Гук Євген-Йосафат Михайлович
| Гук Євген-Йосафат Михайлович | |||
|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||
| Народження |
1924 Ісканя, Гміна Дубецько, Перемишльський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка | ||
| Смерть |
11 травня 1951 Бережанський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Військова служба | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Гук Євген-Йосафат Михайлович («Рубікон», «Сірий», «Шлях», «Щипавка»; 1924, с. Іскань Перемиського пов. Підкарпатського в-ва, Польща — 11 травня 1951, Бережанський р-н Тернопільської обл.) — лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу та Бронзового хреста заслуги УПА.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у сім'ї Михайла і Зиновії Гук. Зростав у сім'ї священика й учительки, де отримав належне виховання. Освіта — незакінчена середня: закінчив народно школу у селі, навчався у Державній гімназії з українською мовою навчання в Перемишлі (1936-?), Лісових фахових курсах у Львові (1942—1944), де закінчив три семенстри. З наближенням фронту повернувся додому. Учасник збройного підпілля ОУН на Перемищині з лютого 1945 р. Помічник керівника ІІІ району в надрайоні «Холодний Яр» (весна 1945), канцелярист референтури СБ І округи (Перемищина і Лемківщина) Закерзонського краю ОУН (літо 1945 — 05.1946). Навчання підстаршинській школі УПА ім. полк. «Коника» ВО 6 «Сян» (05.-30.06.1946), яку закінчив зі ступенем старшого вістуна. Секретар керівника І округи Мирослава Гука — «Григора» (07.1946 — поч. 1947), співробітник референтури СБ І округи (Перемищина і Лемківщина) Закерзонського краю ОУН (1947). Восени 1947 р. з групою підпільників перейшов кордон та деякий час діяв на території Львівського краю ОУН (осінь 1947 — 06.1948). Влітку 1948 р. переведений у Подільський край ОУН. Референт СБ Бережанського надрайонного проводу ОУН (06.1946 — ?), який до літа 1949 р. підпорядковувався Бережанському, а відтак Чортківському окружним проводам ОУН, референт СБ Тернопільського окружного проводу ОУН (1950-05.1951).
Загинув від вибуху міни-сюрпризу, який був закладений органами МДБ у повстанську пошту.
Звання[ред. | ред. код]
- Старший вістун (30.06.1946),
- хорунжий СБ (30.06.1950).
Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]
- Бронзовий хрест заслуги (25.07.1951),
- Срібний хрест бойової заслуги 2 класу (20.06.1952)
- три Срібні Зірки за поранення (31.08.1949).
Джерела[ред. | ред. код]
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 20: Воєнна округа УПА «Лисоня» 1943—1952: Документи і матеріали / упоряд. Сергій Волянюк. — Київ; Торонто, 2012. — С. 208, 336, 644, 707.
Посилання[ред. | ред. код]
- Волянюк С. Євген Гук — «Шлях» [Архівовано 24 вересня 2018 у Wayback Machine.] (19.07.2018)).
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |