Губерначук Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Губерначук
Сергій Губерначук.jpg
Поет, актор Сергій Губерначук
Ім'я при народженні Сергій Григорович Губерначук
Народився 28 липня 1969(1969-07-28)
Київ, СРСР
Помер 7 грудня 2017(2017-12-07) (48 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність поет
актор театру
драматург
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів українська
російська
Роки активності 1988 —2017
Жанр вірш
лібрето
сценарій
У шлюбі з Олена Кучерява

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Сергі́й Григо́рович Губерначу́к (28 липня 1969(19690728), Київ, УРСР — 7 грудня 2017, Київ, Україна) — український поет, актор, драматург, читець, пісняр, співак, автор пісень.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Києві, у сім’ї вчителів. Закінчив Київське педагогічне училище імені Н. Крупської (нині — Педагогічний коледж Головного управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) та Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (нині — Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Бориса Ставицького. Театральна практика — Київський камерний театр — спектакль «Місячна пісня» за Олександром Олесем у постановці Костянтина Дубініна (1991 —1992 роки)[1].

Акторський шлях

З 1992 по 2006 роки — актор Київського академічного Молодого театру, де зібрав понад 15 провідних ролей на професійній сцені. Кіноактором працює у проектах студії «Укртелефільм» та кіностудії ім. О. Довженка. Працює ведучим освітницьких та розважальних телепрограм для дітей на українському телебаченні (УТ-1, УТ-2). Займається благодійністю, зокрема для мешканців Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій. Записує аудіокниги, займається озвучування та дублюванням. Усього — понад 50 ролей у театрі, кіно та на телебаченні.[2][3][4]. В київській школі № 132 працював керівником театрального гуртка.

Член Національної спілки театральних діячів України з 1995 року.

Поетичний шлях

Поетичні здібності проявлялися на театральній сцені (прикладом, декламування віршів у виставі Молодого театру «Зойчина квартира» за п’єсою Михайла Булгакова, реж. Олександр Дзекун). Під час роботи секретарем Ради історико-культурологічного товариства «Герої Крут» написав вірш «Героям Крут» та інші[5][6]. У 2004 році спільно з композитором Ю. Кузнєцовим написав «Гімн Президенту України» (у виконанні Тетяни Боєвої композиція записана на диску, транслювалася в ефірі радіостанцій «Ера» та «Промінь»)[7][8].

З 1988 року вірші публікуються в низці періодичних видань (часописах «Філософська та соціологічна думка», «Український оглядач», газетах «Молода гвардія», «Вечірній Київ» та ін.), звучать на радіо та телебаченні. За віршем «Фламінго» було створено однойменний фільм, який отримав Гран-Прі на інститутському фестивалі «Пролог».[9]

У співпраці із композиторами України та ближнього зарубіжжя написано понад 300 пісень українською та російською мовами. Пісні звучали у виконанні відомих співаків, зокрема Тетяни Боєвої[8][10], Ніни Шестакової[11], Павла Зіброва[12], Ірини Ситникової[13], Романа Копова[14][15][16], Катерини Бужинської, Оксани Пекун, К. Пона, І. Семененко, О. Крюкової, О. Тарасюк, Лариси Доліної[17], та у виконанні автора[18][19]. У 2013 році пісня «Любов уві сні» транслювалася та була відзначена в рамках циклу радіопередач «Перлини української душі»[20].

Вів активну концертно-фестивальну діяльність[21]; Лауреат ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні «Пісенний вернісаж — 98» (за виконання та вірші до пісень). Написав поетичні тексти для низки музичних композицій (зокрема «Україна молода», прем’єра якої у 1999 році в рамках ІІІ загальнонаціональної програми «Людина року» названа «справжньою удачею»[22]).

Автор віршів духовної кантати «Православний час»[23], лібрето опери «Серафіта»[24] за творами Оноре де Бальзака та сценарію шоу «Чайка — Джонатан Лівінґстон» за мотивами повісті Річарда Баха[24]. Створив лібрето нового українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» (рімейк однойменної опери Семена Гулака-Артемовського).

