Губський Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Губський Юрій Іванович (*1 жовтня 1945, Харків) — український біохімік та фармаколог. Член-кореспондент НАМН України (Національної академії медичних наук України) (з 1994), Головний вчений секретар НАМН України (1993 - 1996), заслужений діяч науки і техніки України1997), доктор медичних наук (з 1985), професор (з 1987).

Основні напрями наукової діяльності: медична біохімія; молекулярна фармакологія та токсикологія; соціальні проблеми паліативної та хоспісної медицини паліативна та хоспісна медицина.

Автор перших україномовних підручників з біоорганічної та біологічної хімії для студентів вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів України.

Начальник науково-координаційного управління Президії НАМН України, завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (НМАПО імені П. Л. Шупика); головний науковий співробітник Інституту фармакології та токсикології НАМН України.

Родина[ред. | ред. код]

Мати - Губська Олександра Никанорівна (19182003), відомий лікар-стоматолог, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри ортопедичної стоматології Київського державного інституту вдосконалення лікарів (1965-1985).

Батько — Губський Іван Якович (19141974), інженер-геодезист, військовослужбовець, підполковник Радянської Армії.

Дружина - Парамонова Галина Іванівна - доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геронтології НАМН України, учениця академіка В.В.Фролькіса; відомий фахівець в галузі біохімії та фізіології старіння.

Дочка - Губська Олена Юріївна - доктор медичних наук, завідувачка кафедри внутрішніх хвороб Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

Старший братГубський Всеволод Іванович (19401995), відомий науковець у галузі клінічної патофізіології та медичної радіології, учень професора Б.В.Альошина, доктор медичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи НДІ медичної радіології МОЗ України.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив середню школу №5 у м.Харкові у 1963 р зі золотою медаллю. Ще у шкільні роки постановив собі за мету присвятити життя дослідженням у галузі біохімії, біофізики та молекулярної біології, застосування фізико-математичних і фізико-хімічних концепцій і методів у медицині та біології.

Навчався у Харківському медичному інституті, на медико-біологічному факультеті 2-го Московського медичного інституту ім. М.І.Пирогова (фах "біофізика"), механіко-математичному факультеті Харківського державного університету. З 1966 - у Київському медичному інституті імені О.Богомольця (лікувальний факультет); закінчив 1969, диплом з відзнакою. Іменний стипендіат імені О.Богомольця. Занесений до Золотої книги пошани КМІ.

Наукові дослідження розпочав у студентські роки за науковим керівництвом видатного українського біохіміка, одного з перших учнів акад. О.В.Паладина Палладін Олександр Володимирович , члена-кореспондента АН УРСР А.М.Утевського. 1969-1972 - навчався в аспірантурі кафедри біохімії КМІ.

1972-1987 – науково-педагогічна робота в КМІ (асистент, доцент, професор кафедри біоорганічної та біологічної хімії, завідувач Центральної науково-дослідної лабораторії КМІ).

1987-1991 – заступник директора з наукової роботи Київського НДІ фармакології та токсикології (КНДІФТ) МОЗ УРСР (в наш час - Інститут фармакології та токсикології НАМН України); 1991-1992 – в. о. директора КНДІФТ МОЗ України. Член Всесоюзної комісії з питань спеціальної токсикології МОЗ СРСР. З 1987 р. - завідувач лабораторії біохімії КНДІФТ (з 1994 р. по цей час - відділу біохімічної фармакології Інституту фармакології та токсикології НАМН України).

1990-1992 - заступник голови Вченої медичної ради МОЗ України. 1992-1993 - один із засновників і Перший заступник голови Фармакологічного комітету МОЗ України (в наш час - Державний експертний центр МОЗ України).

1992-2000 - начальник управління та атестаційного відділу медичних, біологічних, хімічних та аграрних наук Вищої атестаційної комісії при Кабінеті Міністрів України. Член президії Вищої атестаційної комісії України (ВАК України) (1992—1996).

