Гуам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гуам
чамор. Guåhån

Прапор Печатка
Гімн: Fanohge Chamoru
Розташування Гуаму
Столиця Хагатна
Офіційні мови англійська, чаморро
Державний устрій Представницька демократія
 - Президент Дональд Трамп (R)
 - Губернатор Едді Кальво (R)
 - Лейтенант-губернатор Рей Теноріо (R)
 - Делегат у Конгресі Мадлін Бордалло (D)
Площа
 - Загалом 541,3 км²
 - Води (%) negligible
Населення
 - перепис 2015 р. 161,785
 - Густота 320/км² (37а)
ВВП (ПКС) 2010 р., оцінка
 - Повний $4.6 млрд 
 - На душу населення $28,700 
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс  (UTC+10)
Коди ISO 3166 1
Домен інтернету .gu
Телефонний код ++1-671

Гуам — найбільший з Маріанських островів у західній частині Тихого океану, з заходу омивається Філіппінським морем. Є незалежною частиною США.

Площа острова — 540 км²; столиця Гаґатна; уряд — губернатор, що всенародно обирається, з 2011 р. — Едді Кальво й однопалатний законодавчий орган; населення — 170 тис. (2006); мови: англійська, чаморро (в основі малайсько-полінезійський).

Історія[ред.ред. код]

Гуам був заселений одним з індонезійських народів, чаморро, близько 3,5 тисяч років тому. До початку XVI століття, коли експедиція Магеллана відкрила Гуам (в 1521), у чаморро вже почало утворюватися ранньокласове суспільство. Чаморро ділилися на три основних соціальних шари: вождів, рядових общинників і рабів.

Гуам був оголошений колонією Іспанії 1565 року. З 1600 року острів використовувався іспанськими галеонами, які прямували з Мексики на Філіппіни, для відпочинку команд і поповнення провіанту. У результаті почалося фізичне змішання аборигенів-чаморро з іспанцями, мексиканцями і філіппінцями, які входили до складу команд іспанських галеонів. Фактична іспанська колонізація, що супроводжувалася християнізацією чаморро, почалася з 1668 року, з прибуттям на острів католицьких проповідників. Період з 1670 по 1695 ознаменувався серією бунтів чаморро, пригнічених іспанськими солдатами. Чисельність чаморро, особливо чоловіків, сильно скоротилася. Це призвело до подальшого змішання чаморро з іспанцями, філіппінцями і мексиканцями. Однак у чаморро збереглися своя мова і деякі звичаї.

США завоювали острів під час Іспано-американської війни у 1898 році, і отримали його за підписаною в тому ж році Паризькою мирною угодою. Після цього Гуам служив уже перевалочною базою для американських суден, які вирушали з Філіппін або на Філіппіни. Під час Другої світової війни Гуам зазнав нападу збройних сил імператорської Японії в битві при Гуам (1941) через три години після атаки на Перл-Гарбор. Гуам здався японським військам 10 грудня. У розпал війни на острові були розквартировані приблизно 19 000 японських солдатів і матросів. Гуам був захоплений Морською піхотою США 21 липня 1944 в битві за Гуам, через 13 днів після початку битви за визволення острова від японських загарбників.

Географія[ред.ред. код]

Гуам простягнувся вздовж Маріанської западини. За 340 км на північний захід від Гуаму розташована найглибша точка світового океану — «Безодня Челленджера». Острів витягнутий з півночі на південь на 50 км, ширина в найвужчій середній частині — 12 км. Рельєф північної частини острова різко відрізняється від південної. Північна частина — це вапнякове плато, складене коралами. На північному заході й півночі плато круто обривається до берега. Південна частина острова — вулканічного походження й має горбистий рельєф. Найвища точка — гора Ламлі (406 м). Пагорби складені лавами, а також кварцитами й глинистими сланцями. Є виходи гранітів і пісковиків.

Грунти острова — родючі фералітні, місцями малопотужні. Північна частина Гуаму вкрита саванною рослинністю. Вологі тропічні ліси трапляються лише в долинах річок і на схилах пагорбів південної частини острова. Уздовж узбережжя — гаї кокосових пальм. Тваринний світ Гуаму бідний. Водяться гризуни (щури, миші), кажани. У лісах трапляються олені, завезені іспанцями з Філіппін. Раніше на острові водилося досить багато птахів; наразі більшість з них винищені завезеною в 1940-х рр. змією — коричневою бойгою. Вона має слабку отруту й безпечна для людей, однак стала справжнім лихом. Змії знищили майже всіх птахів і часто замикають дроти високої напруги[1]. Раніше на Гуамі змій не було, зараз щільність змій одна з найвищих у світі — 2000 на квадратний кілометр. Для запобігання поширенню отруйних змій (коричнева бойга) на територію острова будуть скидати отруєних мишей[2].

Клімат[ред.ред. код]

Клімат острова тропічний мусонний. Середньодобова температура цілий рік становить 27—28 °C. Сезон дощів триває з травня по листопад. Найсприятливіший період для туризму — з грудня до травня. Найбільша кількість опадів — у серпні (410 мм), найменша — у квітні (55 мм). У сухий зимово-весняний період (з січня по квітень) дмуть північно-східні вітри. Річна кількість опадів перевищує 2000 мм. У літній дощовий період острів потерпає від тайфунів. Вони тут утворюються й набирають сили, завдають шкоди острову, а потім прямують до берегів Південно-Східної Азії. Гуам іноді називають Алеєю тайфунів англ. Typhoon Alley. Один з найпотужніших тайфунів 1962 року (під назвою Емма) зруйнував майже всі будівлі на Гуамі, а в 1988 році тут пройшовся тайфун Джімбер, саме в ньому був зафіксований найпотужніший порив вітру на Землі, що досягнув швидкості 520 км/год (145 м/с.), і найнижчого атмосферного тиску на рівні океану (860 гПа). Він перетворив Гуам на суцільні руїни і вбив понад 3000 осіб. На сьогоднішній день Джімбер вважається найпотужнішим тропічним циклоном у світі за весь час метеоспостережень.

