Губарєв Павло Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Губарєв Павло Юрійович
Pavel Gubarev, August 5, 2014.jpg
Народився 10 березня 1983(1983-03-10) (34 роки)
Сєвєродонецьк, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність росіянин
Діяльність підприємець
політик
сепаратист
Alma mater ДонНТУ
ХарРІ НАДУ
Партія РНЄ
ПСПУ (2006–2007)
Дружина Катерина Губарєва
Діти 2 сини та донька
Сторінка в Інтернеті http://gubarev.org/
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Павло Юрійович Губарєв (нар. 10 березня 1983[1], Сєвєродонецьк[2], УРСР) — український підприємець, громадський діяч та сепаратист; лідер організації «Народне ополчення Донбасу». Став відомим завдяки своїй участі у проросійських виступах у Донецькій області у березні 2014 року, коли був проголошений своїми прихильниками «народним губернатором» Донеччини[3].

Освіта[ред.ред. код]

Має три вищі освіти:

Підприємницька діяльність[ред.ред. код]

До своєї участі у сепаратиських виступах, з 2007 року[5], Павло Губарєв був власником рекламної агенції «Patison» з офісами у Донецьку і Києві; серед клієнтів підприємства значаться зокрема ФК «Шахтар», Укртелеком, Фуршет, ProCredit Bank тощо[6].

Крім того, в Інтернеті з'явився відеоролик датований листопадом 2012 року, у якому розповідається, що Павло Губарєв є директором фірми з організації свят, зокрема надання послуг діда Мороза[7]. У ролику сам Губарєв зазначає, що він сам також виконує роль аніматора на дитячих святах[8].

Політична діяльність[ред.ред. код]

Країни, в яких Павло Губарєв потрапив під санкції

В юності був членом російського праворадикального неофашистського руху «Російська національна єдність»[9].

На виборах 2006 року обраний депутатом Куйбишівської районної ради Донецька та очолив фракцію блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція»[9]. У 2006 році очолював громадську організацію «Європейський вибір»; брав участі в акціях протесту проти НАТО у Феодосії 2006 року[10]; за його участі Куйбишевський район Донецька був проголошений «територією без НАТО». 2007 року склав депутатський мандат, зіткнувшись з «фактами чиновницького свавілля»[1][9].

Павло Губарєв став відомим загалу завдяки своїй участі у проросійських акціях у південних і східних регіонах України. 28 лютого 2014 року він виступив на сесії Донецької міської ради з ультиматумом до донецьких депутатів визнати нелегітимними Верховну Раду України, Кабінет Міністрів Арсенія Яценюка, Донецьку ОДА та її голову Андрія Шишацького[11].

1 березня на проросійському мітингу на площі Леніна у Донецьку оголошений «народним губернатором» Донецької області[12]. 3 березня прибічники Губарєва захопили будівлю ОДА, а сам Губарєв виступив на засіданні обласної ради з вимогою затвердити його особу на пост голови Донецької ОДА та провести референдум про відокремлення регіону від України[13].

До 12 травня 2014 року був головою Народного ополчення Донбасу, до початку серпня 2014 року"народним губернатором" Донеччини[12][джерело?]. З початку серпня 2014 року був проголошений «начальником штабу ополчення» та «комендантом» міста Антрацит[14].

У ніч на 6 березня 2014 року затриманий спецпідрозділом СБУ «Альфа» у власній квартирі у Донецьку[15][16]. До того повідомлялося, що Губарєва було затримано разом з понад 70 особами, які перебували у захопленій 5 березня Донецькій ОДА[17], однак, це повідомлення спростував сам Губарєв на своїй сторінці у Facebook[16]. Шевченківський районний суд Києва 7 березня обрав для Павла Губарєва міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою[18].

Стосовно Губарєва СБУ відкрило кримінальне провадження за частиною 1 статті 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 2 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) та статтею 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд) Кримінального кодексу України[19].

25 квітня 2014 року Павло Губарєв оголосив голодування на знак солідарності з «тими, хто відстоює громадянську позицію південного сходу», крім того, його адвокат повідомив про погіршення стану здоров'я свого підзахисного[20]. Представник ОБСЄ, який наступного дня мав зустріч з затриманим, підтвердив погіршення стану здоров'я Губарєва внаслідок голодування[21].

5 травня Шевченківський районний суд Києва подовжив термін перебування під вартою Губарєва до 28 червня[22], однак 7 травня Павло Губарєв був звільнений з-під арешту разом з двома іншими затриманими сепаратистами, яких обміняли на трьох полонених співробітників СБУ[23][24].

12 жовтня «Центральна виборча комісія» ДНР відмовила у реєстрації для участі у виборах, які сепаратисти планують провести 2 листопада 2014 року, партії «Новоросія», лідером якої був Павло Губарєв[25].

У ніч з 12 на 13 жовтня 2014 року на трасі Ростов-на-Дону — Донецьк автомобіль, у якому перебував Павло Губарєв, був обстріляний невідомими. У результаті замаху Губарєва у важкому стані було госпіталізовано в одну з лікарень Ростова-на-Дону[26].

