Гуйва (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуйва
Річка Гуйва.JPG
Міст через Гуйву в районі Житомира, смт Гуйва
49°43′13″ пн. ш. 28°47′57″ сх. д. / 49.72030000002777683° пн. ш. 28.79940000002777722° сх. д. / 49.72030000002777683; 28.79940000002777722
Витік на захід від м. Козятина
• координати 49°43′13″ пн. ш. 28°47′57″ сх. д. / 49.72030000002777683° пн. ш. 28.79940000002777722° сх. д. / 49.72030000002777683; 28.79940000002777722
Гирло Тетерів
• координати 50°13′53″ пн. ш. 28°36′37″ сх. д. / 50.23160000002777537° пн. ш. 28.61050000002777693° сх. д. / 50.23160000002777537; 28.61050000002777693
Басейн басейн Тетерева[d]
Країни: Україна Україна
Вінницька область
Житомирська область
Регіон Вінницька область
Житомирська область
Довжина 97 км
Площа басейну: 1 505 км²
Притоки: Закіянка, Гульва, Лебединець, Безіменна, Безіменна, Безіменна (праві); Сингаївка, Пустоха, Боярка, Коденка (ліві)
GeoNames, Global Geosites 707780


Гу́йва — річка в Україні, у межах Козятинського району Вінницької області та Бердичівського, Андрушівського і Житомирського районів Житомирської області. Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Довжина Гуйви 97 км. Площа басейну 1 505 км². Похил річки 0,9 м/км. Річкова долина на значному протязі V-подібна, завширшки до 2 км. Заплава у верхів'ї заболочена. Річище звивисте, завширшки до 20 м, завглибшки пересічно 1,2 м. Стік зарегульовано ставками. Споруджено Андрушівське водосховище. Використовується на технічне водопостачання, зрошення, рибництво.

Бере початок у селі Садки[1]. Тече спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від м. Андрушівки) — на північний захід. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира/

Морфологічні параметри русла та характерні параметри витрат [1]

.Ввитрати води річки протягом 2016 року у с. Городківка змінювалися від 0,017 до 1,59 м3/с. При цьому, ширина річки змінювалася від 3,8 до 12,4 м; рівень води над нулем графіка – від 58 до 130 см , поперечний переріз (площа водотоку) – від 0,45 до 8,97 м2; середня глибина водотоку – 0,12-0,72 м; максимальна глибина – 0,17-0,92 м.  Середня висота водозбору річки у Городківці 250 м над рівнем моря, у Пісках – 240 м.

Середньорічні витрати води річки в Городківці (площа водозбору 312 км2) за період 1940-2016 рр. змінювалася від 0,36 (1951 р.) до 1,95 м3/с (1982 р.) і в середньому становили 0,6 м3/с. У Пісках (площа водозбору 1150 км2) показники річних витрат води значно виші й за 1937-1977 рр. змінювалися від 1,1 (1954 р.) до 6,57 (1940 р.) при середній річній витраті 2,94 м3/с.

Річний об’єм стоку річки Гуйва у Городківці змінювався від 11,4 (1951 р.) до 61,5 (1982 р.) при середньому багаторічному 19,65 млн. м3; у Пісках відповідно від 34,68 (1954 р.) до 207,2 (1940 р.) при середньому багаторічному 92,87 млн. м3.

Середній річний модуль стоку води з верхньої площі басейну Гуйви у Городківці змінювався від 1,15 (1951 р.) до 6,25 (1982 р.) при середньому багаторічному 3,06 л/с км2. У Пісках ці параметри нижчі й відповідно становили: 0,76 (1954 р.), 5,21 (1970 р.), 2,22 л/с км2. Шар стоку води за рік у Городківці змінювався від 36 (1951 р.) до 197 (1982 р.) при середньому багаторічному 96,5 мм; у Пісках відповідно: 24 (1854 р.), 142 (1940 р.), 67,4 мм.

Стік Гуйви за фазами водного режиму для Городківки за 1939-1976 рр. має наступний розподіл: зимова межень 22,4 % стоку, весняна повінь - 50,3 %, літня межень – 13,0 %, осінь – 14,2 % при середній річній витраті – 0,68 м3/с. За період 1977-2010 рр. стік у цьому пункті відповідно розподіляється: 23,0, 40,0, 20,3 та 16,6 % при зростанні середньої річної витрати до 0,92 м3/с. Після повного врегулювання стоку зменшилася частка стоку у весняну повінь з 52-55 % до 40% та зросли витрати у літню межень з 13 до 20 % і восени з 14 до 16 %.

Водний стік Гуйви за фазами водного режиму для Пісків за 1937-1976 рр. є таким: за період зимової межені 22,2 % стоку, весняної повені - 54,9 %, літної межені – 11,7 %, осені – 12,1 % при середній річній витраті 2,94 м3/с.

