Губний герпес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Герпес, Губний герпес, Герпес лабіаліс (Herpes labialis) - тип зараження, що викликане вірусом простого герпесу (ВПГ), що вражає насамперед губи.[1] Як правило, симптоми включають пекучий біль, що супроводжується невеликими пухирями або болячками.[1] Перший напад може також супроводжуватися лихоманкою, ангіною та збільшеними лімфатичними вузлами.[1][2] Висип зазвичай заживає протягом 10 місяців , проте вірус залишається в спокої в трійчастому гангліоні.[1] Вірус може періодично реактивуватися й повторювати черговий спалах язв у роті чи на губі.[1]

Зазвичай причиною герпесу є вірус herpes simplex типу 1 (ВПГ-1) та зрідка вірус herpes simplex 2 типу (ВПГ-2).[3] Зазвичай інфекція поширюється між людьми шляхом прямого несексуального контакту.[4] Напади можуть бути спровоковані сонячним промінням, лихоманкою, психологічним стресом або менструальним періодом.[3][5] Прямий контакт з геніталіями може призвести до генітального герпесу.[3] Діагноз зазвичай грунтується на симптомах, але може бути підтверджений за допомогою специфічного тестування.[3][5]

Профілактика включає уникнення поцілунків або використання особистих речей зараженої людини.[6] Оксид цинку, знеболюючий або противірусний крем, схоже, зменшують симптоми на нетривалий проміжок часу.[7] Антивірусні препарати також можуть зменшити частоту спалахів.[7][8]

Щороку приблизно 2,5 на 1000 людини страждають від спалахів герпесу.[9] Після одного випадку герпесу у близько 33% людей розвиваються повторні випадки спалаху зараження.[9] Вперше герпес виникає у осіб, що не досягли 20 років та 80% виробляють антитіла до цього вірусу до цього віку.[9] У тих, хто має періодичні спалахи герпесу, вони зазвичай трапляються рідше трьох разів на рік.[10] Частота спалахів зазвичай зменшується з часом.[9]

Термінологія:[ред. | ред. код]

Термін лабіа (labia) означає «губа». Герпес лабіаліс не відноситься до статевих губ (labia) статевих органів, хоча походження слова однакове. Коли вірусна інфекція вражає як обличчя, так і рот, використовується ширший термін орофаціальний герпес, тоді як герпетичний стоматит конкретно описує запалення рота; стоматит походить від грецького слова stoma, що означає «рот».

Ознаки та симптоми[ред. | ред. код]

Герпетичні запалення (інфекції) зазвичай не проявляють симптомів;[11] при появі симптомів вони зазвичай зникають протягом двох тижнів.[12] Основним симптомом оральної інфекції є запалення слизової оболонки щоки та ясен, відоме як гострий герпетичний гінгівостоматит, що виникає протягом 5–10 днів після зараження. Також можуть розвиватися інші симптоми, включаючи головний біль, нудоту, запаморочення та хворобливі виразки (іноді плутають з раковими болячками (афтами)), гарячку та запалення горла (ангіна).[12]

Первинна ВПГ-інфекція у підлітків часто проявляється важким фарингітом з ураженнями, що розвиваються на щоці та яснах. У деяких людей виникають утруднення ковтання (дисфагія) та набряклі лімфатичні вузли (лімфаденопатія).[13] Первинні ВПГ-інфекції у дорослих часто призводять до фарингіту, подібного до того, який спостерігається при залозистій лихоманці (інфекційний мононуклеоз), або рідше до гінгівостоматиту.

