Гуанчі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гуанчі
Mencey Beneharo.jpg
Пам'ятник вождю гуанчів Бенехаро у Канделарії, Тенерифе
Згас XV ст.
Раса Кроманьйонці × мехтоїди
Мова гуанчські мови

Гуанчі — корінне населення острова Тенерифе з групи Канарських островів на час іспанського завоювання. Ця назва була сприйнята іспанцями і поширена на все корінне населення Канар.

Давні гуанчі належали до європеоїдної «білої» раси, без домішок негроїдної. У них були блакитні очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перевищував 180 см, зустрічалися велетні понад 2 м. Все це характерно для кроманьйонців.[1]

Розмовляли гуанчі гуанчською мовою з групи давньоканарських мов.

За повідомленнями іспанських завойовників, у XV ст. острів Тенерифе населяли високі, білошкірі, рудоволосі та блакитноокі люди. Нормандець Жан де Бетанкур докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також спілкуватись свистом на відстані до 15 кілометрів.

Займалися гуанчі землеробством, застосовуючи кам'яні й дерев'яні знаряддя, а також скотарством. Внаслідок іспанської колонізації більшість гуанчі було винищено, частину вивезено в рабство; інші змішалися з іспанцями і втратили свою мову.

Відтворення поселення гуанчів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кондратов А. M. «Атлантиды пяти океанов». — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.