Губкін Іван Михайлович
Губкін Іван Михайлович | |
---|---|
Народився |
9 (21) вересня 1871 Q19815175?, Муромський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія |
Помер |
21 квітня 1939[1][2][3] (67 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна |
Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
Діяльність | геолог, політик, викладач університету |
Alma mater |
Санкт-Петербурзький державний гірничий університет Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] |
Галузь | геологія нафти і газу і геологія[4] |
Заклад |
Московська гірнича академіяd Геологічний комітет Академія наук СРСР |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Вчене звання | академік АН СРСР[d] і Список академіків АН СРСР |
Аспіранти, докторанти | Nikolai Kudryavtsevd |
Членство | Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Губкін Іван Михайлович у Вікісховищі |
Іва́н Миха́йлович Гу́бкін (рос. Иван Михайлович Губкин; 9 вересня (21 вересня) 1871, село Поздняково Муромського повіту Владимирської губернії, нині Навашинського району Нижньогородської області Росії — 21 квітня 1939, Москва) — російський геолог. Академік АН СРСР (12.01.1929). Віцепрезидент АН СРСР (з 1936). Голова Азербайджанського філіалу АН СРСР (1937—1939). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (в 1937—1939).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився в багатодітній селянській родині. Його дід був волзьким бурлаком, а батько щороку на 7—8 місяців йшов на рибний промисел в Астрахань.
У 1880 році розпочав навчання в Поздняковській трикласній сільській школі, в 1887 році закінчив Муромське повітове училище, а в серпні 1887 року склав іспити і вступив за рахунок земства до вчительської семінарії міста Кіржач Владимирської губернії, яку закінчив в 1890 році без диплома: був випущений з довідкою про те, що прослухав семінарський курс. Отримав місце вчителя в селі Жайське, звідки 1892 року був переведений в село Карачарове Муромського повіту.
У серпні 1895 року вирушив до Санкт-Петербурга для продовження освіти. Вступив «своєкоштним» (тобто без стипендії) до Учительського інституту. Підробляв (щодня по 3—4 години) в Санкт-Петербурзькому архіві та працював у Комітеті грамотності при Імператорському Вільному економічному суспільстві. Закінчив Учительський інститут у травні 1898 року. З травня 1898 року п'ять років викладав у міських училищах Санкт-Петербурга.
З 1903 по 1910 рік навчався в Петербурзькому гірничому інституті, який закінчив з відзнакою у 1910 році.
У 1908 році проводив геологічну зйомку в Майкопському нафтоносному районі. 1909 року за дорученням Геологічного комітету продовжив геологічне дослідження майкопських нафтових родовищ, а потім працював у Кубанському нафтоносному районі, Анапсько-Темрюцькому районі та на Таманському півострові. Дослідження у цих районах проводив до 1912 року.
У 1913 році обраний ад'юнкт-геологом Геологічного комітету. У 1913—1917 роках досліджував Апшеронський півострів Азербайджану. Його геологічні маршрути проходили Сумгаїтським, Учтапінським, Коунським, Перекишкюльським, Аджикабульським районами і Кабристанськими пасовищами. Вивчав грязьові вулкани Азербайджану та нафтові родовища Північного Кавказу.
У 1917 — березні 1918 року був у відрядженні в США за завданням Міністерства торгівлі та промисловості Тимчасового уряду Росії для вивчення родовищ і нафтової промисловості.
У 1919—1924 роках керував сланцевою промисловістю, був головою Головного сланцевого комітету (Головсланець СРСР), а потім директором правління сланцевої промисловості.
З 1920 року — професор, з 1922 ро 1930 рік — ректор Московської гірничої академії. Член РКП(б) з 1921 року.
З 1920 року очолював Особливу комісію з вивчення Курської магнітної аномалії, а потім — Наглядову раду з Курської магнітної аномалії при Раді праці та оборони СРСР. У 1921—1929 рр. був членом Держплану при РНК СРСР.
З 1930 року — ректор, завідувач кафедри геології та нафтових родовищ Московського нафтового інституту. З 1930 по 1936 рік — голова Ради з вивчення продуктивних сил АН СРСР.
З 1931 став начальником Головного геологічного управління Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, яке потім було перейменоване в Головне геолого-розвідувальне об'єднання (Союзгеологорозвідка). З 23 березня 1932 по 21 квітня 1939 року — голова Комітету у справах геології при РНК СРСР.
У 1934 році організував Інститут горючих копалин АН СРСР і був його директором до 21 квітня 1939 року. З грудня 1936 по 21 квітня 1939 року — віцепрезидент Академії наук СРСР. У 1937—1939 роках — голова Азербайджанського філіалу Академії наук СРСР.
Серед учнів Івана Губкіна — професори Микола Балуховський, Олексій Блохін тощо.
Помер 21 квітня 1939 року в Москві. 23 квітня 1939 року похований на Новодівичому цвинтарі Москви.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджений Ленінською премією (1931), орденом Леніна (31.03.1931) та орденом Трудового Червоного Прапора (12.02.1939). Заслужений діяч науки та техніки РРФСР (1937).
1949 року АН СРСР установила премію імені академіка Губкіна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Губкин Иван Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ Czech National Authority Database
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 206.
- Народились 21 вересня
- Народились 1871
- Уродженці Владимирської губернії
- Померли 21 квітня
- Померли 1939
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету
- Члени АН СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Лауреати Ленінської премії
- Заслужені діячі науки і техніки РРФСР
- Уродженці Нижньогородської області
- Російські геологи
- Академіки АН СРСР
- Науковці, іменем яких названо наукові премії
- Персоналії:Муром
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання
- Викладачі Московської гірничої академії