Гулак Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Гулак
Народження невідомо
  Київ
Національність українець
Країна Російська імперія, СРСР
Діяльність художник
Напрямок художник-карикатурист
Роки творчості 20 століття

CMNS: Гулак Василь у Вікісховищі

Василь Гулак — український художник, гуморист початку XX століття. Автор більш ніж 350 поштових листівок.

Творчість[ред. | ред. код]

Його роботи пропагували українську культуру, побут та багатство української мови. Василь Гулак співпрацював з рядом періодичних видань, такими як: «Київське життя», «Київська думка», журнал сатири «Цвях». Його праці мали гострополітичний та агітаційний характер, але більшість робіт гумористичних та карикатурних. Листівки були вперше видані в 1918 році.

Праці[ред. | ред. код]

  • Серія «10 заповідей молодим дівчатам» 1918 року.[1]
Десять заповідей молодим дівчатам. Заповідь седьма: Ніколи не кохай кацапа (Василь Гулак, 1918).
  • Наши хулиганы. Ну слава Богу! Живого отпустили!,
  • Посліъ погрома,
  • Подсолнухи,
  • Свобода слова,
  • Свобода гражданской свободы. Свобода собраній 1,
  • Свобода гражданской свободы. Свобода собраній,
  • Основы гражданской свободы. Свобода союзовъ 1,
  • Основы гражданской свободы. Свобода союзовъ,
  • Свобода слова 2,
  • З рідного краю з Украіны (Шевченко Т. Г.),
  • Обычное явленіе,
  • Пословицы и поговорки. Муж, да жена — одна сатана,
  • Основы гражданской свободы. Свобода печати 2,
  • Основы гражданской свободы. Свобода печати,
  • Слухайте, добродію, як побачите там, на небі Терешка Гарбуза…
  • Это бы только Васъ исправило,
  • Поздравляю,
  • Побачиш, Пилип, дам тобі по пиці!
  • Отъ чистаго сердца 2,
  • Отъ чистаго сердца 1,
  • Свобода печати. Подай сюда спиціалистическія газеты,
  • Ой, лишечко, вже з неба пляшки з горілкою летять!
  • От це дуже погано, що на небі ні жодного шінку немає!
  •  — А що це ти робиш, елопе, га?
  • Свобода печати 2,
  • Наша дума, наша пісня не вмре, не загине….,
  • ЯК УМРУ то поховайте… (Шевченко Т. Г.),
  • Разойдитесь гостпода! Честью прошу!,
  • Наливайко і Павлюк і Тарас Трясило із могили кличут нас…
  • Наша славна Україна…
  • Сиротині сонце світить — світить та не гріє (Шевченко Т. Г.)
  • Перебендя старий, Хто його не знае? (Шевченко Т. Г.)
  • Йде козак…
  • Невже до церкви дзвонять?
  • За злоязычіе! Это грозитъ и Вамъ!,
  • Думы мои, думы мои, Квиты мои диты!
  • Ой ходила дівчина бережком…
  • А ходім, діду вечеряти…
  • 1913 рік
  • Запишитесь въ партію!
  • Хулиганы объединяйтесь!
  • Къ свободіъ печати,
  • Свобода печати,
  • Основы гражданской свободы. Свобода совести,
  • Свобода! Равенство! и Братство!, 1916,
  • Что с вами батенька?
  • Думи мої думи мої… (Шевченко Т. Г.),
  • Учитеся брати мої… (Шевченко Т. Г.),
  • Шевченко Т. Г.
  • Обніміте-ж, брати мої… (Шевченко Т. Г.),
  • Не дай спати ходячему… (Шевченко Т. Г.),
  • Страшно впасти у кайдани… (Шевченко Т. Г.),
  • У нашім раї, на землі… (Шевченко Т. Г.)
  • Не завыдуй богатому… (Шевченко Т. Г.) — вариант без текста
  • Не завыдуй богатому… (Шевченко Т. Г.),
  • Не забувай свою рідну Украіну!
  • Не забувай рідного краю!
  • Не забувай нашу рідну Украіну!
  • Черная сотня,
  • Свобода союзовъ,
  • До погрома. Посліъ погрома,
  • Посліъ погрома,
  • Новое оружіе,
  • Свобода слова,
  • Ой, хто в лісі, озовися…
  • Дам лиха закаблукам…
  • Хвалилися гайдамаки, на Умань ідучи…
  • Гей, кум, хлопці, до сброі…
  • З Великоднем! Бувайте здоровенькі.
  • Подай, подай перевозу…
  • А киш, а киш, годі вже, ото ще ненажери!..
  • Невже до церкви дзвонят? От дак заспався!
  • А ходім, діду, вечеряти, бо жінка наварила вареників
  • А ну-бо, жінки підгребайте!..
  • Пусти-ж мене, моя мати на лан жито, жито жати…
  • А ну, що Бог в вершу, послав?
  • Ой випила, вихилила, Сама себе похвалила…
  • Та ну-бо, Оксано, одчепись!..
  • Та ну-бо, Данило, не будь такий пишний!…
  • Чого? Горілки? А оце ви бачили, дядьку? Ось, звольте вам!
  • Нътъ, брат хохол, неидетъ у насъ эфто…
  • Гоп, куме, не журися. Туди-сюди повернися!
  • Хай лихо спит
  • 10 заповідей нежонатим. Заповідь дев'ята

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Десять заповідей молодим дівчатам. Василь Гулак, від 1918 року. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 29 березня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]