Гуанін
Зовнішній вигляд
| Гуанін | |
|---|---|
| Систематична назва | 2-аміно-1H-пурин-6(9H)-один |
| Інші назви | 2-аміно-6-гідроксіпурин |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 73-40-5 |
| Номер EINECS |
200-799-8 |
| DrugBank |
DB02377 |
| KEGG |
C00242 |
| Назва MeSH | Guanine |
| ChEBI |
16235 |
| RTECS |
MF8260000 |
| SMILES | NC(NC1=O)=NC2=C1N=CN2 |
| InChI |
InChI=1S/C5H5N5O/c6-5-9-3-2(4(11)10-5)7-1-8-3/h1H,(H4,6,7,8,9,10,11) |
| Номер Бельштейна |
147911 |
| Номер Ґмеліна |
431879 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C5H5N5O |
| Молярна маса | 151,1261 г/моль |
| Тпл | 360 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Гуані́н — одна з п'яти основних азотистих основ, знайдена в складі нуклеїнових кислот ДНК і РНК (решта: аденін, цитозин, тимін і урацил). Гуанін має хімічну формулу C5H5N5O, це похідна пурину. У неконцентрованому розчині біциклічна молекула гуаніну пласка. Формує нуклеозид — гуанозин.
За результатами експедиції космічного корабля NASA на астероїд Бенну, в зразках ґрунту доставленого з астероїду, було виявлено багатий набір мінералів і рідкісних органічних сполук, зокрема 14 із 20 амінокислот, які життя на Землі використовує для побудови білків, а також всі чотири кільцеподібні молекули, що утворюють ДНК, у тому числі: гуанін, аденін, цитозин і тимін[1].
- ГУАНІН [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
| Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |