Google

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гугл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Google LLC
Google Incide Stone Corporation
Google
Тип публічна компанія
Форма власності Limited Liability Company
Галузь Інтернет
Спеціалізація Інтернет, комп'ютерні програми, телекомунікації
Лістинг на біржі NASDAQ: GOOG
NASDAQ-100 Component
S&P 500 Component
Гасло Do the right thing
(укр. Вчиняй правильно)[2]
Засновано 4 вересня 1998, 24 Років тому в Менлоу Парк, Каліфорнія, США
Засновник(и) Сергій Брін, Ларрі Пейдж, Стон Бірч, Меклі Бафоу
Штаб-квартира США Маунтін-В'ю, Каліфорнія, США
Територія діяльності увесь світd
Ключові особи Ларрі Пейдж — Головний виконавчий директор
Ерік Шмідт — голова ради директорів
Сергій Брін — співзасновник
Сундар Пічаї —генеральний директор
Продукція див. Сервіси та послуги Google
Послуги пошуковик, хмарне сховище, відеохостинг, музичний стрімінговий сервіс, операційні системи, виготовлення електроніки, …
Виторг 66,001 млрд. доларів США (2014)[4]
Операційний прибуток (EBIT) 16,496 млрд. доларів США (2014)[4]
Чистий прибуток 14,444 млрд. доларів США (2014)[4]
Активи 131,133 млрд дол. (2014)[4]
Власний капітал 80,685 млрд дол. (2014)[4]
Власник(и) Ларрі Пейдж
Співробітники 57,100 (2 квартал 2015)[5]
Холдингова компанія Alphabet Inc.
Дочірні компанії
  • YouTube, Waze, Nest, DoubleClick, On2 Technologies, Google Voice, Picnik, Aardvark, AdSense, AdMob, HTC Mobile, Firebase
  • google.com
    Нагороди
    Мапа
    CMNS: Google у Вікісховищі

    Google LLC (вимовляється [ˈɡuːɡəl], українською: Ґуґл[6]) — американська публічна транснаціональна корпорація, яку заснували 1998 року аспіранти Стенфордського університету Ларрі Пейдж і Сергій Брін.

    Найпопулярніший пошуковий сервіс станом на 2021 рік, має у власності, зокрема, YouTube і Blogger. Штаб-квартира корпорації розташована в Кремнієвій долині, представництва компанії також є в Північній Америці, Австралії, Європі та Азії.

    Google.com — найвідвідуваніший сайт у світі (поряд із facebook.com). Водночас компанію звинувачують у порушенні права на приватність, авторського права та цензури[7][8].

    Основні дані[ред. | ред. код]

    Google заснована 4 вересня 1998 року як приватна компанія, що займається розробкою, розвитком і дизайном найпопулярнішого в Інтернеті пошукового сервісу. Google підтримує та розробляє низку інтернет-сервісів і продукції, отримуючи дохід передусім від реклами, завдяки своїй програмі Ads. Компанію заснували Ларрі Пейдж і Сергій Брін. 19 серпня 2004 року Google розпочала продаж своїх акцій на фондовому ринку. Тоді Ларрі Пейдж, Сергій Брін та Ерік Шмідт домовилися про спільну співпрацю протягом 20 років, до 2024 року. Проголошеною місією компанії від самого початку була «організація світової інформації, забезпечення її доступності та користі для всіх», а неофіційне гасло компанії, придумане інженером Google Полом Бакгейтом — «Не будь злим» (англ. Don't be evil). 2003 року компанія переїхала до своєї нинішньої штаб-квартири в Маунтін-В'ю, штат Каліфорнія (США), де працюють близько 28 тис. робітників.

    Google керує понад мільйоном серверів у центрах опрацювання даних (ЦОД) у всьому світі, опрацьовуючи більше мільярда пошукових запитів і 24 петабайт користувацьких даних щодня. Швидкий ріст Google з моменту його заснування призвів до виникнення великої кількості продукції, не пов'язаної безпосередньо з головним продуктом компанії — пошуковою системою. Google має онлайн-продукти на кшталт поштового сервісу Gmail. У компанії є також і десктопні продукти, такі як браузер Google Chrome і програма обміну миттєвими повідомленнями Google Hangouts. Крім того, Google веде розробку мобільної операційної системи Android, яка використовується великою кількістю смартфонів, а також операційної системи Google Chrome OS.

    За версією BrandZ, Google — найсильніший[9] бренд у світі, а за версією компанії Brand-Finance — найдорожчий (44,3 млрд дол.) бренд світу у 2011 році.[10][11] Проте в 2015 і в 2016 році вартість бренду була другою після бренду Apple.[12] 2011 року Google було визнано компанією з найкращою репутацією в США[13][14].

    Назва «Google», за найпоширенішою версією, — спотворене написання слова «ґуґол» (англ. googol), яке придумав Мілтон Сіротта, племінник американського математика Едварда Кайзера. «ґуґол» — це число , десятковий запис його містить одиницю та сто нулів. За іншою версією, назва «Google» означає «йти дивитися», що походить від злиття двох слів «go» та «ogle».