Найбільший середньорічний змив ґрунтів з території басейну спостерігається в травні (220 г/с), червні (140 г/с), липні (50 г/с), найменший – у жовтні (0,4 г/с). За роки досліджень максимальний змив ґрунтів в басейні Гуйви складав 820 г/с.

Середня мутність води річки Гуйва змінювалася від 0,94 до 42 г/м3, максимальна – до 300 г/м3. Мутність води різко зростає й при проходженні дощових паводків. Найменша мутність води спостерігається зимою та в період літньої межені.

Забір і використання води в басейні Гуйви з 1999 по 2015 рр. змінювалося від 2,965 млн. м3 на рік у 2000 р. до 12,35 млн. м3 у 2009 р. В окремі роки загальний водозабір становив: 1999 р. – 4,465 млн. м3; 2001 – 4,533; 2004 – 3,698; 2005 – 3,059;  2006 – 5,588; 2008 – 6,482; 2012 – 11,87; 2014 – 11,94; 2015 р. – 4,464 млн. м3 . 65-33 % забраної води використовували у комунальному господарстві, до 40 % - у промисловості, 10-23 % - у сільському господарстві, частково – у риборозведенні.

Основні підприємства забруднювачі води басейну Гуйви: БУ №3 Житомирської КЕЧ району, смт Озерне; військова частина В/ч А-2038 смт Озерне; ДП „Коростишівський спирткомбінат”, дільниця № . Андрушівка. Щороку у басейн Гуйви скидалося від 1,339 (2000 р.) до 10, 14 (2011) млн. м3 зворотних вод.

Сольовий склад та мінералізація води [1]

Мінералізація води у річці Гуйва (м. Житомир) за період досліджень змінювалась від 279,8 28.03.2010 р.) до 780,7 (10.02.1971 р.) при усередненому значенні 497,75 мг/дм3 (табл. 1).


Таблиця 1. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості хімічного складу природної води річки Гуйва

Показники Середнє

значення

Станд.

похибка

Станд.

відхил.

Мінім.

значення

Макс.

значення

Рівень надійності (95%)
р. Гуйва – м. Житомир, 134 аналізи води
НСО3-, мг/дм3 282,62 4,83 55,93 168,00 430,00 9,55
Cl,- мг/дм3 43,17 1,26 14,64 6,70 87,60 2,50
SO42-, мг/дм3 41,88 1,76 20,43 7,30 130,50 4,49
СО32-, мг/дм3 0,51 0,17 1,86 0 15,00 0,34
Ca2+, мг/дм3 76,56 1,17 13,51 46,90 112,00 2,31
Mg2+, мг/дм3 19,57 0,67 7,85 3,60 44,50 1,34
Na+, мг/дм3 30,66 1,15 13,37 3,20 91,80 2,26
K+, мг/дм3 4,76 0,22 1,94 2,30 12,00 0,44
М., мг/дм3 497,75 8,75 101,35 279,80 782,20 17,31
рН, од. 7,59 0,05 0,57 6,40 8,70 0,10
Відсотковий уміст інгредієнтів
СО32-, %-екв 0,22 0,08 0,91 0 8,30 0,15
НСО3-, %-екв 69,14 0,51 5,88 52,11 90,78 1,00
Cl,- , %-екв 18,00 0,42 4,82 5,11 29,94 0,82
SO42-, %-екв 12,64 0,38 4,45 3,23 27,50 0,76
Ca2+, %-екв 57,51 0,57 6,64 42,15 73,49 1,13
Mg2+, %-екв 23,55 0,53 6,17 4,06 39,90 1,05
Na+, %-екв 17,87 0,52 6,03 3,46 43,65 1,03
K+, %-екв 1,06 0,08 1,02 0 4,87 0,17

Концентрація переважаючого гідрокарбонату змінювалася від 168,0 (28.03.2010 р.) до 430 (17.11.1997 р.) при середньому значенні 282,6 мг/дм3, що складає 69,1 % від суми аніонів (табл. 1).

Уміст переважаючого катіону кальцію змінювався від 46,9 мг/дм3 (28.03.2010 р.) до 112,0 (10.11.1969 р) при середньому 76,56 мг/дм3, що складає в середньому 57,51 % від суми катіонів (табл. 1).

Концентрація сульфатів у воді Гуйви змінювалася від 7,3 (19.07.1946 р.) до 130,0 мг/дм3 (10.02.1971 р.), при середньоарифметичному значенні – 41,88 мг/дм3 (1 категорія якості).

Амплітуда коливання концентрації хлору у воді річки за період досліджень змінювалась від 6,7 мг/дм3 (19.07.1946 р.) до 87,6 (31.05.1977 р.) при середньоарифметичному значенні – 43,17 мг/дм3 (табл. 1). Середнє значення відповідає 3 категорії якості води за сольовим складом. У жодній із проаналізованих проб води не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення за хлоридами (300 мг/дм3).

