Губкінський
| місто Губкінський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Губкинский | |||||
| |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Ямало-Ненецький автономний округ | ||||
| Муніципальний район | Губкінський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ | 71 172 000 000 | ||||
| Код ЗКТМО | 71 952 000 001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1986 року | ||||
| Статус міста | 1996 року | ||||
| Населення | 27 930 осіб (2018[1]) | ||||
| Площа | 73 км² | ||||
| Поштовий індекс | 629830 | ||||
| Телефонний код | +7 34936 | ||||
| Географічні координати: | 64°26′00″ пн. ш. 76°30′00″ сх. д. / 64.433333333333° пн. ш. 76.5° сх. д.G O | ||||
| Вебсторінка | gubadm.ru | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
![]() | |||||
Гу́бкінський (рос. Губкинский) — місто у складі Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Губкінського міського округу.
Місто розташоване на лівому березі річки Пякупур, за 200 кілометрів від північного полярного кола в північно-східній частині Західносибірської рівнини, у лісотундровій зоні. За 16 км від міста знаходиться залізнична станція Пурпе на лінії Єкатеринбург — Сургут — Новий Уренгой.
Засноване 22 квітня 1986 року. Назване на честь радянського геолога Івана Михайловича Губкіна.
1996 року Губкинський отримав статус міста окружного значення.
Населення — 27 930 осіб (2018, 23 335 у 2010[2], 20 407 у 2002[3]).
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[4]:
| Національність | Чисельність, осіб | Частка, % |
|---|---|---|
| Росіяни | 14 186 | 60,79 |
| Українці | 2808 | 12,03 |
| Татари | 1645 | 7,05 |
| Башкири | 816 | 3,50 |
| Білоруси | 569 | 2,44 |
| Кумики | 384 | 1,69 |
| Молдовани | 364 | 1,56 |
| Азербайджанці | 241 | 1,03 |
| Чуваші | 208 | 0,89 |
| Гагаузи | 155 | 0,66 |
| Даргинці | 151 | 0,65 |
| Інші | 1539 | 6,60 |
| Не вказали | 269 | 1,11 |
| Всього | 23 335 | 100,00 |
Губкинський виник як базовий центр у зв'язку з промисловим освоєнням групи найпівнічніших в Західному Сибіру нафтогазових родовищ, перспективних по запасах вуглеводневої сировини, що відрізняється унікальними властивостями. Основною галуззю промисловості є нафтогазовидобувна. У Губкинському знаходиться найбільш перспективне в системі НК «Роснафта» підприємство — ТОВ «РН-Пурнефтегаз».
Газовидобувна галузь представлена введеним в 1993 році в промислову експлуатацію Комсомольським газовим промислом ТОВ «Газпром видобуток Ноябрськ». З введенням у 1999 році Губкінського газового родовища ЗАТ «Пургаз» в муніципальному утворенні «Місто Губкінський» газовидобувна галузь отримала подальший розвиток. Переробку й осушення попутного нафтового газу, виробництво газового бензину здійснює філія ВАТ «СібурТюменьГаз» (Губкінський ГПЗ).
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ ВПН том 4. Таблица 4. Население по национальности и владению русским языком по муниципальным образованиям Ямало-Ненецкого автономного округа (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2016. Процитовано 23 вересня 2019.
- На Вікімапії [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Ямало-Ненецького автономного округу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