    Історія[ред. | ред. код]

    Докладніше: Історія Google

    Google почався у січні 1996 року як дослідницький проєкт Ларрі Пейджа та Сергія Бріна, коли вони обидва були аспірантами Стенфордського університету в Стенфорді, штат Каліфорнія[15].

    Зареєстрована як Google Inc., що розташовується в Маунтін-В'ю (Каліфорнія). Її інвесторами є Kleiner Perkins Caufield & Byers та Seqoia Capital. Завдяки своїм технологічним інноваціям Google отримала безліч нагород, в тому числі приз «Голос Народу» за найкращі технічні досягнення і нагороду «Найкраща пошукова система в Інтернет» від Yahoo! Internet Life. Google здобула приз за «Технічну Досконалість» журналу PC і «Найкраща пошукова машина» журналу The Net. Все більше компаній, в тому числі Yahoo!, AOL (Netscape), Washingtonpost.com, використовують пошукові ідеї Google з метою покращити пошук на своїх вебсайтах.

    19 серпня 2004 року почала продаж своїх акцій на фондовому ринку (IPO), тобто стала публічною компанією. Розійшлося майже 20 мільйонів акцій загальною вартістю в 1,67 млрд доларів США. Власне Google дістались тільки $1,2 мільярда. Компанія продала не всі цінні папери, що їй належали: у Google є ще понад 250 мільйонів акцій, якими вона може розпоряджатися на власний розсуд. Google випустила акції двох типів: звичайні (Class A, всього 33,6 млн штук), які перепродаються тепер в системі NASDAQ, і привілейовані (Class B — 237,6 млн штук), рух яких обмежено «стінами» компанії. Кожна привілейована акція при голосуванні може врівноважити десять звичайних. 30 серпня 2004 року на спеціалізованих торгових майданчиках почались торги опціонами компанії Google. Детальніше про IPO див. на сайті Google's Initial Public Offering Information[недоступне посилання з травня 2019] ґуґол — це число, яке складається з одиниці і ста нулів. Пізніше в рекламній компанії заявили, що воно було вибране, щоб показати, що пошукова система хоче забезпечити людей великою кількістю інформації. Спочатку Google працював на сайті Стенфордського університету і мав назву домену google.stanford.edu.

    Доменне ім'я для Google було зареєстровано 15 вересня 1997 року, а компанія була зареєстрована 1998 року. Вона була розташована в гаражі подруги засновників (Сюзен Воджскі) в Менло-Парку (штат Каліфорнія). Крейг Сільверстейн, їхній одногрупник, був найманий як перший працівник.

    22 червня 2010 року корпорація Google відкрила офіс в Україні.

    15 серпня 2011 було оголошено про те, що Google купив виробника мобільних пристроїв Motorola Mobility за 12,5 мільярда доларів США[16].

    10 серпня 2015 Сундара Пічаї оголосили наступним генеральним директором (CEO) Google[17]. Google став найбільшою дочірньою компанією Alphabet[18][19][20].

    1 серпня 2018 року компанія Google запустила сервіс «Товарні оголошення Google» (Google Shopping) в Україні. Google Shopping — рекламне рішення, спрямоване на поліпшення користувацького досвіду, що дає змогу відстежувати покупки, порівнювати різні продукти, їхні функції та ціни, а потім безпосередньо зв'язуватися з продавцями для здійснення покупки. Рішення працює на базі Merchant Center — інструменту, який дозволяє завантажувати дані про магазин і товари в Google і робить їх доступними для товарних оголошень та інших служб Google[21].

    19 березня 2019 року Google оголосив про вихід на ринок відеоігор, запустивши хмарну ігрову платформу під назвою Google Stadia[22].

    У грудні 2019 року колишній операційний директор PayPal Білл Реді став новим керівником комерції Google, який пізніше сприятиме розвитку Google Pay[23].

    У січні 2021 року, уряд Австралії створив законопроєкт, згідно з яким Google і Facebook повинні платити медіакомпаніям за право користуватися їхнім контентом. У відповідь Google пригрозив закрити доступ до своєї пошукової системи в Австралії[24].

    У вересні 2021 року компанія Google оголосила про те, що купує офісну будівлю на Мангеттені за 2,1 млрд доларів. Згідно з даними компанії Real Capital Analytics, купівля Google офісної будівлі в Нью-Йорку — це найдорожча угода в даному сегменті з початку пандемії COVID-19 та одна з найдорожчих в історії США[25][26].

    У червні 2023 року, компанія Google відмовилася від хмарної ігрової платформи під назвою Google Stadia, яка вийшла на ринок відеоігор ще в 2019 році. Замість неї, Google розпочав тестування онлайн-ігри безпосередньо на YouTube, яка отримала назву Playables. Вона дозволить користувачам запускати ігри безпосередньо на платформі YouTube, причому як у web-версії, так і в мобільних додатках для Android та iOS. Згідно повідомлення, станом на 25 червня 2023 року, доступна поки ще тільки одна гра – Stack Bounce[27].