Уміст магнію у воді річки змінювався від 3,6 (18.08.1970 р.) до 44,5 мг/дм3 (10.02.1971 р.) при середньоарифметичному значенні 19,57 мг/дм3 (табл. 1). Зафіксовано 5 значень (з 134) концентрації магнію вищих за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (40 мг/дм3), що складає лише 3,6 % від усієї вибірки.

Уміст натрію у воді Гуйви за період досліджень змінювався від 3,2 (19.07.1946р.) до 71,8 мг/дм3 (19.12.1977 р.) при середньому значенні – 30,66 мг/дм3 (табл. 1). У жодній з проаналізованих проб води уміст натрію не перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм3). Необхідно відмітити, що до 1997 р. у воді Гуйви натрій визначали спільно з калієм.

Калій у воді Гуйви почали визначати окремо від натрію з 1974 р. Його концентрація у вибірці з 79 значень змінювалася від 2,3 (12.02.1974 р.) до 12,0 мг/дм3 (8.09.2015 р.) при середньому значенні 4,76 мг/дм3.

Узагальнені результати зміни середньоарифметичної мінералізації й концентрації головних іонів у воді Гуйви за окремі коротші періоди досліджень приведено у табл. 2. Аналіз даних табл. 2 свідчить про стабільність загальної мінералізації протягом 1967-2015 рр. Проте в 1946-1948 рр. вона була значно нижчою. Значення у окремі відрізки часу змінювалися від 331,08 мг/дм3 за 1946-1948 рр. до 517,68 мг/дм3 за 2011-2015 рр. Різниця між найбільшою та найменшою мінералізацією за ці коротші періоди досліджень становила 186,6 мг/дм3 або 56,36 % і може бути охарактеризована як дуже значна.


Таблиця 2. Середньоарифметичний уміст головних іонів і мінералізації води р. Гуйва – м. Житомир за різні більш короткі періоди спостережень, мг/дм3

Інгредієнти 1946-

1948

1967-

1970

1971-

1977

1997-

2000

2001-

2010

2011-

2015

СО3- - 0 0,94 0,78 0,13 0,33
НСОз- 220,87 288,09 279,72 299,14 276,77 284,58
SO42- 16,13 43,18 42,94 38,67 41,35 47,26
СІ- 13,80 39,59 46,18 40,96 42,99 49,36
Са2+ 61,50 83,10 76,26 74,03 76,04 76,19
Mg2+ 12,47 12,88 19,15 25,22 19,90 22,36
Na+ + K+ 6,27 37,80 35,37 25,48 26,46 31,33
К+ - - 3,93 4,61 5,98
Заг. мін. 331,03 505,08 500,48 508,22 488,24 517,68
Жорсткість,

мг-екв/дм3

4,1 5,22 5,39 5,78 5,44 5,65
рН, од. - 6,62 7,53 7,84 7,71 7,92

За іонним складом вода річки відносилася до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи, другого типу, другої категорії якості, що відповідає співвідношенню: HCO3- ≤ Ca2++Mg2+≤ HCO3-+SO42+.

За забрудненням компонентами сольового складу хлором і сульфатами вода Гуйви відносилася до 3 та 1 категорії якості відповідно.

Відмічено поступове зростання у хімічному складі води річки сульфатів (протягом усього періоду досліджень) та хлоридів (до 2010 р.). За забрудненням сульфатами вода Гуйви у всі роки досліджень відносилася до 1 категорії якості (к. я.), а за забрудненням хлоридами  у 1946-1948 рр. – до 1 к. я., у 1967-2015 рр. – до 3 к.я.

За  загальною мінералізацією вода річки в 1946-1948, 2001-2010 рр. відносилася до 1 к.я., у 1967-1977, 1997-2000, 2011-2015 рр. – до 2 к.я.

Оцінювання якості води Гуйви за еколого-санітарними показниками [1]

Уміст зважених часток у воді Гуйви коливався від 2,6 (16.10.1968 р.) до 145,6 (25.08.1976 р.) мг/дм3 (табл. 3), що відповідало 1-7 к. я., тобто вода змінювалася в діапазоні від чистої до дуже брудної. Необхідно відмітити, що лише в 3 побах з 127 уміст зважених часток вищий за 7 к. я. (100 мг/дм3), що складає 2,3 % усієї вибірки. Найвищі показники забруднення води Гуйви зваженими частками, що перевищували встановлені ГДК для водойм рибогосподарського призначення в 3-7 раз і більше. припадають на період 1967-1976 р.


Таблиця 3. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви

Показники Середнє

значення

Станд.

похибка

Станд.

відхил.

Мінім.

значення

Макс.

