Губко Марія Олексіївна
Губко Марія Олексіївна | |
---|---|
Народилася |
16 грудня 1968 Київ, Українська РСР, СРСР |
Померла |
12 квітня 1995 (26 років) Київ, Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | поетка, перекладачка |
Alma mater | Київський національний лінгвістичний університет (1990) |
Батько | Губко Олексій Тимофійович |
Марія Олексіївна Губко (народилася 16 грудня 1968 в Києві — померла 12 квітня 1995 в Києві) — українська поетеса і перекладачка.
Дочка українського психолога, науковця, журналіста, громадського діяча Олексія Губка.
До життєпису[ред. | ред. код]
Закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов (1990), де працювала викладачкою англійської мови.
Творчість[ред. | ред. код]
Відвідувала літературне об'єднання «Радосинь» при НСПУ.
Посмертно опубліковані її поетичні збірки
- «Так навесні ридає талий сніг» (1996, Київ),
- рос. «Так рано свеча догорела» (2004, Київ),
- «Гусі-лебедзі ляцяць» (білоруський переклад) (2005, Київ),
- «Гуси-гуси-лебедята, візьміть мене на крилята! Вірші для дітей» (2005, Київ).
Здійснила низку довершених перекладів з Гете, Гейне, Гервега, Лонгфелло, Уїтмена, Мура, Вордсворта, Дікінсон, Єйтса, Єсеніна, Ларкіна. До її улюблених авторів належали передусім Емілі Дікінсон і Філіп Ларкін, про творчість якого Марія писала дисертацію. Паралельно з перекладами писала вірші українською та російською мовами.[1]
Її переклади з російської, англійської, німецької, польської мов вміщені у книзі «Перемога приходить запізно» (2006, Київ).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ O_Bashkirova_VS_GI.pdf (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Д. С. Чередниченко. Губко Марія Олексіївна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=32229 [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] (дата перегляду: 14.05.2022)
Література[ред. | ред. код]
- Каверін Ю. Вона змагалася навіть з Лермонтовим // Сільський час. 1999, 2 квітня.