    В ніч на 10 серпня 2023 року, Google розпочав проводити масові блокування своїх сервісів у Росії. Російський бізнес компаній, які перебувають під санкціями США, почали скаржитися на закритий доступ до Google Workspace, відсутність доступу до корпоративної пошти, документів, диску та інших корисних для компаній сервісів[28].

    Пошукова машина[ред. | ред. код]

    Вікно Google Україна

    Лідер пошукових машин Інтернет, Google займає 65 % світового ринку[29]. Наразі Ґуґл щоденно реєструє близько 50 млн пошукових запитів та індексує понад 8 мільярдів вебсторінок. Google може знаходити інформацію 101 мовою; Google перша і поки що єдина глобальна пошукова система, що вміє розшукувати запити серед есперантомовних текстів. Google наприкінці серпня 2004 року складалась зі 132 тис. машин, розташованих в різних точках планети (джерело інформації — колишній високопоставлений співробітник компанії)[джерело?].

    Пошукові запити[ред. | ред. код]

    Інтерфейс Google містить досить складну мову запитів, що дозволяє обмежити область пошуку окремими доменами, мовами, типами файлів тощо. Наприклад, пошук «intitle: Google site: wikipedia.org» видасть всі статті Вікіпедії всіма мовами, в заголовку яких зустрічається слово «Google» [1] [Архівовано 20 вересня 2012 у Archive.is].

    Потужна мова запитів у руках хакерів може бути використана для дослідження вебсайтів на вразливість.

    Doodle[ред. | ред. код]

    На честь великих свят, а також днів смерті та народження видатних людей, на головній сторінці пошукової системи змінюється логотип, стилізований під подію. Наприклад, з нагоди дня народження Наполеона Орди 11 лютого 2010 року на логотипі білоруського домену Google з'явились акварелі цього відомого художника, 6 червня вітали з 121-річчям Марка Шагала (логотип був у вигляді колажу із фрагментів його робіт). Після десятилітнього очікування, 22 березня 2011 року Google виграв патент на «Google Doodle».

    Інші сервіси[ред. | ред. код]

    Крім пошукової системи, сайт google.com надає багато інших безкоштовних послуг, зокрема популярна поштова служба Gmail (Google Mail). Українською мовою станом на липень 2008 року доступні такі сервіси компанії:

    Вебсервіси[ред. | ред. код]

    •  — соціальна мережа
    •  — стартова сторінка Google;
    • Gmail — електронна пошта;
    •  — блог-сервіс;
    •  — бічна панель браузера, яка дозволяє переглядати коментарі до будь-якої вебсторінки, додавати свої коментарі і ділитися ними з іншими користувачами.
    • Google Документи — онлайн-сервіс для роботи з документами, таблицями та презентаціями (пакети сумісні з Word, Excel, PowerPoint);
    • Google Drive — онлайн-сервіс для зберігання файлів користувачів у «хмарному сховищі»);
    • Web Albums — сервіс для публікації фото в інтернеті;
    • Історія вебпошуку
    • Календар GoogleКалендар Google — онлайн-календар;
    •  — соціальна мережа;
    • Каталог Google — вебсайти, впорядковані за тематичним принципом;
    •  — дискусійні групи
    • Пошук у блоґах — Пошук інформації у популярних блоґ-сервісах;
    • Google Академія
    •  — сервіс аналізу активності відвідувачів на сайтах
    • Page Creator — сервіс зі створення найпростіших вебсторінок
    • Сайти Google — сервіс для створення повноцінних вебсторінок, як для власників аккаунтів Google, так і незалежних користувачів.
    • Користувацький пошук Google — сервіс для створення персональних пошукових системи з пошуком і розміщенням на вибраних вами сайтах.
    • Оптимізатор вебсайтів — сервіс оптимізації вебсайтів з точки зору ефективного розміщення реклами і оптимального доступу до інформації
    • Google Оповіщення — сервіс оповіщення про нові записи в пошуковій системі Google за ключовими словами, які задані користувачем
    • Інструменти для вебмайстрів — найнеобхідніша статистика для власників сайтів
    •  — сервіс формування контекстної реклами на сайтах
    •  — система статистичного машинного перекладу слів, текстів, фраз, вебсторінок між будь-якими парами мов.
    • Google Ads — сервіс розміщення контекстної реклами на сайтах
    •  — сервіс векторних та растрових (фотознімків з літаків та супутників) географічних карт
    •  — сервіс потокової музики, який дозволяв зберігати музичну бібліотеку на серверах Google
    • Google Reader — сервіс візуалізації RSS-стрічок (2 липня сервіс було закрито)
    •  — відеохостинг
    •  — сервіс потокової музики
    •  — сервіс повноцінного пошуку книг.

    Google вже неодноразово закривав свої проєкти, в тому числі і ті, які користувалися чималою популярністю. Наприклад, 2008 року компанія закрила свій віртуальний світ Lively, запущений з великою помпою, а у 2013 році закрився Google Reader, у якого була чимала аудиторія користувачів.