значення

Рівень надійності (95%)
t води при відборі проб 12,02 0,71 8,23 0 27,2 1,41
Жорсткість, мг-екв/дм3 5,80 0,16 1,82 3,35 14,58 0,31
рН, од 7,59 0,05 0,57 6,40 8,70 0,10
СО2 7,08 0,33 3,68 0 15,80 0,66
Si 3,64 0,14 1,37 1,1 8,0 0,27
N-NO2- 0,053 0,007 0,081 0 0,500 0,014
N-NO3- 1,903 0,311 3,281 0 22,43 0,617
N-NH4+ 0,651 0,062 0,707 0,02 4,73 0,122
Фосфати 0,124 0,013 0,132 0 0,710 0,026
Р, загальний 0,189 0,018 0,153 0,012 0,780 0,037
О2,мг/дм3 9,82 0,22 2,54 0,70 16,90 0,44
О2, % насичення 87,01 1,78 20,35 37,72 166,00 3,53
Кольоровість, град 31,98 1,31 13,62 7,80 90,00 2,60
Прозорість, см 23,93 0,56 4,58 3,6 34 1,13
Зважені речовини 20,46 1,96 22,00 1,80 145,90 3,89
Запах, бали 1,56 0,22 2,02 0 5 0,44
ПО, мгО/дм3 9,39 0,50 4,65 2,60 28,80 1,00
БО, мгО/дм3 27,97 1,36 10,54 8,40 60,80 2,72
БСК5, мгО2/дм3 5,45 0,35 3,98 0,48 26,50 0,69
ХСК, мгО2/дм3 22,26 1,39 6,67 14,00 34,00 2,89
Витрата води, м3 2,42 0,51 3,22 0,30 13,80 1,04
V, м/с 0,25 0,02 0,11 0,10 0,49 0,04
ІЗВ, од 2,61 0,18 2,00 0,40 13,28 0,35

За усередненою реакцією водного середовища (рН = 7,59) вода Гуйви відноситься до слабо лужної, а граничні рівні за час досліджень змінювалися від 6,40 (14.09.1968 р.) до 8,7 (20.05.1997 р.). Полігон розподілу значень величини рН (їх 124) свідчить, що 25,8 % проб води (32 значення вибірки) мали рН у межах  7,7-8,0 (2 к.я), 19,35 % (24 значення) - 8,0-8,3 (3-4 к.я), 15,3 % (19 значень) - 7,4-7,7 (1-2 к.я), 12,9 % (16 значень)- 6,5-6,8 (3-4 к.я), 11,29 % (14 значень) - 6,8-7,1 (1-2 к.я), що в сумі складає 84,64 %.

ГДК рН для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового, питного призначення 6,5-8,5.  Поріг ГДК перевищено лише в 4 пробах води річки, що складає лише 3,22 %.

За фазами водного режиму величина рН у воді р. Гуйва – м. Житомир не мала значних відхилень, але найменшою була у літню повінь (7,47, 1 к.я.), найвищою – весняну повінь (7,68 од., 2 к. я.).

Уміст кисню у воді річки коливався від 0,74 (15.07.2001 р.) до 16,90 (15.01.2004 р.) мгО2/дм3 при середньому значенні 9,82 мг/дм3. За цим показником вода у різні періоди досліджень відносилася як до дуже чистої, так і дуже брудної.

При цьому, 2 проби з 131 або 1,52 % мали вміст кисню нижчий ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤4 мг/дм3), а 9 проб або 6,87 % - менше ГДК для водойм рибогосподарського призначення (менше 6 мгО2/дм3).

Насичення води річки киснем змінювалося від 7,7 до 166 % при середньому значенні 87 %.


Таблиця 4. Середній уміст трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви за певні періоди спостережень, мг/дм3

Інгредієнти 1946-1948 1967-1970 1971-1977 1997-2000 2001-2010 2011-2015
t води при відборі проб 14,57 16,28 12,60 11,96 8,62 12,62
Жорсткість,

мг-екв/дм3

4,10 5,22 5,39 5,78 5,44 5,65
рН, од - 6,62 7,58 7,84 7,71 7,92
СО2 - 8,11 7,53 6,99 6,30 6,98
Si - 3,90 3,64 3,34 3,69 3,63
N-NO2- 0,001 0,124 0,042 0,042 0,035 0,050
N-NO3- 0,08 0,170 0,409 1,792 3,300 2,593
N-NH4+ - 1,023 0,866 0,550 0,400 0,465
Фосфати - 0,179 0,112 0,069 0,169 0,108
Р, загальний - 0,232 0,155 0,141 0,235 0,166
О2,мг/дм3 - 8,72 9,13 9,73 9,24 10,04
О2, % насичення - 83,33 81,27 86,30 82,74 91,17
Кольоровість, град - 49,30 37,76 26,32 25,00 23,44
Прозорість, см - 12,50 18,00 23,67 24,52 24,77
Зважені речовини - 31,35 29,22 12,31 17,03 14,21
Запах, бали - 4,53 3,28 0,65 - -
ПО, мгО/дм3 - 11,56 11,69 8,17 5,27 4,05
БО, мгО/дм3 - - - 18,18 30,36 30,94
БСК5, мгО2/дм3 - 7,03 5,17 6,31 4,96 4,23
ХСК, мгО2/дм3 - - - 14,96 26,36 25,33
Витрата води, м3 - 0,92 2,97 - - -
ІЗВ, од - 3,93 2,51 2,29 2,44 2,10

