Губський Іван Кіндратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Губський Іван Кіндратович
Народження 30 січня 1920(1920-01-30)
Голубівський рудник, Луганська область
Смерть 10 березня 2009(2009-03-10) (89 років)
  Луганськ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, портрет і пейзаж
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник, педагог
Вчитель Котов Петро Іванович, Любимський Олександр Павлович, Рибальченко Михайло Андрійович і Шапошников Михайло Олександрович
Член Спілка радянських художників України
Діти Губський Ігор Іванович
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня
Заслужений художник України

Іван Кіндратович Гу́бський (нар. 30 січня 1920, Голубівський Рудник — пом. 10 березня 2009, Луганськ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1962 року. Заслужений художник України з 1997 року. Батько художника Ігоря Губського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 січня 1920 року в селі Голубівському Руднику (нині місто Голубівка Луганської області, Україна)[1][2]. Певний час працював плакатистом шахтарського клубу. У Червоній армії з 1940 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Перебував у полоні у Німеччині. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[1].

Протягом 1947—1953 років навчався в Харківському художньому інституті, де його викладачами були, зокрема, Петро Котов, Олександр Любимський, Михайло Рибальченко. Дипломна робота — картина «Шахтарі» (керівник Михайло Шапошников).

Після здобуття фахової освіти викладав у студії образотворчого мистецтва при Палаці культури міста Стаханова Ворошиловградської області; у 1966—1976 роках — викладач спеціальних дисциплін та у 1983—1985 роках — основ живопису Ворошиловградського художнього училища. Жив у Луганську в будинку на вулиці 14-та лінія/В. Шевченка, № 16, квартира № 11[2]. Помер у Луганську 10 березня 2009 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового (створював жанрові полотна, портрети, пейзажі), монументального живопису і книжкової графіки. Серед робіт:

  • «Заспівувач» (1954);
  • «Донецький пейзаж» (1957);
  • «Смерть коногона» (1958);
  • «Пісні про коногона» (1958, темпера);
  • «Рідні краї» (1960);
  • «Передача перехідного Червоного прапора» (1960);
  • «Кроки революції» (1961);
  • «На лісах» (1961);
  • «Запівала» (1962—1964);
  • «Комунари» (1963);
  • «На риштуванні» (1964);
  • «Важка дорога» (1965);
  • «Портрет командувача Чорноморським флотом у 1941—1942 роках Миколи Острякова» (1967);
  • «На початку століття» (1970);
  • «Перший трактор» (1971);
  • «Орачі» (1972);
  • «Невідомий солдат» (1973);
  • «Шахтар» (1974);
  • «Тормозок» (1978);
  • «Прохідники» (1979);
  • «Гальмівник» (1980);
  • «Старовинні шахтарські пісні» (1981);
  • «Початок» (1982);
  • «Не зустріли» (1983);
  • «Бригада» (1985);
  • «Солдатські вдови» (1986, полотно, олія);
  • «Люди і манекени» (1987);
  • «Пейзаж» (1991);
  • «Зона» (1991);
  • «Батькові руки» (1992);
  • «Шахтарі страйкують» (1994);
  • «Мати» (1995);
  • «Тяжка дорога» (1996, полотно, олія);
  • «Кругова оборона» (1996);
  • «Голодомор» (1998);
  • «Тарас Шевченко. Борітесь — і поборете!» (1998);
  • «Кам'яні баби» (1998);
  • «Піхота відпочиває» (1999);
  • «Древо» (2000);
  • «Вогонь на себе» (2000, полотно, олія);
  • триптих «Баби» (2002);
  • «Шахта працює» (2002);
  • «Літня жінка» (2003);
  • «Шахтарський феєрверк» (2003);
  • «Робочі ритми» (2004).

Брав участь у розписах громадських будівель, зокрема:

  • Водолікарні у Кадіївці (1955, сграфіто);
  • Палацу одруження і бібліотеки у Ворошиловграді (1966, темпера).

Оформив та проілюстрував книги:

  • «Тут слабонервних немає» Лева Галкіна ((Харків, 1952);
  • «Немає перешкод сміливим» Петра Бабуріна (Москва, 1960).

Учасник мистецьких виставок з 1953 року. Персональні виставки відбулися у Луганську у 1990, 1995, 2000, 2002, 2005 роках.

Полотна художника зберігаються в Луганському художньому музеї та приватних колекціях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Губский Иван Кондратьевич / Память народа.(рос.)
  2. а б Губський Іван Кіндратович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 306.

Література[ред. | ред. код]