    У 2010 році було закрито великий проєкт — Google Wave. Незважаючи на гучний запуск Google Wave в 2009, компанія визнала, що цьому сервісу не вдалося завоювати популярність у широкої публіки (машини Street View, які фотографують вулиці, збирали особисту інформацію) і стати заміною інших служб спілкування та спільної роботи в Мережі. Того ж року була запущена соціальна мережа Buzz, куди Google додав мільйони людей без їхнього дозволу. Компанія також оприлюднила у відкритому доступі величезні списки контактів та інших персональних даних[30].

    У червні 2011 року компанія оголосила про плани закриття двох колись дуже амбітних проєктів — Google Health і Google PowerMeter. Проєкт Google Health був запущений в травні 2008. З допомогою цього сервісу користувачі могли зберігати в Мережі свої медичні дані, такі як інформація про здоров'я, довідки і рецепти лікарів, пересилаючи їх іншим людям. За словами представників інтернет-гіганта, цей сервіс призначався для широкої аудиторії користувачів, проте так і не зміг завоювати значну популярність. Проєкт Google PowerMeter компанія запустила у 2009. Цей інструмент дозволяє користувачам відстежувати енергоспоживання у своєму будинку з будь-якої точки з інтернет-підключенням.

    У липні 2011 року Google оголосив, що незабаром закриє Google Labs — відому платформу, яка широко застосовувалася для тестування різних експериментальних функцій і сервісів.

    ПЗ

    •  — оглядач фотознімків поверхні Землі,Марсу, а також космічного простору;
    •  — операційна система і платформа для мобільних телефонів та планшетних комп'ютерів з відкритим кодом.
    •  — браузер;
    • OS — безкоштовна операційна система, побудована на ядрі Linux, основною особливістю якої є зберігання даних в інтернеті;
    •  — панель інструментів Google;
    •  — програма для роботи з цифровими фото.

    Апаратне забезпечення[ред. | ред. код]

    • Google  — дисплей доповненої реальності, що кріпитиметься на голові (head-mounted display) і матиме вигляд окулярів;
    • Chromebook Pixel — перший ноутбук, створений повністю компанією Google;
    • Moto X — перший смартфон, зроблений компанією Motorola Mobility після придбання останньої компанією Google;
    • Nexus Q — медіа-розважальний пристрій, що належить до лінійки продуктів Google Nexus і працює під управлінням Android 4.0 (Ice Cream Sandwich);
    • Chromecast — наступник Nexus Q, що працює на Chrome OS;
    • Chromebox — компактний комп'ютер на операційній системі Chrome OS, розроблений Samsung спільно з Google;
    • Google Pixel — бренд компанії під яким випускають смартфони та планшети.

    Безпека та конфіденційність[ред. | ред. код]

    Google постійно впроваджує нові засоби безпеки, щоб допомогти користувачам захистити свої особисті дані. Так, на початку серпня 2023 року, компанія анонсувала функцію, яка попереджатиме користувачів про можливий витік їх особистих даних в Інтернет. Нововведення буде працювати в пошуковій системі Google, автоматично перевіряючи введені користувачем дані, такі як адреса електронної пошти або пароль, на предмет їх витоку. Якщо система виявить, що раніше вони були втрачені, система попередить користувача та запропонує рекомендації щодо посилення безпеки. Крім того, Google вводить новий розділ “Безпека та конфіденційність” в налаштуваннях облікового запису, де користувачі зможуть керувати своїми налаштуваннями конфіденційності та безпеки в одному місці[31].

    Ці нововведення є частиною зусиль Google щодо зміцнення захисту даних користувачів та підвищення їх обізнаності з питань конфіденційності.

    Факти[ред. | ред. код]

    Компанія, фінансування, дохідність[ред. | ред. код]

    Перше фінансування для Google становило 100 000 доларів від Енді Бехтольсгейма, одного з засновників Sun Microsystems, отримані в серпні 1998 року, ще до реєстрації компанії. На початку 1999 року, будучи ще аспірантами, Брін і Пейдж вирішили, що їхня пошукова система надто відволікає їх від навчання. Вони запропонували голові Exite Джорджу Беллу продати її за мільйон доларів, але він відмовився від їхньої пропозиції. 7 червня 1999 року було проголошено про раунд фінансування у розмірі 25 млн доларів, з такими великими інвесторами як венчурні компанії Kleiner Perkins Caufield & Byers і Sequoia Capital.

    Первинна публічна пропозиція (IPO) Google відбулася п'ять років по тому, 19 серпня 2004 року. Компанія запропонувала 19 605 052 акцій за ціною 85 доларів за акцію. Акції були продані через онлайн-аукціон унікального формату, організований андеррайтерами угоди Morgan Stanley та Credit Suisse. Продаж 1,67 млрд дала Google ринкову капіталізацію у розмірі більш ніж 23 мільярди доларів. Переважна більшість із 271 млн акцій залишились під контролем Google, багато працівників Google миттєво стали мільйонерами-власниками цінних паперів. Yahoo!, конкурент Google, також отримав користь, оскільки володів 8,4 млн акцій Google до проведення IPO.