Перманганатна окиснюва­ність у воді Гуйви змінювалася від 2,6 (8.11.2014 р.) до 28,8 (12.08.1975 р.) при середній 9,39 мгО2/дм3, що відповідає дуже широкому діапазону  1-7 категорії якості, тобто дуже чисті – дуже брудні органічними речовинами: за середнім значенням – слабко забруднені легко окиснюваними органічними речовинами а також, частково, гумусними сполуками. За фазами водного режиму найбільш високим забруднення води було в літню межень (5 к.я.), а найбільш чистим – у весняну повінь (4 к.я.). В часі, забруднення вод легко окиснюваними органічними речовинами, найвищим було в 1971-1977 рр. (5 к.я.) і в подальшому знижувалося до 4,05 мгО2/дм3 у 2011-2015 рр. (табл. 4, 2 к.я.).

Біхроматна окиснюваність води річки змінювалася від 14,0 мгО2/дм3 (17.11.1997 р.) до 60,8 (19.08.2015 р.) при середній 27,97 мгО2/дм3, що відповідає дуже широкому діапазону 2-7, тобто чисті – дуже брудні як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами: за середньоарифметичним значенням – слабко забруднені як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами [39]. За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами було в зимову межень (5 к.я.), найнижчим – весняну повінь (4 к.я.), у часі забруднення вод річки цими органічними речовинами - зростає.

Біохімічне споживання кисню протягом 5 діб (оцінювання вмісту органічних речовин) у воді Гуйви змінювалося від 0,48 (30.09.1969 р.) до 26,5 (31.05.1977 р.) мгО2/дм3 (рис. 3.13, табл. 3), що відповідало 1-7 категорії якості. При цьому, в 71,8 % проб води БСК5 перевищувало ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (3 мгО/дм3). За фазами водного режиму найвищий уміст органічних речовин у воді річки був восени, найнижчим – в зимову межень, але за екологічним нормативом вода у всі фази водногорежиму відносилася до 5 к.я. За середніми значеннями БСК5 в кортші періоди досліджень вода річки в 1967-1970 рр. відносилася до 6 к.я., у всі інші періоди – до 5 к.я. (табл. 4).

Концентрація амонійного азоту у воді Гуйви змінювалася від 0,02 (2.03.1977 р.) до 4,73 (1.07.1975 р.) при середньому значенні 0,651 мгN/дм3 (табл. 3, 5 к.я.). В 61,4 % проб концентрація амонію перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,39 мгN/дм3). За фазами водного режиму найвищий уміст амонійного азоту у воді Гуйви відмічали восени, найнижчий – в зимову межень (табл. 3). але вода за цим показником у всі фази водного режиму відносилася до 5 к.я. – помірно забруднена. За середніми концентраціями амонійного азоту вода Гуйви у 1967-1970 рр. відносилася до 6 к.я., у 1971-1977, 1997-1999 рр. – до 5, у 2001-2015 рр. – до 4 к.я.

Уміст нітритного азоту коливався від 0 (6,72 % проб) до 0,5  (19.11.1969 р.) при середньому значенні 0,053 мгN/дм3. При цьому, в 62,7 % проб води уміст нітритного азоту перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,002 мгN/дм3), а 8,95 % проб відповідали стану дуже брудні (уміст більше 0,1 мгN/дм3). За фазами водного режиму найвищою концентрація нітритного азоту була восени (6 к.я.), найнижчою – в зимову межень (5 к.я.). За коротші відрізки часу концентрація нітритного азоту була найвищою у воді р. Гуйви в 1967-1970 рр. і відносилася до 7 к.я., у 1971-1977, 1997-2015 рр. – до 5 к.я. (табл. 4).

Концентрація нітратного азоту змінювалася від 0 (7,2 % проб) до 22,43 (25.03.2003 р.) (рис. 3.14) при середній 1,903 мгN/дм3, що відповідає 6 к.я. В 21,6 % проб води уміст нітратного азоту перевищував рівень 7 к. я. (2,5 мгN/дм3, вода дуже брудна). У двох пробах із 111 уміст нітратного азоту у воді Гуйви перевищував ГДК для водойм питного призначення за (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За фазами водного режиму концентрація N-NO3- найвищою була у весняну повінь (7 к. я.), найнижчою – в зимову межень (6 к. я). За середніми значеннями вмісту нітратного азоту вода Гуйви у 1997-2000 рр. відносилася до 6 к.я, 2001-2015 рр. – до 7 дуже брудної, у1946-1950 та 1967-1970 рр. – до 1, у 1971-1977 рр. – до 3 к.я. (табл. 4).

