Губин (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Губин
Дністровський каньйон біля Губина
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Золотопотіцька селищна громада
Облікова картка Губин 
Основні дані
Населення 140
Територія 4.270 км²
Густота населення 32.8 осіб/км²
Поштовий індекс 48465
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°51′10″ пн. ш. 25°25′16″ сх. д. / 48.85278° пн. ш. 25.42111° сх. д. / 48.85278; 25.42111Координати: 48°51′10″ пн. ш. 25°25′16″ сх. д. / 48.85278° пн. ш. 25.42111° сх. д. / 48.85278; 25.42111
Водойми р. Дністер
Найближча залізнична станція Бучач
Місцева влада
Адреса ради 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124
Карта
Губин. Карта розташування: Україна
Губин
Губин
Губин. Карта розташування: Тернопільська область
Губин
Губин
Мапа
Мапа

CMNS: Губин у Вікісховищі

Гу́бин — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Село розташувалося на другій річковій терасі лівого берега Дністра.

Історія[ред. | ред. код]

Дністровський каньйон на західній околиці села
Дністер біля села, вигляд з правого берегу

Поблизу Губина виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, культури кулястих амфор та давньоруської культури. На березі Дністра знайдено давньоруське поселення.[2]

Перша писемна згадка — 1560 року.

Діяли українські товариства «Січ», «Сокіл», «Луг», кооператива.

У 1930-ті роки населення Губина перевищувало 1200 осіб: українці — 80 %, євреї — 15 % та інші — 5 %. Після Другої світової війни чисельність населення різко впала до 450 жителів. Багато мешканців загинуло від бойових снарядів, які залишили військові СРСР і Німеччини. Нині в селі проживає майже 150 осіб.

Релігія[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква Усікновення голови Івана Хрестителя 1849

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

До 2020 р. діяла загальноосвітня школа-дитсадок І ступеня. Діючі клуб та ФАП. Торговий заклад відсутній.
Щороку село відвідує велика кількість туристів.

Фестини[ред. | ред. код]

Щороку в селі проводиться фольклорно-обрядовий фестиваль «Купальські вогні».[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Археологія та стародавня історія Бучацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.
  3. Магія купальських вогнів

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]