    31 жовтня 2007 року вартість акцій досягла 700 доларів, в першу чергу через сильний продаж і доходу на ринку онлайн-реклами. В теперішній час компанія вказується на біржі NASDAQ під тікером GOOG і на Франкфуртській фондовій біржі під тікером GGQ1.

    • Google входить в п'ятірку найбільших клієнтів компанії AMD і є клієнтом, який складає найбільше число комп'ютерів не для продажу.
    • Переважна більшість з сотень тисяч комп'ютерів, що працюють на Google, складено в компанії.
    • Google — четвертий у світі за обсягом кількості складених ПК, після Dell, Hewlett-Packard та IBM.

    У квітні 2020 року, компанія анонсувала низку заходів, спрямованих на зниження корпоративних витрат через економічний вплив пандемії коронавірусної хвороби 2019, що включає зниження темпів найму нових співробітників до кінця 2020-го року, перегляд інвестицій у центри даних, маркетингові заходи тощо[32].

    В жовтні 2021 року Google прозвітувала про найбільше зростання виручки за підсумками кварталу протягом останніх 14 років і майже подвоїла свій прибуток[33] Компанія протягом року показала квартальне зростання, яке зазвичай фіксувавлося протягом двох років.[33].

    Материнська компанія Alphabet у вівторок повідомила, що виручка Google виросла на 41 % — до 65,12 млрд дол. При цьому, компанія отримала прибуток в 21,03 млрд дол — це майже в три рази більше фінансових показників до пандемії. Рекламний бізнес Google приніс компанії 53,13 млрд дол доходів, що на 43 % більше, ніж за той же період минулого року (37,1 млрд дол)[33].

    Фіндиректор компанії Рут Порат заявила, що зміна політики конфіденційності Apple виявила "стриманий вплив на виручку YouTube"Виручка підрозділу Google Cloud, до якого входять, зокрема, платформи для аналізу й інструменти для спільної роботи, зросла на 45 % — до 4,99 млрд дол.[33]

    Google і суспільство[ред. | ред. код]

    • Через популярність пошуковика в англійській мові з'явився неологізм «to google» («ґуґлити»), що використовується для позначення будь-якого пошуку інформації (вживають не лише стосовно Інтернету, а й під час ходіння по бібліотеці тощо). Це дієслово занесено до словників англійської мови, наприклад, словник Merriam-Webster [Архівовано 4 вересня 2012 у Archive.is]. Часто вживаються аналогічні дієслова й у багатьох інших мовах, у тому числі й в українській — «ґуґлити».
    • Вид мадагаскарських мурах Proceratium google було названо на честь сервісу Google Earth, який допоміг відкривачеві у його дослідженнях.
    • Частка плагіату в загальному обсязі дипломних робіт і дисертацій, які захищаються в університетах Західної Європи, досягає 30 %. Цю цифру наводить у своєму дослідженні «Синдром копіювання Google» (англ. Google Copy-Paste Syndrome) австрійський учений Штефан Вебер. Цей феномен він визначає як «безмозку текстову культуру» (англ. Text culture without brains).

    Google та COVID-19[ред. | ред. код]

    Під час пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 зріс вплив пошукової системи Google на обізнаність громадськості щодо миття рук для запобігання поширенню хвороби[34][35].

    Google та штучний інтелект[ред. | ред. код]

    На початку травня 2023 року, за повідомленням The New York Times, вчений в галузі інформатики Джеффрі Хінтон, якого ще називають «хрещеним батьком штучного інтелекту», залишив посаду віцепрезидента Google. За словами Хінтона, він зробив це, щоб відкрито попередити громадськість про ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту[36]. Як стало відомо, у вченого викликала тривогу можливість створення повністю автономної зброї на базі штучного інтелекту. Хоча деякі з порушених ним питань мають суто теоретичний характер, Хінтон побоювався ескалації, пов’язаної з розгортанням штучного інтелекту, яку неможливо зупинити без ефективних засобів контролю або жорстких обмежень. Хінтон пояснив, що його позиція щодо систем штучного інтелекту почала змінюватися минулого року, коли Google, OpenAI та інші компанії почали створювати власні моделі штучного інтелекту, що іноді перевершують людський інтелект. Побоювання Хінтона поділяють багато впливових вчених та керівників технологічних фірм. А саме, Ілон Маск, Стів Возняк, а також понад 1000 інших експертів у галузі штучного інтелекту та представників IT-індустрії у своєму відкритому листі закликали ввести піврічний мораторій на навчання систем штучного інтелекту у зв’язку з необхідністю вирішення етичних проблем та питань безпеки[37].

    Благодійність[ред. | ред. код]

    Докладніше: Google (фонд)

    У 2004 році Google створила некомерційне благодійне відгалуження — Google.org (Google Foundation), зі стартовим капіталом близько 1 млрд доларів. Основними напрямками діяльності цієї організації є інформування суспільства і сприяння розв'язанню проблем зміни клімату, глобального потепління та бідності. Одним із перших його проєктів є роботи в галузі гібридних та електричних транспортних засобів.