Концентрація мінерального фосфору у воді Гуйви змінювалася від 0 (14.09.1968 р.) до 0,71 (18.09.2005 р.) при середній 0,124 мгР/дм3. В 11,76 % проб води уміст фосфатів перевищував рівень 7 к. я. (0,3 мгР/дм3, вода дуже брудна). За фазами водного режиму концентрація фосфатів у воді річки найвища восени (5 к. я.), найнижча – влітку (4 к. я.). За середніми концентраціями мінерального фосфору вода Гуйви в 1967-1970, 1997-2015 рр. відносилася до 5 к.я., у 1971-1977 рр. – до 4 к.я.

Уміст загального розчинного фосфору у воді Гуйви змінювався від 0,012 (7.07.1999 р.) до 0,84 мг/дм3 (15.10.1968 р.) при середньому значенні 0,188 мг/дм3. За фазами водного режиму найвищий уміст загального розчиненого фосфору фіксували восени (0,229 мг/дм3), а найнижчий – у літню межень (0,154 мг/дм3).

Оцінювання якості води за специфічними речовинами токсичної дії [1]

Уміст нафтопродуктів у воді Гуйви змінювався від 0 (10,85 % проб вибірки) до 1,68 (26.04.1998 р.) при середньому значенні 0,126 мг/дм3 (табл. 5).


Таблиця 5. Кількісна й якісна мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви

Показ-ники Середнє

значення

Станд.

похибка

Станд.

відхилення

Мінім.

значення

Макс.

значення

Рівень

надійності

(95%)

НП 0,126 0,015 0,173 0 1,680 0,030
Феноли 0,0052 0,0008 0,0010 0 0,006 0,0017
СПАР 0,0135 0,002 0,013 0 0,040 0,0033
Fe, заг 0,281 0,031 0,308 0 2,010 0,061
Cu2+ 0,0045 0,0007 0,0062 0 0,0272 0,0013
Zn2+ 0,0284 0,0083 0,0757 0 0,664 0,0165
Сd 0,0042 0,0025 0,0089 0 0,0320 0,0013
Cr6+ 0,0049 0,0004 0,0034 0 0,0167 0,0009
Mn2+ 0,0360 0,0027 0,0237 0 0,1250 0,055
Ni2+ 0,0036 0,0010 0,0057 0 0,031 0,0021
Pb2+ 0,0149 0,0030 0,0109 0 0,029 0,0066
F 0,2650 0,0125 0,0561 0,18 0,45 0,0263
ІЗВ 2,61 0,18 2,00 0,40 13,28 0,35

За період досліджень 59,14 % проб води перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,05 мг/дм3), 42,6 % - ГДК водойм для питного призначення (0,1 мг/дм3), 3,9 % - ГДК для водойм господарсько-побутового використання (0,3 мг/дм3). Найбільш забрудненою за фазами водного режиму вода Гуйви була у весняну повінь (5 к. я.), найбільш чистою – восени (4 к. я., табл. 6). Крім того, у всі фази водного режиму уміст нафтопродуктів у воді  річки перевищував ГДК для водойм рибогосподарського й питного (крім осені) призначення. Загалом забруднення води Гуйви нафтопродуктами в Житомирі є стійким та високим.

За середнім умістом вода Гуйви найбільш забрудненою нафтопродуктами була у 1971-1977 рр. (0,2235 мг/дм3, табл. 7) і відносилися до 6 к. я. (брудна), у 1967-1970, 1997-2000 рр. – до 5 к. я., у 2001-2015 рр. - до 3 к. я.

Таблиця 6. Мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви – м. Житомир за фазами водного режиму

Показ-ники Зимова межень Весняна повінь Літня межень Осінь ДСанПіН

2.2.4-171-10

НП 0,1163 0,1478 0,1373 0,0948 ≤ 0,1
Феноли 0,0070 0,0055 0,0030 0,0050 ≤ 0,001
СПАР 0,0108 0,0143 0,0106 0,0163 ≤ 0,5
Fe, заг 0,197 0,339 0,173 0,343 ≤ 0,2
Cu2+ 0,0045 0,050 0,0038 0,0044 ≤ 1,0
Zn2+ 0,0301 0,0221 0,0578 0,0119 ≤ 1,0
Сd 0,0002 0,0020 0,0162 0,0019
Cr6+ 0,0046 0,0052 0,0061 0,0041
Mn2+ 0,0462 0,0365 0,0285 0,0314 ≤ 0,05
Ni2+ 0,0043 0,0028 0,0019 0,0057 ≤ 0,02
Pb2+ 0,0020 0,0152 0,0093 0,0194 ≤ 0,01
F 0,237 0,284 0,255 0,256 ≤ 0,7
ІЗВ 2,46 2,65 2,46 2,77

СПАР. Забруднення вод Гуйви СПАР змінювалося від 0 (18.04.2004 р.) до 0,04 (19.04.2004 р.) мг/дм3. При цьому, в жодній з проб не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,2 мг/дм3). За фазами водного режиму найбільш забрудненою СПАР вода Гуйви була восени (3 к. я.), найбільш чистою – у зимову межень (3 к. я., табл. 6). Вода Гуйви за середньоарифметичними значеннями СПАР (табл. 7) у всі періоди досліджень відносилася до 3 к. я.