Політичний устрій[ред.ред. код]

Адміністративний устрій Гуаму (2006)

Гуам має офіційний статус «Неприєднаної організованої території США». Керується на підставі Органічного закону острова Гуам, ухваленого конгресом США в 1950 році. Цей закон надав острову право на місцеве самоврядування і оголосив його жителів громадянами (nationals) США. Столиця острова — Хагатна.

Виконавча влада здійснюється губернатором (обирається населенням Гуаму на 4-річний термін), який призначає місцевий уряд. Гуам має одного делегата у палаті представників США, але він не має права голосу. Законодавчий орган — Законодавчі збори, що складається з 15 сенаторів (обираються населенням на 2-річний термін).

У Гуамі існує рух за повну незалежність від США, але більшість жителів Гуаму воліють зберегти нинішній статус в модифікованому вигляді, отримавши ширшу автономію. Гуам — найбільша стратегічна військова база США в Тихому океані[джерело?]. Військовослужбовці США зосереджені в основному на авіабазі Андерсен і військово-морській базі Апра-Харбор.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення — 180,9 тис. (Оцінка на липень 2010);

Річний приріст — 1,3 %;

Народжуваність — 18,1 на 1000; Смертність — 4,6 на 1000;

Середня тривалість життя — 75 років у чоловіків, 81 рік у жінок;

Етно-расовий склад: чаморро — 37,3 % (59 381 чол.), чуук — 7,0 % (11 230 осіб.), інші народи Океанії — 5,0 % (7971 чол.), філіппінці — 26,3 % (41 944 чол.), інші народи Азії — 5,9 % (9437 чол.), змішаного походження — 9,4 % (14 929 чол.), європейці — 7,1 % (11 321 чол.), афроамериканці — 1,0 % (1540 чол.), інші — 1,0 % (1 605 чол.) (за переписом 2010 року)[3];

Мови: англійська — 43,6 % (63 238 осіб.), Чаморро — 17,8 % (25 827 чол.), Філіппінські мови — 21,2 % (30 720 чол.), Мови Океанії — 10,0 % (14 441 чол.), азійські мови — 6,3 % (9192 чол.), інші мови — 1,1 % (1651 чол.) (за переписом 2010 року)[3];

Грамотність — 99 %;

Міське населення — 93 %.

Туристичні зони[ред.ред. код]

Північний район Гуаму найменше заселений на острові. Його найменше відвідують туристи. Більша частина регіону зайнята військовими базами США. Тут же розташований Рітідіан-Біч (Ritidian Beach), який вважається найкрасивішим пляжем Гуаму. Центральний регіон — найгустіше населений і найбільш відвідуваний туристами. Саме тут розташована столиця Гуаму, а також головний, і по суті єдиний туристичний центр острова — Тумон. 90 % туристів проводять свою відпустку там. Південний регіон — наймальовничіший на острові, але найменш розвинений. У цьому районі найкраще збереглася культура корінних жителів Гуаму — чаморро. Туристів тут приваблюють Кокосовий острів[en] і пляжі затоки Талофофо[en]. Тихоокеанські пляжі Талофофо можуть бути цікаві серферам і кайтсерферам, особливо в сезон вітрів. Зокрема, саме в південній частині острова висадився Магеллан під час своєї навколосвітньої подорожі. На острові збереглися пам'ятки історії. Це — стародавні наскельні малюнки й традиційні житла аборигенів чаморро, що заселили острів приблизно 3,5 тис. років тому, свідоцтва колишнього панування іспанців, а також пам'ятники Другої Світової Війни. береги Гуама, дарують любителям дайвінгу можливість оглянути коралові рифи і досліджувати остови затонулих кораблів. Крім того, любителі активного відпочинку можуть зайнятися віндсерфінгом і парасейлінгом, пограти в гольф.

Транспорт і зв'язок[ред.ред. код]

Місцевий транспорт представлений головним чином автобусами-шаттлами, що курсують від різних районів острова до основних торгових та інших центрів. Серед автобусів є двоповерхові. Вартість проїзду становить $2, проїзний на день коштує $5, на тиждень — $8. Працюють дві компанії, кожна з яких приймає тільки власні проїзні, тож варто звертати увагу на те, чий саме автобус під'їхав до зупинки. Одна з компаній має також екскурсійний маршрут по острову, що триває чотири години та коштує $25. Таксі широко доступні. Середній тариф становить $3 за першу милю, і $0,6 за кожні наступні чверть милі[джерело?].

Рух правосторонній. Вуличний рух надзвичайно спокійний і законослухняний. Прийнято фанатичне дотримання ПДР, а також взаємна ввічливість і поступливість (іноді навіть зайва). Пішохід має перевагу всюди і завжди! При цьому, на дорогах слід побоюватися пішоходів і водіїв — японців, які звикли до лівостороннього руху і праворульних машин. Дороги в основному хороші — з крайнього півдня до півночі на машині можна неспішно проїхати за 3 години (стосується траси вздовж східного узбережжя). Стан траси вздовж Тихоокеанського (західного) узбережжя трохи гірший.

Острів пов'язаний з рештою світу 12 оптоволоконними кабелями Інтернету[4].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У серіалі «Загублені» пасажири рейсу «Аджира» летіли на літаку, який мав здійснити посадку на Гуам.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]