Рецидивні оральні інфекції частіше зустрічаються з ВПГ-1, ніж з ВПГ-2. Симптоми, як правило, прогресують у восьми стадіях:

  1. Латентна (тижні до місяців без інцидентів): період ремісії; Після первинного зараження віруси переходять до сенсорних нервових гангліїв (трійчастого ганглія)[14] де вони мешкають як віруси, що зберігаються протягом усього життя. На цьому етапі може відбутися безсимптомне викидання заразних вірусних частинок.
  2. Продромальна (0–1 день): Симптоми часто передують рецидиву. Симптоми зазвичай починаються з поколювання (свербежу) та почервоніння шкіри навколо зараженого місця. Ця стадія може тривати від кількох днів до кількох годин, що передують фізичному прояву інфекції, і це найкращий час для початку лікування.
  3. Запалення (1 день): Вірус починає розмножуватися та інфікувати клітини в кінці нерва. Здорові клітини реагують на вторгнення набряком і почервонінням, проявленими як симптоми зараження.
  4. Передбоління (2–3 день): Цей етап визначається появою крихітних, жорстких запалених папул і везикул, що можуть свербіти і болісно чутливі до дотику. З часом ці наповнені рідиною пухирі утворюють скупчення на губній тканині, ділянці між губою та шкірою (межі верміліону) і можуть виникати на носі, підборідді та щоках.
  5. Відкрите ураження (4 день): Це найболючіша й найзаразніша зі стадій. Всі крихітні везикули розриваються і зливаються, створюючи одну велику, відкриту, плакучу виразку. Рідини повільно виводяться з кровоносних судин і запаленої тканини. Цей водянистий розряд кипить активними вірусними частинками і є дуже заразним. Залежно від тяжкості у людини може розвинутися лихоманка і набряклі лімфатичні залози під щелепою.[15]
  6. Кірочка (5–8 день): з сиропистого ексудату починає утворюватися медова/золотиста скоринка. Ця жовтувата або бура скоринка або парша виробляється не з активного вірусу, а з сироватки крові, що містить корисні білки, такі як імуноглобуліни. Це з’являється, коли починається процес загоєння. Біль на цьому етапі все ще болісний, але, що ще більш болісно, це постійне розтріскування струпи, коли людина рухається або розтягує губи, як при посмішці або під час споживання їжі. Заповнена вірусом рідина все одно просочиться з болячки через будь-які тріщини.
  7. Зцілення (9–14 день) Під шкірою починає утворюватися нова шкіра, коли вірус відступає в латентний період. Серія струпів утворюється над болячкою (її називають комплекс Меєра), кожна менша за останню. Під час цієї фази спостерігаються подразнення, свербіж та деякий біль.
  8. Після-струп (12–14 днів): у місці вірусної інфекції червона ділянка може затриматися в міру відновлення знищених клітин. Протікання вірусу все ще може відбуватися на цьому етапі.

Повторну інфекцію часто називають простим губним герпесом (herpes simplex labialis). Рідкісні потворні зараження герпесом відбуваються всередині рота (внутрішньротний стоматит ВПГ), що вражають ясна, альвеолярний хребет, тверде піднебіння та задню частину язика, можливо, супроводжуючись губним герпесом.[16]

Ураження, викликане простим герпесом, може виникнути в куточку рота і помилково сприйняте за кутовий хейліт, що спричинено іншою причиною. Його іноді називають «кутовий простий герпес» (angular herpes simplex.[17] Застуда в куті рота поводиться аналогічно, як і в інших місцях губ. Замість того, щоб застосовувати протигрибкові креми, простий кутовий герпес лікують так само, як і застудні болячки, місцевими противірусними препаратами.

Причини[ред. | ред. код]

Інфекція губним герпесом виникає, коли вірус простого герпесу контактує з тканиною слизової оболонки ротової порожнини або зіпсованою шкірою рота. Інфекція штамом вірусу простого герпесу 1 типу (ВПГ-1) найчастіша; однак кількість випадків оральної інфекції штамом типу 2 збільшується.[18] Зокрема, тип 2 був спричинений як спричинення 10–15% оральних інфекцій.