Феноли. Уміст фенолів у воді Гуйви змінювався від 0 (15,5 % проб) до 0,060 мг/дм3 (14.02.2000 р.), що перевищувало ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 60 разів. У 76,2 % проб води уміст фенолів перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). Забруднення води річки фенолами можна оцінити як стійке й високе. За фазами водного режиму найбільш забрудненою фенолами вода Гуйви була у зимову межень (6 к. я.), найбільш чистою – у літню межень (5 к. я., табл. 6).

Середні значення концентрації фенолів найвищими були у 1967-1970 рр. і вода річки відносилася до 6 к. я., у 1971-1977, 1997-2000 рр. – до 5, у 2001-2015 рр.  – до 6 к. я.

Таблиця 7. Середньоарифметичний уміст специфічних речовин токсичної дії у воді р. Гуйва за різні періоди досліджень, мг/дм3

Інгредієнти 1946-1948 1967-1970 1971-1977 1997-2000 2001-2010 2011-2015
НП - 0,1630 0,2235 0,1847 0,0363 0,0375
Феноли - 0,0080 0,0024 0,0028 0,0079 0,0055
СПАР - - - 0,0150 0,0117 0,0167
F - 0,298 0,257 0,210 0,250 0,250
Fe, заг 0,15 0,79 0,395 0,290 0,198 0,136
Cu2+ - 0,0019 0,0010 0,0088 0,0036 0,0056
Zn2+ - 0,0024 0,0059 0,0787 0,0204 0,0140
Сd - - - 0,0001 0,00018 0,0087
Cr6+ - - - 0,0038 0,0058 0,0046
Mn2+ - 0,0444 0,0332 0,0423 0,0350 0,0312
Ni2+ - - - 0,0046 0,0041 0,0014
Pb2+ - - - 0,007 0,0071 0,0240
ІЗВ - 3,93 2,51 2,29 2,44 2,10

Уміст фторидів у воді Гуйви змінювався від 0,18 (13.12.1999 р.) до 0,45 (20.04.1967 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,265 мг/дм3, що відповідає 5 категорії якості. В жодній з проб води уміст фторидів не перевищував ГДК для питної води (0,7 мг/дм3). За середньоарифметичними показниками вмісту фторидів вода річки у всі періоди досліджень та у всі фази водного режиму відносилась до 5 категорії якості.

Важкі метали. Залізо. Уміст загального заліза у воді Гуйви високий і змінюється у значних межах від 0 (20.02.1972 р., 13.06.1972 р.) до 2,01 (17.11.1997 р., 6 к. я.) мг/дм3 при середньому значенні 0,281 мг/дм3 (4 категорія якості – слабко забруднена). У 69,8 % проб води уміст заліза перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,1 мг/дм3), у 48,0 % проб – ГДК для водойм питного водопостачання (0,2) і в 31,2 % проб – ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (0,3 мг/дм3). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви загальним залізом було восени (0,343 мг/дм3), найнижчим – у літню межень (0,173 мг/дм3, табл. 6), але ці концентрації відносяться до 4 категорії якості. За середньоарифметичним умістом заліза (табл. 7) вода річки у 1967-1970 р. відносилася до 5 к.я., у всі пізніші періоди досліджень та в 1946-1950 рр. – до 4 к. я. – слабо забруднена.

Цинк. Концентрації цинку у воді річки змінювались від 0 (4.05.1968 р.) до 0,664 (7.07.1997 р.) при серередньому значенні 0,028 мг/дм3 (4.к. я., табл. 5). При цьому, 54,4 % проб води мали уміст цинку, що перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), а 30,9 % проб – перевищували граничну межу 3 категорії екологічної оцінки, тобто слабо забруднені – брудні. В жодній з проб не виявлено концентрації цинку (як і міді), що перевищувала ГДК для водойм господарсько-побутового й питного призначення (1,0 мг/дм3). За фазами водного режиму уміст цинку був найбільшим у літню межень (0,0578 мг/дм3, 5 к. я.), найнижчим – восени (0,0119 мг/дм3, 2 к. я.). За середніми значеннями вмісту цинку (табл. 7) воду характеризували у 1967-1977 рр. як дуже чисту (перша к. я.), у 1997-1999 рр. – помірно забруднена (5 к. я.) у 2001-2010 рр. – 4 к.я., у 2011-2015 рр. – 2 к. я.