Поетичний доробок Сергія Губерначука охоплює понад 1000 віршів різних жанрів та широкого діапазону формально стильових шукань. У 2018 році вийшли друком чотири поетичні збірки — «Усім тобі завдячую, Любове…», «Переді мною…», «Перґаменти» та «Матіоловий сон». Книжки «Дай, я буду таким, як хочу…»", «Поезії розбурханих стихій», «Учорашнє» вийшли 2019-го. У 2020-у році опубліковані російськомовні збірки віршів «Мозаїка» (рос. «Мозаика») та «Озеро моєї мрії» (рос. «Озеро моей мечты»).

Поетична творчість[ред. | ред. код]

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

Цикли поезій[ред. | ред. код]

Вірші і роздуми[ред. | ред. код]

Вірші до музичних творів[ред. | ред. код]

Вірші у виконанні акторів[ред. | ред. код]

Прозові твори[ред. | ред. код]

Драматичні твори[ред. | ред. код]

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Київський камерний театр
Київський академічний Молодий театр
Аудіокниги

Пісні на вірші Сергія Губерначука[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поезії про театр (Сергій Губерначук) (афіша Учбового театру, афіша Київського камерного театру)
  2. а б Ольга Кирилова. Сирин або Сфінкс.
  3. а б В Берлине с 9 по 20 февраля проходил юбилейный 50-й Международный кинофестиваль. Выставки. 05.03.2000 г. (рос.)
  4. Тупик. Режисер: Григорій Кохан. Виробництво: Національна кіностудія ім. О. Довженка, фірма «Сімаро» АГ (Швейцарія), за участі компанії «Майстер-Відео»
  5. Сергій Губерначук. «Героям Крут»
  6. Наталія Бордійчук. «Квіти героям Крут». «Хрещатик» (30 січня 2004). Архів оригіналу за 19 листопад 2018. Процитовано 5 грудень 2018. 
  7. Боева Татьяна Ивановна. Солистка Одесской Государственной филармонии (рос.)
  8. а б в Тетяна Боєва. «Гімн Президенту України»
  9. Надя Кошман: …за терпіння відкриються двері до раю. – Інтерв’ю з України, 24 жовтня 2008 р.
  10. а б Тетяна Боєва «Серпневі сни»
  11. а б Нина Шестакова. «Раба любви» (рос.)
  12. Павло Зібров. Золота Колекція Української Естради. «Коста-Ріка»
  13. а б Ірина Ситникова. «Любов уві сні»
  14. а б Роман Копов. «Дорогою у зоряний рай»
  15. Роман Копов. «Мой дом» (рос.)
  16. а б Роман Копов. «Влюбленная звезда»
  17. а б Лариса Долина «Я не оставлю слов» (рос.)
  18. а б Сергій Губерначук. «Дощ цілує нам кінчики пальців»
  19. а б Дует «Піаніст відпочиває» – «Там, де ти»
  20. Сітка мовлення – УР2. 15.08.2013. Музична скарбниця
  21. Газета «Порто-Франко» №14 (759), 15.04.2005 г. (рос.)
  22. Газета "Сегодня", выпуск №44 (299), 10.03.99 г. (рос.)
  23. Енциклопедія Сучасної України
  24. а б Информационно-аналитический еженедельник «Дзеркало тижня. Україна» №6, 9–16 февраля, 1996 г. (рос.)
  25. «Чайка, для якої немає меж»
  26. «Запорожець за Дунаєм»
  27. Фрагменти з лібрето «Запорожець за Дунаєм» за однойменною оперою Семена Гулака-Артемовського
  28. Оксана Пекун «Висота»
  29. Павло Зібров «Коста-Ріка»
  30. Роман Копов «Мой дом»

Джерела[ред. | ред. код]