Простудні захворювання - результат реактивації вірусу в організмі. Після потрапляння ВПГ-1 в організм він ніколи не виходить. Вірус переміщується з рота, залишаючись прихованим у центральній нервовій системі. Приблизно у третини людей вірус може «прокинутися» або реактивуватися й викликати захворювання. Коли відбувається реактивація, вірус прямує по нервах до шкіри, де може викликати пухирі (герпеси) навколо губ, у роті або, приблизно в 10% випадків, на носі, підборідді чи щоках.

На застудні болячки можуть впливати стрес, менструація, сонячне світло, сонячні опіки, лихоманка, зневоднення або місцева травма шкіри. Хірургічні процедури, такі як стоматологічна або нейрональна хірургія, татуювання губ або дермабразія, також є поширеними запусками захворювання. ВПГ-1 може в рідкісних випадках передаватися новонародженим членам родини або працівниками лікарні, у яких є герпес; це може спричинити важке захворювання, яке називається неонатальним простим герпесом (neonatal herpes simplex).

Розмовний термін для цього стану «застудна болячка» походить від того, що губний герпес часто запускається лихоманкою, наприклад, що може виникнути під час інфекції верхніх дихальних шляхів (тобто застуди).[19]

Люди можуть перенести вірус герпесу на інші ділянки тіла, такі як око, шкіра чи пальці, що називається автоінокуляцією. Очна інфекція, у вигляді кон’юнктивіту або кератиту, може статися при натиранні очей після дотику до ураження. Пальчикова інфекція (герпетичний віночок) може статися, коли дитина з герпесом або первинною інфекцією ВПГ-1 смокче пальці.

Аналізи крові на герпес можуть відрізнятися між типом 1 і типом 2. Коли людина не відчуває жодних симптомів, сам аналіз крові не виявляє місця зараження. Генітальні герпесні інфекції траплялися майже з однаковою частотою, як 1 або 2 типу у молодих дорослих, коли брали такі зразки з генітальних уражень. Герпес у роті, швидше за все, викликаний типом 1, але також може бути тип 2. Єдиний спосіб точно знати, чи є позитивний аналіз крові на герпес через інфекцію рота, геніталій чи в іншому місці - це здати пробу з ураження. Це неможливо, якщо хвороба протікає безсимптомно. Імунна система організму зазвичай бореться з вірусом.[20]

Запобігання (профілактика)[ред. | ред. код]

Ймовірність поширення інфекції може бути зменшена за допомогою поведінки, такої як уникнення дотику до активного місця спалаху, часто миття рук під час спалаху, не обмін предметами, що контактують з ротом, і не вступати в тісний контакт з іншими (уникати поцілунків, орального сексу або контактних видів спорту).

Оскільки виникнення інфекції важко передбачити, триває короткий проміжок часу і швидко загоюється, важко провести дослідження на герпес. Хоча фамцикловір покращує час загоєння ураження, він не ефективний для запобігання уражень; валацикловір та суміш ацикловіру та гідрокортизону аналогічно корисні при лікуванні спалахів, але можуть також допомогти запобігти їх.[21]

Ацикловір та валацикловір перорально ефективні для запобігання рецидиву губного герпесу, якщо його приймати до появи будь-яких симптомів або впливу будь-яких пусковиків.[22][23] Докази не підтримують ефективність L-лізину.[24]

Лікування[ред. | ред. код]

Незважаючи на відсутність лікування або вакцини проти вірусу, імунна система людини та спеціальні антигени зазвичай борються з вірусом.[25] Докозанол - насичений жирний спирт - це безпечне та ефективне місцеве застосування, яке було схвалено Управлінням харчових продуктів та лікарських засобів США для губного герпесу в дорослих з правильно функціонуючою імунною системою. Це за своєю ефективністю порівняно з рецептом місцевих противірусних засобів. Завдяки механізму його дії малий ризик стійкості до лікарських засобів.[26] Тривалість симптомів може бути трохи скорочена, якщо антивірусний, знеболюючий, оксид цинку або сульфат цинку застосовується незабаром після запуску вірусу.[27]