Мідь. Уміст міді у воді Гуйви коливався в межах від 0 (14,1 % проб) до 0,0272 (12.06.1997 р.) при середньому значенні 0,0045 мг/дм3. У 72,9 % проб води уміст міді перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви  міддю було у весняну повінь (0,0050 мг/дм3), найнижчим – у літню межень (0,0038 мг/дм3, табл. 6), але ці концентрації відносяться до 4 категорії якості. Середні значення вмісту міді у воді свідчать про слабку забрудненість у 1997-2015 рр. (4 к. я.) та досить чисті (3 к. я.) у 1967-1970 рр. й чисті (2 к. я.) – у 1971-1977 рр. (табл. 7).

Нікель. Уміст нікелю у воді річки змінювався від 0 (20.04.2001 р., 15.04.2007 р., 16.04.2009 р., 25.07.2012 р.) до 0,031 (10.10.2002 р.) при середньому значенні 0,0036 мг/дм3 (2 к. я.). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви нікелем було восени (0,0057 мг/дм3, 4 к. я.), найнижчим – у літню межень (0,0019 мг/дм3, 2 к. я., табл. 6). За середніми значеннями концентрації нікелю, воду у 1997-2000, 2001-2015 рр. – відносили до 2 к. я. (табл. 7).

Марганець. Уміст марганцю у воді Гуйви змінювався від 0 (24.05.1968 р., 20.09.1971 р.) до 0,125 (10.09.1969 р.) при середньому значенні 0,0331 мг/дм3 (3 к. я.). Лише 8,0 % проб води мали уміст марганцю нижчий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), а 21,3 % проб – вищий за ГДК для води питного призначення [18]. За усіма фазами водного режиму та всіма коротшими періодами досліджень  вода річки Гуйва відносилася до 3 к. я.

Значно рідше досліджували воду Гуйви на уміст свинцю та кадмію. Уміст свинцю у воді змінювався від 0 (25.03.2003 р.) до 0,029 (8.11.2014 р.) при середньому значенні 0,0137 мг/дм3 (5 к.я.).

Концентрація кадмію коливалася від 0 (25.03.2003 р.) до 0,003 (25.03.2014 р.) при середньому значенні 0,0014 мг/дм3 (5 к.я.).

Концентрація шестивалентного хрому змінювалася від 0 (10.10.1998 р.) до 0,017 (6.04.2006 р.) при середньоарифметичному значенні 0,005 мг/дм3. 95 % проб води річки мали концентрацію хрому шестивалентного вищу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). Загалом забруднення води Гуйви хромом шестивалентним є характерним і високим.

Розрахунок  індексу забруднення води (ІЗВ) проводиться за обмеженим числом інгредієнтів. Визначається середньоарифметичне значення результатів хімічних аналізів по кожному з таких показників: азот амонійний, азот нітритний, нафтопродукти, феноли,  розчинений кисень, біохімічне споживання кисню. Знайдене середньоарифметичне значення кожного з показників порівнюється з гранично допустимими концентраціями. При цьому у випадку розчиненого кисню величина гранично допустимої концентрації ділиться на знайдене середньоарифметичне значення концентрації кисню, тоді як для інших показників це робиться навпаки.

В окремих пробах води р. Гуйва ІЗВ змінювався від 0,40 (6.08.2002 р.) до 13,28 (18.03.2009 р.), при середньоарифметичному значенні – 2,61 (4 категорія якості, табл. 8).

Загальна оцінка води Гуйви за всією множиною екологічних показників (за так званою функцією міри R, табл. 3.10) свідчить, що вода у 1967-2016 рр. відносилася до 4 категорії – задовільної  якості.

Таблиця 8. Загальне оцінювання якості води р. Гуйва за всією множиною екологічних показників

Категорії

якості води

Кількість показників категорії та загальна оцінка якості води
1967-70 1971-77 1997-99 2001-10 2011-15
1 5 5 2 3 1
2 1 1 2 2 6
3 6 4 8 8 5
4 0 4 3 5 5
5 4 5 5 2 3
6 3 1 2 3 2
7 2 1 1 1 1
Загальна оцінка R 77/21=3,67 73/21=3,48 86/23 = 3,74 86/23=3,74 83/23=3,57
Категорія якості 4 4 4 4 4

З приведеної таблиці 8 видно, що кількість показників відмінної якості води річки з роками зменшується, натомість зростає кількість показників, що характеризують забруднення.

За більшістю методів іригаційної оцінки та умістом токсичних гіпотетичних солей вода р. Гуйва – м. Житомир є придатною для зрошення усіх типів ґрунтів і не вимагає поліпшення хімічного складу перед поливом.

Вода річки дуже сильно забруднена нітритним азотом, брудна – слабо забруднена азотом аміаку, фосфатами, фенолами, органічними речовинами, брудна за прозорістю, слабо забруднена за нафтопродуктами, міддю, залізом, свинцем, кадмієм.

Притоки[ред. | ред. код]


На Гуйві розташовані селище Андрушівка..

Сімейство білих лебедів на річці Гуйва

Примітка[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]