1993-1996 - головний вчений секретар і один із організаторів Національної академії медичних наук України. Член Президії НАМН України (1993—1996),

1997-2010 - завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Національного медичного університету імені О.Богомольця. 1998-1999 - один із засновників (разом із проф. Д.С.Волохом та проф. І.С.Чекманом) фармацевтичного факультету НМУ ім. О.Богомольця. Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.003.07 зі захисту докторських дисертацій із спеціальності “Медична біохімія” при НМУ імені О.Богомольця (створеної вперше на його пропозицію та з його ініціативи).

2008 - 2012 - Директор ДП "Інститут паліативної та хоспісної медицини МОЗ України" (2013-2014 рр.- Державного навчально-науково-методичного центру паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика)..Член колегії МОЗ України 2008—2010).

З 2010 р. по цей час - завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика.

з 2016 р. - начальник науково-координаційного управління Президії НАМН України.

Науково-організаційна та громадська діяльність в теперішній час[ред. | ред. код]

  • Голова Експертної проблемної комісії МОЗ та НАМН України “Біологічна та медична хімія”
  • Член Наукової ради/ Відділення теоретичної та профілактичної медицини НАМН України
  • Член Правління ВГО "Українська ліга сприяння розвитку паліативої та хоспісної допомоги" http://ligalife.com.ua/
  • Член спеціалізованої Вченої Ради МОН України по захисту докторських дисертацій при Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
  • Член Науково-експертної ради Державного Експертного Центру та Центрального формулярного комітету МОЗ України
  • Головний редактор журналу "Медична і клінічна хімія"
  • Член редакційних колегій "Журналу НАМН України", "Українського біохімічного журналу", "Фармацевтичного журналу", журналів "Современные проблемы токсикологии", "Клінічна фармація", "Сімейна медицина", Медичної газети "Здоров'я України - XXI сторіччя".

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Основні напрями наукової діяльності Ю.І.Губського та його наукової школи пов'язані з вивченням молекулярних механізмів пошкодження біомембран та геному клітини за порушення контролю вільнорадикальних процесів при оксидативному стресі в умовах хімічної патології та старіння організму і пошуком нових фізіологічно активних сполук антиоксидантної дії.

Один із перших дослідників в галузі біохімічної токсикології, що наприкінці 1970-х років довів вільнорадикальну природу цитохром Р-450-залежної біотрансформації хлоралканів біоцидної дії. На підставі вивчення розподілу (компартменталізації) та транспорту іонів Са2+ в субклітинних структурах обґрунтував перекисно-кальцієву теорію загибелі клітини при ураженні високотоксичними ксенобіотиками, у тому числі хлорованими вуглеводнями та фосфорорганічними сполуками.

Пріоритетними розробками Ю.І.Губського та його співробітників є дослідження, присвячені біохімічним механізмам некротичної та апоптотичної загибелі клітин печінки та головного мозку при токсичному пошкодженні ДНК, квантовій біохімії та квантовій фармакології антиоксидантів фенольної структури та похідних N-гетероциклів, молекулярним та патофізіологічним механізмам розвитку больового синдрому.

В останні роки Ю.І.Губський займається питанням використання новітніх біомедичних технологій в паліативній і хоспісній медицині, організація системи та служби паліативної допомоги населенню в Україні, пошуком нових фізіологічно активних сполук із знеболювальною активністю та вдосконаленням нормативної бази застосування опіоїдних анальгетиків в паліативній онкології.

Під науковим консультуванням і керівництвом Ю.І.Губського підготовлено 17 докторських та 13 кандидатських дисертацій з фармакології, токсикології та медичної біохімії.

Праці[ред. | ред. код]

Автор понад 650 наукових робіт - статей, монографій, довідників та підручників для вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів України;

h-індекс за Google Scholar– 14. h-індекс за Scopus– 2.

