Губайдулла Чингісхан
| Султан Хаджі Губайдулла Джангер Хан огли | |
|---|---|
каз. Сұлтан Қажы Ғұбайдолла Жәңгірұлы Шыңғысхан  | |
 | |
| Народження | 6 (18) травня 1840  Хан-Ордаси, Ординський сільський округ, Бокейординський район, Західноказахстанська область, СРСР |
| Смерть | 28 лютого (13 березня) 1909 (68 років) Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Звання | генерал від кавалерії |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Нагороди |    |
Султан Хаджі Губайдулла Джангер Хан огли, також Губайдулла Джангерович Чингісхан (Чингіс-Хан)[1] (каз. Сұлтан Қажы Ғұбайдолла Жәңгірұлы Шыңғысхан[2]; 6 травня 1840, Ханська ставка, Букеєвська орда — 28 лютого 1909, Ялта) — російський воєначальник казахського походження. Син хана Букеєвської орди Жангіра, онук Букея, чингізид-торе. Учасник російсько-турецької війни 1877-1878 років. Генерал від кавалерії (1894).
Губайдулла Чингісхан народився 6 (18) травня 1840 року в столиці Букеєвської орди Ханській Ставці. Його батько Жангір (Джангер) був ханом Букеєвської орди. Мати Фатіма — дочка татарського муфтія Мухаммеджана Хусаїнова. У віці 5 років Губайдулла втратив батька, незабаром після цього померла і мати[3].
Початкову освіту здобув у російськомовній школі, яку відкрив його батько в Букеєвській орді. У 7-річному віці вступив до Оренбурзького Неплюєвського кадетського корпусу, де також навчалися його старші брати Сахіб-Керей, Ібрагім і Ахмет-Керей. У 1849 році Губайдулла Чингісхан разом з ад'ютантом Оренбурзького генерал-губернатора осавулом Житковим вирушив до Санкт-Петербурга і його прийняли на навчання в Імператорський пажеський корпус. Його брати також були випускниками Пажеського корпусу. Сини Жангіра були єдиними казахами, які закінчили цей військово-навчальний заклад[3].
Закінчивши з відзнакою Пажеський корпус, 16 червня 1856 року камерпаж Губайдулла Чингісхан розпочав службу в Лейбгвардії Козачому полку в чині корнета та здобув титул султана[1]. Того ж року його разом із братами запросили на церемонію коронації імператора Олександра II як представників Букеєвської орди[3].
У 1857 році його перевели в Оренбург, призначили на посаду спеціального офіцера у справах казахів, башкир і татар. У 1866 році ротмістр Чингісхан був направлений у розпорядження отамана Донських козаків, за рік переведений служити в північно-західну частину Російської імперії.
У 1877-1878 роках брав участь у російсько-турецькій війні. 31 серпня 1877 року флігель-ад'ютанта, полковника Лейбгвардії Козачого полку Чингісхана Губайдуллу нагородили Золотою шашкою з написом «За хоробрість»[4]. 1 січня 1878 року його висвятили в генерал-майори із зарахуванням до Свити Його Імператорської Величності[1]. Того ж року був нагороджений Сербським великим офіцерським хрестом. У 1879 році був відзначений орденом Святого Володимира 3-го ступеня з мечами. У 1882 році був нагороджений орденом Святого Станіслава 1-го ступеня і Чорногорською золотою медаллю «За хоробрість».
30 серпня 1888 року був проведений у генерал-лейтенанти та визначений у запас по армійській кавалерії[5]. 7 травня 1894 року його висвятили в генерали від кавалерії зі звільненням зі служби, з мундиром і з пенсією[6].
Був головою Особливої комісії про вакуфи в Криму до 7 грудня 1899 року.
В останній рік життя його дружиною стала нащадна дворянка, акторка Феодосія Вілінська (1858-1931) (через два місяці після смерті чоловіка отримала прізвище Чингісхан), знаменита перша виконавиця партії Снігурки в опері «Снігуронька» Миколи Андрійовича Римського-Корсакова.
Похований на мусульманському кладовищі «Дерикьой» поблизу Ялти.
Губайдулла Чингісхан є сином хана Букеєвської орди Жангіра та онуком Букея. Дружиною військового діяча стала Феодосія Вілінська, з якою він одружився 1909 року.
- Золота шашка «За хоробрість» (1877)
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня з мечами (1879)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (1882)
- Чорногорська золота медаль «За хоробрість» (1882)
- Султан Губайдулла Чингисхан — полный генерал от кавалерии: Документы и материалы / Мукатаев Геннадий Кадрович; Ирхина Марина Владиславовна. — СПб: «Издательство М. В. Ирхиной», 2003. — 159 c. ISBN 5-901760-03-4
- ↑ а б в Султан Чингис-хан Габайдулла Джангерович // Список генералам по старшинству. Исправлено по 1-е мая. — СПб., 1887. — С. 493.
- ↑ Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- ↑ а б в Нуркеева Л. С. Материалы международной научно-практической конференции «Шежіре тұнған құт-мекен». — Хан Ордасы, 2016. — С. 135—140.
- ↑ Э. Э. Исмаилов. Золотое оружие с надписью «За храбрость». Списки кавалеров 1788—1913. — Москва, 2007, с. 302
- ↑ Чингиз-хан Султан-Хаджи-Губайдулла Джангир-оглы // Биографический словарь. Высшие чины Российской Империи (22.10.1721 — 2.03.1917) / Сост. Е. Л. Потемкин. — М., 2017. — Т. III: Р—Я. — С. 457.
- ↑ Призводятся: // Мая 7-го дня, в Гатчине // Высочайшие приказы по военному ведомству // Разведчик : журнал. — 1894. — № 188 (20 січня). — С. 443.
- Генерал Чингисхан: Служил царю и Отечеству (рос.)
- Повелел император: «Золотую саблю за храбрость!» (рос.) [недоступне посилання з жовтня 2019]
- Народились 18 травня
- Народились 1840
- Уродженці Західноказахстанської області
- Померли 13 березня
- Померли 1909
- Померли в Ялті
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 2 ступеня
- Поховані в Криму
- Генерали від кавалерії (Російська імперія)
- Історія Казахстану
- Учасники російсько-турецької війни 1877—1878
- Нагороджені Золотою зброєю «За хоробрість»
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня