжі Талофофо можуть бути цікаві серферам і кайтсерферам, особливо в сезон вітрів. Зокрема, саме в південній частині острова висадився Магеллан під час своєї навколосвітньої подорожі. На острові збереглися пам'ятки історії. Це - стародавні наскельні малюнки й традиційні житла аборигенів чаморро, що заселили острів приблизно 3,5 тис. років тому, свідоцтва колишнього панування іспанців, а також пам'ятники Другої Світової Війни. береги Гуама, дарують любителям дайвінгу можливість оглянути коралові рифи і досліджувати остови затонулих кораблів. Крім того, любителі активного відпочинку можуть зайнятися віндсерфінгом і парасейлінгом, пограти в гольф.

Транспорт і зв'язок[ред.ред. код]

Місцевий транспорт представлений головним чином автобусами-шаттлами, що курсують від різних районів острова до основних торгових та інших центрів. Серед автобусів є двоповерхові. Вартість проїзду становить $2, проїзний на день коштує $5, на тиждень — $8. Працюють дві компанії, кожна з яких приймає тільки власні проїзні, тож варто звертати увагу на те, чий саме автобус під'їхав до зупинки. Одна з компаній має також екскурсійний маршрут по острову, що триває чотири години та коштує $25. Таксі широко доступні. Середній тариф становить $3 за першу милю, і $0,6 за кожні наступні чверть милі.

Рух правосторонній. Вуличний рух надзвичайно спокійний і законослухняний. Прийнято фанатичне дотримання ПДР, а також взаємна ввічливість і поступливість (іноді навіть зайва). Пішохід має перевагу всюди і завжди! При цьому, на дорогах слід побоюватися пішоходів і водіїв - японців, які звикли до лівостороннього руху і праворульних машин. Дороги в основному хороші - з крайнього півдня до півночі на машині можна неспішно проїхати за 3 години (стосується траси вздовж східного узбережжя). Стан траси вздовж Тихоокеанського (західного) узбережжя трохи гірший.

Острів пов'язаний з рештою світу 12 оптоволоконними кабелями Інтернету[3].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Гуам простягнувся вздовж Маріанської западини. У 340 км на північний захід від Гуаму знаходиться найглибша точка світового океану - «Безодня Челленджера» (англ. Challenger Deep). За вимірами 2011 року, її глибина складає 10 994 ± 40 м нижче рівня моря.
  • В кінці Другої світової війни на Гуам була занесена коричнева деревна змія. Хоча змія легко отруйна, вона не є небезпечною для людей, проте вона стала справжнім лихом. Змії знищили майже всіх птахів і часто замикають дроти високої напруги[4]. Раніше на Гуамі змій не було, зараз щільність змій становить 2000 на квадратний кілометр - одна з найвищих в світі. Для запобігання поширенню отруйних змій (коричнева бойга) на територію острова будуть скидати отруєних мишей[5].
  • У серіалі «Залишитися в живих» пасажири рейсу «Аджира» летіли на літаку, який мав здійснити рейс на Гуам.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]