До ефективних противірусних препаратів належать ацикловір та пенцикловір, що можуть прискорити загоєння на цілих 10%.[28] Фамцикловір або валацикловір, прийнятий у формі таблеток, може бути ефективним за допомогою одноденного застосування у великих дозах і є більш економічним та зручним, ніж традиційне лікування нижчими дозами протягом 5–7 днів.[29]

Епідеміологія[ред. | ред. код]

Губний герпес поширений у всьому світі. Широке опитування молодих людей на шести континентах повідомило, що 33% чоловіків та 28% жінок хворіли герпесом 2 або більше разів протягом року перед дослідженням. Захворюванність в Сполучених Штатах Америки оцінюється в 20–45% дорослого населення. За результатами одного дослідження хворобливість у Франції була у 32% чоловіків та у 42% жінок. У Німеччині повідомлялося про хворобливість у 32% серед людей віком від 35 до 44 років, 20% - у віці 65–74 роки. В Йорданії, ще одне дослідження повідомило про хворобливість у 26%.[30]

Дослідження[ред. | ред. код]

Дослідження проводяться, щодо винаходу вакцини як для профілактики, так і для лікування герпетичних інфекцій

Дивиться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Treatment and prevention of herpes labialis. Can Fam Physician 54 (12): 1683–1687. December 2008. PMC 2602638. PMID 19074705. Архів оригіналу за 2010-10-28.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  2. Stoopler, ET; Sollecito, TP (November 2014). Oral mucosal diseases: evaluation and management. The Medical Clinics of North America 98 (6): 1323–1352. PMID 25443679. doi:10.1016/j.mcna.2014.08.006. 
  3. а б в г Treatment and prevention of herpes labialis. Can Fam Physician 54 (12): 1683–1687. December 2008. PMC 2602638. PMID 19074705. Архів оригіналу за 2010-10-28.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  4. STD Facts – Genital Herpes. www.cdc.gov (en-us). Архів оригіналу за 28 May 2017. Процитовано 29 May 2017. 
  5. а б Stoopler, ET; Sollecito, TP (November 2014). Oral mucosal diseases: evaluation and management. The Medical Clinics of North America 98 (6): 1323–1352. PMID 25443679. doi:10.1016/j.mcna.2014.08.006. 
  6. Cold Sores / Herpes. www.bccdc.ca (en-CA). Архів оригіналу за 6 June 2017. Процитовано 29 May 2017. 
  7. а б Treatment and prevention of herpes labialis. Can Fam Physician 54 (12): 1683–1687. December 2008. PMC 2602638. PMID 19074705. Архів оригіналу за 2010-10-28.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  8. Effectiveness of antiviral agents for the prevention of recurrent herpes labialis: a systematic review and meta-analysis. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology and Oral Radiology 113 (5): 618–627. May 2012. PMID 22668620. doi:10.1016/j.oooo.2011.10.010.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  9. а б в г Treatment and prevention of herpes labialis. Can Fam Physician 54 (12): 1683–1687. December 2008. PMC 2602638. PMID 19074705. Архів оригіналу за 2010-10-28.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  10. Craft, Noah; Fox, Lindy P.; Goldsmith, Lowell A.; Papier, Art; Birnbaum, Ron; Mercurio, Mary Gail (2011). VisualDx: Essential Adult Dermatology (en). Lippincott Williams & Wilkins. с. 349. ISBN 9781451148282. Архів оригіналу за 2017-09-10. 