Основні наукові праці та підручники:

  • Губский Ю.И. Коррекция химического поражения печени (1989).
  • Губский Ю.И., Долго-Сабуров В.Б., Храпак В.В. Химические катастрофы и экология (1993).
  • Губский Ю.И., Викторов А.П. и др. Зарубежные лекарственные средства. Справочник. - К.: Здоров'я, 1994
  • Губский Ю.И. и соавт. Зарубежные лекарственные препараты. Фармакотерапевтический справочник. - К.: Здоров'я, 1998
  • Губский Ю.И., Шаповалова В.А., Кутько И.И., Шаповалов В.В. Лекарственные средства в психофармакологии (1997)
  • Шаповалова В.А., Шаповалов В.В., Губский Ю.И. и др. Лекарственные средства в наркопсихофармакологии (2002)
  • Возіанов О.Ф., Губський Ю.І. Нобелівські лауреати в галузі фізіології та медицини (до сторіччя Нобелівського фонду) // Журнал Академії медичних наук України, 2002
  • Губський Ю.І. Біоорганічна хімія (2004; 2007)
  • Губський Ю.І. Біологічна хімія (2000; 2007; 2009)
  • Губский Ю.И. Биоорганическая химия (2010)
  • Yu. Gubskyi. Bioorganic Chemistry. 2009
  • Gubsky Yu. Biological Chemistry. 2017
  • Губський Ю.І., Хобзей М.К. Фармакотерапія в паліативній та хоспісній медицині. Клінічні, фармацевтичні та медико-правові аспекти (2011).
  • Актуальні питання надання паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Матеріали Першої науково-практичної конференції // Ред. Ю.В.Вороненко, Ю.І.Губський: – Київ, 2012. – 279 с.
  • Діагностика і лікування хронічних невірусних захворювань печінки /Митник З.М., Харченко Н.В., Губський Ю.І. та ін. - Івано-Франківськ, 2013. - 308. с.
  • Губский Ю.И. Смерть клетки: свободные радикалы, некроз, апоптоз. Киев-Винница - 2015. - 360 с. https://books.google.com.ua/books/about/%D0%A1%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%A2%D0%AC_%D0%9A%D0%9B%D0%95%D0%A2%D0%9A%D0%98.html?id=O_B1CQAAQBAJ&redir_esc=y
  • https://nmapo.academia.edu/YuriiGubsky/Papers
  • https://scholar.google.com.ua/citations?user=_NVY_P4AAAAJ&hl=ru

Автор літературних, науково-історичних та публіцистичних творів:

літературних мемуарів "Как это было. От Союза до моей Украины" (К.: ВД "Авіцена", 2010. - 384 с.) http://www.library.gov.ua/html/nov/ist-2011-2.html ,

книги прозових творів "По Сумской и дальше..." (К.: ВД "Авіцена", 2014. - 296 с.) http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe

науково-історичних, публіцистичних і літературних публікацій в газетах "День", "Правда Украины", "Література и жизнь/Література та життя", на літературних Інтернет-сайтах (ХайВей, Erfolg.ru, Новая литература. http://newlit.ru/~gubskiy/).

Співавтор та укладач видань:

"Національна академія медичних наук України. 25 років. Академічна медична наука - українському суспільству. 1993 - 2018; ред. колегія: В.І. Цимбалюк (гол. редактор), М.Д.Тронько (перший заст. гол. ред.), Ю.І.Губський (заст. гол. ред.), В.А.Міхньов (заст. гол. ред.). - Київ: ВД "Авіцена", 2018. - 416 с.

"Інноваційні розробки наукових установ Національної академії медичних наук України". Упорядники: В.І.Цимбалюк, Ю.І.Губський, О.О.Петриченко та ін. - К.: МОРІОН, 2018. - 144 с.

Звання, нагороди[ред. | ред. код]

Почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" - присвоєне за особистий внесок в створення державної системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (1997).

Лауреат Академічних премій НАМН України з профілактичної медицини (1997) та теоретичної медицини (2007).

Орден преподобного Агапіта Печерського І ступеня (Орден преподобного Агапіта Печерського) - нагороджений за заслуги перед Українською Православною Церквою (2013 р.)

Орден "За розбудову України"- нагороджений ВО "Країна" - нагороджений в честь 25-річчя Національної Академії медичних наук України - № 390 від 01.04.2018 р.

Посилання[ред. | ред. код]