Губерначук Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Губерначук
Сергій Губерначук.jpg
Поет, актор Сергій Губерначук
Ім'я при народженні Сергій Григорович Губерначук
Народився 28 липня 1969(1969-07-28)
Київ, СРСР
Помер 7 грудня 2017(2017-12-07) (48 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність Поет, актор театру
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів українська
Роки активності 1991—2017
1991—2006 (як актор - Київський академічний Молодий театр)
Жанр вірш, лібрето, сценарій
У шлюбі з Олена Кучерява

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах


Сергі́й Григо́рович Губерначу́к (Ґуберначу́к) (28 липня 1969(19690728), Київ, Україна7 грудня 2017, Київ, Україна) – український поет, актор, читець, співак.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Києві, у сім’ї вчителів. Закінчив Київське педагогічне училище імені Н. Крупської (нині – Педагогічний коледж Головного управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) та Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого (нині – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Бориса Ставицького[1]. Театральна практика – Київський камерний театр – спектакль "Місячна пісня" за Олександром Олесем у постановці Костянтина Дубініна [1] (1991–1992 роки).

З 1992-го до 2006-й роки – актор Київського академічного Молодого театру (більше 15 провідних ролей на професійній сцені)[2],[3] ; кіноактор (роботи в проектах студії Укртелефільм та кіностудії імені Олександра Довженка; ролі, озвучування, дублювання), усього понад 50 ролей у театрі, кіно і на телебаченні[2],[3],[4]; робота на телебаченні – ведучий освітницьких та розважальних телепрограм для дітей на УТ-1 та УТ-2; запис аудіокниг. Член Національної спілки театральних діячів України з 1995 року, участь у благодійній діяльності, зокрема для мешканців Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій.

Поетичні здібності проявлялися на театральній сцені (наприклад, декламування віршів у виставі Молодого театру "Зойчина квартира" за п’єсою Михайла Булгакова, режисер Олександр Дзекун). Під час работи секретарем Ради історико-культурологічного товариства "Герої Крут"[5] написано вірш "Героям Крут"[6],[7] та ін. У 2004 році спільно з композитором Ю. Кузнєцовим створено "Гімн Президенту України" (у виконанні Т. Боєвої композиція записана на диску, транслювалася в ефірі радіостанцій "Ера" та "Промінь")[8],[9].

З 1988 року вірші публікуються в низці періодичних видань (часописах "Філософська та соціологічна думка", "Український оглядач", газетах "Молода гвардія", "Вечірній Київ" та ін.), звучать на радіо і телебаченні. У співпраці з композиторами України та ближнього зарубіжжя написано понад 200 пісень українською та російською мовами. Пісні звучали у виконанні співаків: Т. Боєвої, Н. Шестакової, П. Зіброва, І. Ситникової, Р. Копова, К. Бужинської, О. Пекун, К. Пона, І. Семененко, О. Крюкової, О. Тарасюк, Л. Доліної та самого автора текстів пісень [9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17],[18]. У 2013 році пісня "Любов уві сні" транслювалася та була відзначена в рамках циклу радіопередач "Перлини української душі"[19].

Провадив активну концертно-фестивальну діяльність[20]; Лауреат ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні "Пісенний вернісаж-98" (за виконання та вірші до пісень). Написав поетичні тексти для низки музичних композицій (зокрема "Україна молода", прем’єра якої у 1999 році в рамках ІІІ загальнонаціональної програми "Людина року" названа "справжньою удачею"[21]).

Автор віршів духовної кантати "Православний час"[22], лібрето опери "Серафіта"[23] за творами Оноре де Бальзака та сценарію шоу "Чайка – Джонатан Лівінгстон"[23] за мотивами повісті Річарда Баха.

Поетичний доробок Сергія Губерначука охоплює понад 1000 віршів різних жанрів та широкого діапазону формально стильових шукань. У 2018 році вийшли друком чотири поетичні збірки ("Усім тобі завдячую, Любове...", "Переді мною...", "Перґаменти", "Матіоловий сон"). У 2019 році видані книжки "Дай, я буду таким, як хочу..." та "Поезії розбурханих стихій".

Поетична творчість[ред. | ред. код]

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

Цикли поезій[ред. | ред. код]

Вірші і роздуми[ред. | ред. код]

Вірші до музичних творів[ред. | ред. код]

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Київський молодіжний театр
Аудіокниги

Бібліографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поезії про театр (Сергій Губерначук) (афіша Учбового театру, афіша Київського камерного театру).
  2. а б в В Берлине с 9 по 20 февраля проходил юбилейный 50-й Международный кинофестиваль. Выставки. 05.03.2000 г. (рос.)
  3. а б в Ольга Кирилова. Сирин або Сфінкс.
  4. Тупик. Режисер: Григорій Кохан. Виробництво: Національна кіностудія ім. О. Довженка, фірма "Сімаро" АГ (Швейцарія), за участі компанії "Майстер-Відео"
  5. Бій під Крутами
  6. Сергій Губерначук. "Героям Крут"
  7. Наталія Бордійчук. "Квіти героям Крут". "Хрещатик" (30 січня 2004). Архів оригіналу за 19 листопад 2018. Процитовано 5 грудень 2018. 
  8. Боева Татьяна Ивановна. Солистка Одесской Государственной филармонии. (рос.)
  9. а б Тетяна Боєва. "Гімн Президенту України"
  10. Тетяна Боєва. "Серпневі сни".
  11. Павло Зібров. Золота Колекція Української Естради. "Коста-Ріка".
  12. Ірина Ситникова. "Любов уві сні".
  13. Роман Копов. "Дорогою у зоряний рай"
  14. Роман Копов. "Мой дом". (рос.)
  15. Роман Копов. "Влюбленная звезда". (рос.)
  16. Сергій Губерначук. "Дощ цілує нам кінчики пальців".
  17. Нина Шестакова. "Раба любви". (рос.)
  18. Лариса Долина "Я не оставлю слов". (рос.)
  19. Сітка мовлення – УР2. 15.08.2013. Музична скарбниця.
  20. Газета "Порто-Франко", № 14 (759), 15.04.2005 г. (рос.)
  21. Газета "Сегодня", выпуск № 44 (299), 10.03.99 г. (рос.)
  22. Енциклопедія Сучасної України.
  23. а б Информационно-аналитический еженедельник "Зеркало недели", выпуск № 6, 9–16 февраля, 1996 г. (рос.)