  11. Treatment and prevention of herpes labialis. Can Fam Physician 54 (12): 1683–1687. December 2008. PMC 2602638. PMID 19074705. Архів оригіналу за 2010-10-28.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  12. а б Oral manifestations of sexually transmitted diseases. Clin. Dermatol. 22 (6): 520–527. 2004. PMID 15596324. doi:10.1016/j.clindermatol.2004.07.005.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  13. Oral manifestations of sexually transmitted diseases. Clin. Dermatol. 22 (6): 520–527. 2004. PMID 15596324. doi:10.1016/j.clindermatol.2004.07.005.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  14. Treatment and prevention of herpes labialis.. Canadian Family Physician 54 (12): 1683–7. December 2008. PMC 2602638. PMID 19074705.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  15. Emmert DH (Mar 15, 2000). Treatment of common cutaneous herpes simplex virus infections.. American Family Physician 61 (6): 1697–706, 1708. PMID 10750877. Архів оригіналу за 2013-05-26. 
  16. Oral manifestations of sexually transmitted diseases. Clin. Dermatol. 22 (6): 520–527. 2004. PMID 15596324. doi:10.1016/j.clindermatol.2004.07.005.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  17. Angular cheilitis, part 1: local etiologies.. Cutis; Cutaneous Medicine for the Practitioner 87 (6): 289–95. June 2011. PMID 21838086.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  18. Oral manifestations of sexually transmitted diseases. Clin. Dermatol. 22 (6): 520–527. 2004. PMID 15596324. doi:10.1016/j.clindermatol.2004.07.005.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  19. Scully C (2013). Oral and maxillofacial medicine : the basis of diagnosis and treatment (вид. 3rd). Edinburgh: Churchill Livingstone. с. 277–281. ISBN 9780702049484. 
  20. Prevalence of Herpes Simplex Virus Type 1 and Type 2 in Persons Aged 14–49: United States, 2015–2016. www.cdc.gov (en-us). July 2, 1018. Процитовано December 1, 2018. 
  21. Prevention of ulcerative lesions by episodic treatment of recurrent herpes labialis: A literature review. Acta Derm. Venereol. 90 (2): 122–30. 2010. PMID 20169294. doi:10.2340/00015555-0806.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  22. Effectiveness of antiviral agents for the prevention of recurrent herpes labialis: a systematic review and meta-analysis. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology and Oral Radiology 113 (5): 618–627. May 2012. PMID 22668620. doi:10.1016/j.oooo.2011.10.010.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  23. Valtrex (Valacyclovir Hydrochloride): Side Effects, Interactions, Warning, Dosage & Uses. RxList (en). Процитовано 2018-11-28. 
  24. Chi, CC; Wang, SH; Delamere, FM; Wojnarowska, F; Peters, MC; Kanjirath, PP (7 August 2015). Interventions for prevention of herpes simplex labialis (cold sores on the lips).. The Cochrane Database of Systematic Reviews 8: CD010095. PMC 6461191. PMID 26252373. doi:10.1002/14651858.CD010095.pub2. 
  25. Prevalence of Herpes Simplex Virus Type 1 and Type 2 in Persons Aged 14–49: United States, 2015–2016. www.cdc.gov (en-us). July 2, 1018. Процитовано December 1, 2018. 
  26. Topical n-docosanol for management of recurrent herpes labialis. Expert Opin Pharmacother 11 (5): 853–60. 2010. PMID 20210688. doi:10.1517/14656561003691847.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  27. Treatment and prevention of herpes labialis.. Canadian Family Physician 54 (12): 1683–7. December 2008. PMC 2602638. PMID 19074705.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  28. Prevention of ulcerative lesions by episodic treatment of recurrent herpes labialis: A literature review. Acta Derm. Venereol. 90 (2): 122–30. 2010. PMID 20169294. doi:10.2340/00015555-0806.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  29. Gilbert SC (2007). Management and prevention of recurrent herpes labialis in immunocompetent patients. Herpes 14 (3): 56–61. PMID 18371287. 
  30. Interventions for treatment of herpes simplex labialis (cold sores on the lips) (Protocol). Cochrane Database of Systematic Reviews (10). 2011. doi:10.1002/14651858.CD009375.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)