    У 2007 році компанія Google стала спонсором і активним учасником декількох гей-парадів в Сан-Франциско, Нью-Йорку, Дубліні і Мадриді.

    У 2008 році Google презентувала «проєкт 10^100», в якому всі охочі можуть запропонувати ідею, а потім спільно обрати ту, яка імпонує якомога більшій кількості людей. На момент початку голосування запропоновано понад 150 тисяч ідей від людей із 170 країн. У голосуванні бере участь 16 груп ідей, із яких буде вибрано до 5, на допомогу в реалізації яких Google виділив 10 мільйонів доларів. У лютому 2010 році Google пожертвував 2 мільйони доларів на підтримку Вікіпедії. Гроші адресовані фонду Вікімедіа. Отримані гроші фонд Вікімедіа скерував на експлуатаційні витрати, включаючи інвестиції в технічну інфраструктуру і на розвиток підтримки енциклопедії.

    Корпоративна культура[ред. | ред. код]

    У 2013 році Google вчетверте очолила список 100 кращих роботодавців США, який щорічно публікує Fortune.[38]

    У Google діяла програма «20 відсотків», в рамках якої інженери можуть витрачати 20 % робочого часу на проєкти, які не входять в їх робочі обов'язки, однак, з 2011 року компанія стала на шлях становлення максимальної ефективності, і відмовилася від даної програми.

    Підбір персоналу[ред. | ред. код]

    При прийомі нових співробітників серед іншого оцінюється їх здатність працювати в умовах чинної корпоративної культури, зокрема в пласкій організаційній структурі й оточенні, що швидко змінюється. Успішний кандидат повинен володіти талантом, креативністю, бути етичним, відкритим, вміти справити враження і без ділового костюма.

    Мільйони поданих онлайн резюме спочатку обробляються автоматично, виявляючи тих, хто потенційно може підійти компанії.

    Прагнучи привернути таланти, компанія проводить серед студентів коледжів турнір Google Code Jam. На цьому турнірі програмісти змагаються у розв'язанні задач на час. 15 фіналістів запрошують в штаб-квартиру Google на фінальний раунд. [39]

    Порушення права на недоторканність приватного життя[ред. | ред. код]

    2005[ред. | ред. код]

    Вперше проблеми у зв'язку з порушенням прав людини у Google почалися ще в 2005 році. При створенні карт Google Earth були використані зображення даху американського Білого дому, що становить загрозу для національної безпеки Сполучених Штатів. Американська громадськість була глибоко обурена тим, що потенційні терористи отримали шанс детально розглянути системи захисту Білого дому, розташовані на даху.[40].

    2008[ред. | ред. код]

    Наступним гучним скандалом, пов'язаним з Google, став позов проти американської сім'ї Борінг зі штату Пенсільванія. У 2008 році подружжя Борінг звинуватила компанію Google у порушенні недоторканності їхнього приватного життя. При створенні загальносвітових міських віртуальних карт Google Street View були використані зображення будинку і басейну подружньої пари. Борінг негайно подали в суд і зажадали від Google 25 тис. доларів як компенсацію за заподіяну моральну шкоду. Однак їхній перший позов не був задоволений. Проте, судові розгляди були продовжені, і за рішенням суду в 2010 році Борінг отримали від компанії компенсацію в розмірі 1 долара. Однак представники Google заявили: "На жаль, абсолютної конфіденційності в сучасному світі не існує, адже є зображення із супутників, які знімають все, не звертаючи уваги на знаки «приватна територія». Тим не менш, фахівці компанії можуть прибрати зображення зі свого сервера, якщо їх попросити про це в приватному порядку[41].

    2009[ред. | ред. код]

    Проти Google також виступив Американський Національний Юридичний і Політичний Центр (NLPC). Як доказ порушення сервісом приватних прав, члени центру надали інформацію про одного з керівників Google, зібрану за допомогою сервісів компанії менш ніж за пів години — зображення його будинку, номера машин, припаркованих біля нього, назва фірми, що займається благоустроєм його території і навіть назва охоронної фірми, клієнтами якої є його сусіди[42].

    2013[ред. | ред. код]

    Влітку 2013 року завдяки колишньому співробітнику американських спецслужб Едварду Сноудену стало відомо про те, що американський уряд платив Google, Yahoo, Microsoft і Facebook мільйони доларів за розкриття інформації про інтернет-користувачів (в рамках програми PRISM). Витрати, згідно з документами, були покриті підрозділом Агентства національної безпеки, відомим як Відділ роботи зі спеціальними джерелами. У відповідь на це головний юрист Google Девід Драммонд опублікував у блозі компанії відкритий лист, адресований генпрокурору США і директору ФБР, в якому просив дозволити оприлюднити в регулярному звіті Transparency Report детальну інформацію про урядові запити, в тому числі про запити, заснованих на Законі про нагляд за діяльністю іноземних спецслужб (FISA). За твердженням Драммонда, відповіді на ці запити не забезпечували уряду США прямого доступу до даних користувачів[43].