Наприкінці 2015 року видав книгу під назвою «Факел Новороссии», у якій описуються події 2014 року на Донбасі та модель подальшого розвитку так званої Новоросії у площині ідей Російського світу[27][28]

З 28 січня 2016 року лідером ДНР Олександром Захарченком Губарєва призначено «виконувачем обов'язків голови адміністрації Ясинуватої»[29].

24 січня 2017 року Служба безпеки України розпочала спеціальне (заочне) розслідування відносно Павла Губарева, підозрюваного за ч. 1 ст. 109 (публічні заклики до зміни і повалення конституційного ладу і захоплення державної влади), ч. 2 ст. 110 (умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України), ч. 1 ст. 258-3 (створення і управління терористичною організацією) і ч. 1 ст. 294 (організація масових заворушень) Кримінального кодексу України[30].

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений. Разом з дружиною Катериною виховує двох синів і доньку. Після арешту Губарєва його дружину Катерину 10 квітня 2014 було оголошено головою комітету з зовнішньополітичних зв'язків Донецької народної республіки[10].

У дитинстві займався боксом, має розряд кандидата у майстри спорту[2].

Погляди[ред.ред. код]

Павло Губарєв є прихильником Володимира Путіна та режимів Білорусі, Венесуели та царської Росії, виступає за приєднання України до Митного союзу[6]. З самого початку Євромайдану був його опонентом, симпатизував бійцям спецпідрозділу «Беркут»[2].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Русский и бессмысленный. Лєнта.ру. 6 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014. (рос.)
  2. а б в Самопроголошений губернатор Донеччини Павло Губарєв: еполети, сталінізм та "еллінські традиції". Український тиждень. 7 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014. 
  3. У Донецьку проросійські активісти заблокували ОДА, піднявши прапор Росії. Радіо Свобода. 1 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014. 
  4. Народный губернатор Донбасса показал шпагат и голый торс. Обозреватель. 6 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014. (рос.)
  5. Russia’s deep ties to Donetsk’s Kremlin collaborators. Kyiv Post. 10 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014. (англ.)
  6. а б Кто и зачем подбивает Донбасс к противостоянию?. Hubs. 1 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. (рос.)
  7. Два года назад "народный губернатор" Губарев работал Дедом Морозом. Нововсти Донбасса. 13 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014. (рос.)
  8. Губарєв рік назад оцінював себе в півтори тисячі гривень. ТСН. 13 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014. 
  9. а б в «Антифашист» Губарєв сам зі свастикою ходив. Високий замок. 10 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014. 
  10. а б Диригенти протесту. Хто є хто в буремному Донбасі?. Корреспондент.net. 16 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014. 
  11. У Донецьку «народне ополчення» висунуло ультиматум місцевій владі. Радіо Свобода. 28 лютого 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  12. а б У Донецьку вимагають повної непокори Києву і виборів народного губернатора. Преса України. 1 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  13. Самозваний губернатор Губарєв вимагає обрання на сесії облради та відділення Донбасу. Gazeta.ua. 3 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  14. Павел Губарев. Плененный солдат укрармии Денис Копач отпускается с письмом от ополченцев. на YouTube. Дата публікації на YouTube 9 серпня 2014.
  15. "Альфа" СБУ арестовала Губарева - путинскую марионетку в Донецке. Цензор.нет. 6 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. (рос.)
  16. а б "Народного губернатора" Донецька арештували у власній квартирі, - кореспондент ВВС. iPress. 6 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  17. У Донецьку затримали самопроголошеного «губернатора» Губарєва. Радіо Свобода. 6 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  18. Суд обрав міру запобіжного заходу П. Губарєву. Служба безпеки України. 7 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  19. Служба безпеки України розслідує 16 кримінальних проваджень щодо дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Служба безпеки України. 10 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014. 
  20. Донецький "губернатор" Губарєв оголосив про голодування. Корреспондент.net. 26 квітня 2014. Процитовано 29 квітня 2014. 
  21. Представник ОБСЄ зустрівся з Губарєвим. Канал новин 24. 27 квітня 2014. Процитовано 29 квітня 2014. 
  22. Губарєв залишиться під вартою до кінця червня. Корреспондент.net. 5 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014. 
  23. Лідер сепаратистів Слов'янська заявив, що Губарєва нібито звільнили. ТСН. 7 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014. 
  24. Самопроголошений губернатор Донецької обл. Губарєв звільнений, - неофіційні дані. РБК Україна. 7 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014. 
  25. "ЦВК ДНР" не пустила на вибори партію Губарєва, "Єдину Росію" і "Оплот". Укрінформ. 13 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  26. У Губарєва заявляють, що на нього скоїли замах. Українська правда. 13 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  27. Потухший факел. "Писатель" Губарев презентовал свою книгу о "Новороссии". Обозреватель. 12 жовтня 2015. Процитовано 25 квітня 2017. (рос.)
  28. В сети высмеяли книгу Губарева о "Новороссии" на 416 страниц. Апостроф. 1 жовтня 2015. Процитовано 25 квітня 2017. (рос.)
  29. Ватажок "ДНР" призначив Губарєва в. о. "мера" Ясинуватої. Дзеркало тижня. 2 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016. 
  30. СБУ почала заочне розслідування проти самопроголошеного "екс-губернатора" Донецької області Губарєва. ukranews.com. Українські новини. 2017-01-24.