Губерначук Станіслав Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Губерначук Станіслав Сергійович
Губерначук Станіслав Сергійович.jpg
Народився 15 лютого 1938(1938-02-15) (80 років)
с. Осівці, Брусилівський район, Житомирська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, журналіст, редактор
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Мова творів українська
Роки активності 1960 — до сьогодні
Жанр проза
Magnum opus «Прадавність української мови»;
«Трипілля і українська мова»

Станіслав Сергійович Губерначук (* 15 лютого 1938, с. Осівці, Брусилівський район, Житомирська область) — філолог, письменник, журналіст, редактор, краєзнавець, громадський діяч

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині сільського лікаря.

Семирічну школу закінчив у рідному селі, а завершив середню освіту вже в Брусилівській середній школі (три роки щодня – і в спеку, і в лютий мороз та заметілі, долаючи десять кілометрів туди й сюди).

Після школи – служба в Радянській арміїНімеччині). Перебуваючи у війську, учився на московських заочних курсах теорії музики, а пізніше, вже в Києві, брав уроки гри на гітарі у професора Київської консерваторії Пухальського.

В 1958-1963 – навчання в Київському університеті на філологічному факультеті.

У студентські роки почав друкуватися у журналі «Театрально-концертний Київ», бо мав не тільки потяг до музики і співу, а й величезний досвід виступів на самодіяльних сценах.

Отримавши диплом філолога, працював редактором на кіностудії «Укртелефільм», журналістом у прес-центрі Держкомсільгосптехніки[1], учителем, редактором у кількох київських видавництвах.

Паралельно з основною роботою займався краєзнавчими дослідженнями та науковими дослідженнями, присвяченими походженню української мови.

Здійснив десятки публікацій в періодичних виданнях і окремими книгами.

Виступав на Українському радіо, у студентських аудиторіях, на багатьох конгресах та конференціях, присвячених питанням мови та історії.

Публікації окремими книгами[ред. | ред. код]

  • Прадавність української мови.- К. : Четверта хвиля, 2010. - 352 с. - Бібліогр.: с. 346-351.- ISBN 978-966-529-218-0;
  • Знаки-символи трипільських орнаментів і символи образи українських обрядових пісень. К., 2005;
  • Карби трипільської доби в українських географічних назвах та іменах особових.- К.: Четверта хвиля, 2008.- 232 с.- Бібліогр.: с. 228-231.- ISBN 978-966-529-168-8;
  • Трипілля і українська мова. - К. : Фенікс, 2005. - 232 с.: іл. - Бібліогр.: с. 226-230. - ISBN 966-651-227-0
  • Трипільські мовні корені української лексики, пов’язаною із господарською діяльністю.- К., 2005;
  • Украдені діти. Здвижівські бувальщини. К., 1998;
  • Українські говірки і санскрит.- К. : Фенікс, 2013.- 208 с. : іл.- Л-ра: с. 200-207.- ISBN 978-966-136-053-1;
  • Українсько-санскритські спорідненості.- Київ : Фенікс, 2014. - 140 с.- Бібліогр.: с. 136-139.- ISBN 978-966-136-159-0;
  • Як гул століть, як шум віків – рідна мова.- К.: Бліц-інформ, 2002.- ISBN 966-7028-15-1;
  • Ой за річкою, за Щенківкою.: осівці-описи, документи, спогади, особистості.- К. : [б.в.], 2006.- 160 с. (в співавторстві з М. І. Каплаушенко);
  • Українська і давньоіндійські мови (вибіркове представлення споріднених слів).- К.: Фенікс, 2014. 96 с.- ISBN 978-966-136-159-0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний комітет УРСР по сільськогосподарській техніці - підрозділ уряду УРСР.

Джерела[ред. | ред. код]