    2020[ред. | ред. код]

    На початку серпня 2023 року, згідно повідомлення The Verge, компанія Google опинилася під загрозою штрафу за те, що незаконно відстежувала активність в інтернеті мільйонів людей, які користувалися режимом інкогніто або приватного доступу у своїх браузерах. Каліфорнійський суд (США) вирішив, що позов, поданий групою користувачів, має підстави для розгляду на судовому процесі. Якщо Google буде визнана винною, їй доведеться заплатити $5 млрд компенсації. Позивачі звинуватили Google у тому, що cookie, аналітика та інструменти Google у застосунках продовжували збирати інформацію про їхню активність в інтернеті, навіть коли вони активували режим інкогніто в Chrome, приватний доступ Safari та їх аналоги в інших браузерах. Позов проти Google було подано ще у 2020 році з вимогою відшкодування збитків на суму щонайменше $5 млрд. Судовий процес за цією справою очікується у 2024 році[44][45].

    Конкурентна боротьба[ред. | ред. код]

    21 червня 2023 року, згідно повідомлення CNBC[46], Google звинуватила Microsoft в антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів та в кіберзагрозі для національної безпеки США. Юристи Google надали Федеральній торговій комісії США докази, що Microsoft за допомогою своїх продуктів Windows Server і Microsoft Office створює перешкоди великій кількості клієнтів при використанні будь-яких інших продуктів, які не входять до хмарної інфраструктури Azure. Коаліція за справедливе ліцензування програмного забезпечення (CFSL) підтвердила Федеральній торговій комісії США, що Microsoft не дає клієнтам вибирати інших хмарних провайдерів. Також вони стверджують, що Microsoft обмежує можливості інтеграції конкуруючих сервісів і встановлює свої продукти за замовчуванням[47].

    Збої в роботі[ред. | ред. код]

    12 серпня 2023 року, згідно даних детектору збоїв Downradar, у Росії спостерігалися збої в роботі пошукової системи Google, найбільшу кількість повідомлень зафіксовано в Москві (РФ). Як випливає з повідомлення детектору збоїв, станом на 23:00, 12 серпня зафіксовано близько 2 тисяч звітів про збої в роботі пошукової системи. Найбільше збоїв було зафіксовано в Москві (1236), а також у Санкт-Петербурзі (264), Казані (117), Новосибірську (72) і Челябінську (71). Пік збоїв стався між 17 і 20 годинами[48].

    Штрафи[ред. | ред. код]

    2021[ред. | ред. код]

    16 лютого Google заплатив Франції 1,1 млн штрафу через некоректне відображення рейтингів готелів у країні[49].

    7 червня Франція наклала штраф на Google у розмірі 220 млн євро за зловживання становищем на ринку реклами. Причиною стало звернення News Corp Inc, групи Figaro і групи Rossel The Voice до відомства з питань конкуренції Франції[50].

    13 липня Франція оштрафувала Google на 500 млн євро за порушення авторських прав. Також компанію зобов'язували протягом липня-серпня запропонувати компенсації для інформаційних аґенцій за використання їхніх новин. Якщо цього не буде зроблено, компанію буде додатковано оштрафовано на суму до 900 тис. євро щодня[51][52].

    У вересні Південна Корея оштрафувала Google на $176,6 млн після того, як Корейська комісія зі справедливої ​​торгівлі (KFTC) дійшла висновку, що компанія перешкоджала ринкової конкуренції в країні[53].

    2022[ред. | ред. код]

    У січні Франція оштрафувала Google на понад 150 млн євро за те, що компанія ускладнила можливість відмовитись від онлайн-трекерів[54].

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-01/alphabet-wraps-up-reorganization-with-a-new-company-called-xxvi
    2. Коментар: Потрібно більше контролю за Google!. DW. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020. 
    3. Museum of Modern Art online collection
    4. а б в г д Google Inc. Announces Fourth Quarter and Fiscal Year 2014 Results. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 7 листопада 2015. 
    5. Google's hiring may have slowed, but it's still adding thousands of new employees. Business Insider. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 19 липня 2016. 
    6. Український правопис. §54.7. — К. : Наук. думка, 2019. — С. 62.
    7. Google ranked 'worst' on privacy. BBC News. 11 червня 2007. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 30 квітня 2010. 
    8. Rosen, Jeffrey (30 листопада 2008). Google's Gatekeepers. The New York Times. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 5 липня 2010. 
    9. Top 100 Most Powerful Brands of 2009 (англ.). BrandZ. 2008. с. 9. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2010. 
    10. Lance Whitney. (25 березня 2011). Google tops list of world’s most valuable brands (англ.). CNET. Архів оригіналу за 9 травня 2011. Процитовано 9 травня 2011. «Google is the world’s most valuable brand, according to a brand valuation company’s list of the top 500 global brands» 
    11. Google — самый дорогой мировой бренд [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], fakty.ictv.ua
    12. Без сенсаций: назван самый дорогой бренд мира. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 липня 2016. 
    13. Alex Nussbaum. (2 травня 2011). Google Leads Company-Reputation Poll as Berkshire Slips to No. 4 (англ.). Bloomberg. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 4 травня 2011. 
    14. Ben Parr. (3 травня 2011). Google named most reputable company in U.S. (англ.). CNN. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 4 травня 2011. 
    15. Історія Google. Google, Inc. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 17 серпня 2013. 
    16. Для просування Android пошуковик Google купив Motorola Mobility. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 15 серпня 2011. 
    17. G is for Google. Official Google Blog. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 12 серпня 2015. 
    18. Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021. 
    19. Winkler, Alistair Barr and Rolfe (11 серпня 2015). Google Creates Parent Company Called Alphabet in Restructuring. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 21 липня 2021. 
    20. Dougherty, Conor (10 серпня 2015). Google to Reorganize as Alphabet to Keep Its Lead as an Innovator. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2021. 
    21. InterFax-Україна. Google представляє в Україні сервіс Google Shopping (ua). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018. 
    22. Warren, Tom (19 березня 2019). Google unveils Stadia cloud gaming service, launches in 2019. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 21 липня 2021. 
    23. PayPal’s exiting COO Bill Ready to join Google as its new president of Commerce. TechCrunch (амер.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 липня 2021. 
    24. Jose, Renju (22 січня 2021). Google says to block search engine in Australia if forced to pay for news. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 21 липня 2021. 
    25. Google уклав найдорожчу угоду з купівлі нерухомості з початку пандемії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021. 
    26. Putzier, Konrad (21 вересня 2021). WSJ News Exclusive | Google to Buy New York City Office Building for $2.1 Billion. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021. 
    27. У YouTube з’являться онлайн-ігри. 24.06.2023
    28. Усе далі від цивілізації. Google проводить масові блокування своїх сервісів у Росії. 11.08.2023, 21:23
    29. Google побеждает Bing. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 12 серпня 2009. 
    30. Google покидає директор з захисту приватності. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 3 квітня 2013. 
    31. Google почне попереджати користувачів про витік їхніх особистих даних у Мережу. // Автор: Митник Михайло. 04.08.2023
    32. Google to Slow Hiring for Rest of 2020, CEO Tells Staff. www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2020. 
    33. а б в г Google прозвітував про найвище зростання виручки за останні 14 років. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
    34. Lin Y. H., Liu C. H., Chiu Y. C. (2020-04). Google searches for the keywords of “wash hands” predict the speed of national spread of COVID-19 outbreak among 21 countries. sciencedirect.com (англ.). Brain, Behavior, and Immunity. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 23 грудня 2020. 
    35. |Walker A., Hopkins C., Surda P. The use of google trends to investigate the loss of smell related searches during COVID‐19 outbreak //International Forum of Allergy & Rhinology. — 2020. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 23 грудня 2020. 
    36. ‘The Godfather of A.I.’ Leaves Google and Warns of Danger Ahead. // By Cade Metz. May 1, 2023
    37. Батько штучного інтелекту звільнився з Google і попередив людство про небезпеку ШІ. 02.05.2023, 23:14
    38. Рейтинг 100 лучших работодателей США, Fortune, 2013. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 28 червня 2017. 
    39. Майкл Берчелл, Дженнифер Робин, 2013, с. 83.
    40. Scott Cleland. Google's Top 35 Privacy Scandals. 22.02.12. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 28 червня 2017. 
    41. Stan Schroeder. Google Wins Boring Lawsuit. 18.02.09. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 28 червня 2017. 
    42. Cade Metz. Google chief: Only miscreants worry about net privacy. 07.12.09. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 28 червня 2017. 
    43. Скандал с «прослушками»: Google требует разрешения на публикацию запросов спецслужб. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 28 червня 2017. 
    44. $5 billion Google lawsuit over ‘Incognito mode’ tracking moves a step closer to trial. // By Richard Lawler. Updated Aug 8, 2023, 6:22 AM GMT+3
    45. Позов проти Google на $5 млрд буде розглядатися у суді. // Автор: Артем Житкевич. 08.08.2023
    46. Google accuses Microsoft of unfair practices in Azure cloud unit. // Published Wed, Jun 21 2023, 01:08 pm Edtupdated Wed, Jun 21 2023? 04:22 pm EDT
    47. Google звинуватила Microsoft у антиконкурентних діях на ринку хмарних сервісів. // Автор: Артем Житкевич. 22.06.2023
    48. У Росії масові збої в роботі Google, Роскомнагляд відреагував. // Автор: Катерина Тищенко. 12.08.2023, 23:05
    49. Google заплатить у Франції штраф у 1,1 млн євро: названа причина. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021. 
    50. Франція оштрафувала Google на 220 млн євро. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021. 
    51. Франція оштрафувала Google на 500 млн євро за порушення авторських прав. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021. 
    52. France fines Google 500 mln euros over copyright row. Reuters. 13 липня 2021. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021. 
    53. Південна Корея оштрафувала Google майже на 180 млн доларів: причина. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021. 
    54. Нав'язували cookies: Франція оштрафувала Google та Facebook на понад 200 мільйонів євро. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. 

    Посилання[ред. | ред. код]